Kluedu.if.ua

КЛУбовецька ЗОШ І-ІІІ ступенів

Get Adobe Flash player

Середня освіта – Освітній портал «Педагогічна преса»

Зустріч випускників 1998 року випуску

   03 червня в дуже приємній, такій неформальній обстановці відбулася зустріч випускників Клубовецької ЗОШ І-ІІІ ступенів 1998 року. Всього в класі нас було 20 учнів, але через певні причини нас зібралося тільки семеро. Також з нами була наша перша вчителька Катерина Петрівна Турик. На жаль,наш класний керівник Панчишин Іван Ілліч - уже покійний. Минуло 20 років з того часу, як ми залишили стіни рідної школи. Там ми ще були такі юні, веселі, безтурботні, а зараз - це уже дорослі люди, у кожного своя сім’я, діти, у кожного своя доля і в кожного вона різна.

Незабутні спогади про школу

   Сьогодні День журналіста. Ми чуємося причетними до цього свята, бо вже третій рік займаємося у гуртку журналістики Клубовецької загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. Вітаємо всіх професійних і початкуючих журналістів, особливо тих, хто творить шкільну журналістику. Хай вам пишеться легко і цікаво. Пропонуємо вам у цей день п'ять цікавих експрес-інтерв'ю з мешканцями нашого села. Будемо говорити про школу, зокрема про Останній дзвоник у їхньому житті. Бо школа єднає всі покоління і спомини про шкільні роки, про вчителів залишаються на все життя чи тобі 20, чи 30. а чи 70. Є улюблені предмети, вчителі, здійснені і нездійсненні шкільні мрії. У школу завжди хочеться повернуся.

Зустріч випускників 2008 року випуску

    04 травня у рідній школі зустрілися випускники Клубовецької загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. 2008 року випуску. У цьому класі було 24 учнів, перша вчителька Катерина Петрівна Турик, класний керівник Світлана Ярославівна Бруц, тодішній директор школи Йосип Дмитрович Карпів. За десять років багато змінилося у долях випускників. На зустріч прийшло дванадцятеро. Усі вони здобули освіту, вищу чи середню-спеціальну, та рідко хто працює за спеціальністю. Практично всі на тимчасових чи постійних роботах у зарубіжних країнах (Польща, Чехія, Італія, США). 

Знайомство з творчістю Ігоря Гудзовського

   Наше інтерв'ю з випускником школи Ігорем Гудзовським, 1997 р.н.,  який привернув до себе увагу малюнками, які виклав в інстаграм. Малюнки надзвичайно цікаві, оригінальні. Сьогодні наше перше знайомство з творчістю Ігоря Гудзовського.

– Ігорю, де ти вчився малювати?

–  У Тисменицькій школі мистецтв ім. Йова Княгиницького, вчитель Надія Василівна Теличкан.

–  Що ти найбільше любиш малювати?

–  Героїв з різних мультфільмів.

Використовуйте всі шанси, надані життям, досягайте успіху!

   Кожна людина у своєму житті згадує свою першу вчительку. Для кожного перша вчителька – це частинка його душі. Доброта, співчутливість, лагідність – усі ці риси характеру притаманні першій вчительці. Моя перша вчителька Марія Василівна Павлів. 25 років Марія Василівна трудиться на педагогічній ниві. Цього року вона випускає своїх четвертокласників. Отож приводів для інтерв’ю з своєю першою вчителькою є дуже багато.

– Маріє Василівно, скажіть, будь ласка, коли Ви прийняли рішення стати вчителем, хто вплинув на ваш вибір? Де здобували педагогічну освіту? 

– Стати вчителем це мрія, напевно, кожної школярки, це мрія ще з дитинства.  А здійснити цю мрію мені допомогли батьки, адже вони перші мене підтримали, а також на мій вибір вплинула моя вчителька математики. Педагогічну освіту здобувала спершу у Коломийському педагогічному училищі, а потім навчання продовжила у Прикарпатському університеті імені В. Стефаника, який закінчила у 1995 р.

Встановлено тротуарну алею

   Гадаємо, ви помітили, як гарно стало біля нашого спортивного майданчика з бітумним покриттям. Про хід робіт ми вирішили розпитати директора Клубовецької школи Володимира Пронюка.

– В кінці грудня зреалізовано черговий етап з благоустрою території школи. Встановлено 202 кв. метри бруківки в околі міні-футбольного майданчику. Передбачається встановлення вздовж придорожної смуги лавочок та насадження зелених кущів. Має бути гарна алея, ліхтарі. Прошу школярів рухатися тротуарною зоною.

Прийшла повістка – пішов служити

   До нашої школи з візитом завітав колишній випускник, солдат строкої служби, мужній і зовсім дорослий Роман Овчарчин. Він поспілкувався з директором школи Пронюком Володимиром Ярославовичем, першою вчителькою Павлів Марією Василівною, пройшовся коридорами школи і на нього нахлинули спогади, про навчання, про клас і однокласників. Каже посміхаючись, що їх «було багато всюди». Зараз змужнілий і серйозний мужчина, зовсім по-іншому, по-дорослому сприймає життя.

Хотіла сама добре вчитися, а мої батьки були цьому раді

   Напередодні Дня вчителя я завітав до випускниці Клубовецької восьмирічної школи Парадної (Турик) Стефанії Василівни, 1956 року народження.  Наша розмова була про школу та вчителів, тим більше, що школа назавжди прийшла у їхню родину. Донька Стефанії Василівни обрала професію учителя української мови та літератури, працює у нашій школі.  З короткого інтерв’ю я зрозумів, що у Стефанії Турик було велике бажання вчитися, вона була відмінницею у школі і дуже старанною ученицею.  Знання цінувалися у родині, відмінницею була донька Наталія, а тепер онука Божена.   

– Стефаніє Василівно, як Вам давалося навчання у школі?

-  Навчання мені давалося по-різному, українську мову і літературу я дуже добре знала і любила ці предмети, а математика давалася важче, а ще на той час ми вивчали три мови: українську, російську та німецьку. Але я дуже старалася.

Найперше, бережіть те, що є

   Помітивши гарні зміни у школі, ми вирішили взяти інтерв’ю у нашого директора Володимира Ярославовича Пронюка. 

– Володимире Ярославовичу, за період Вашого керівництва школа дуже змінилася, оновилася, з’явилися інтерактивні дошки, нові парти тощо. Скажіть будь ласка, хто сприяв оновленню матеріально-технічної бази школи.

– Цим змінам сприяли зусилля багатьох людей. Найбільше приклалися голова Тисменицької ради Роман Крутий, начальник відділу освіти Світлана Шарабуряк, Депутати Тисменицької ради Б. Палагіцький та Юрій Проценко, також чималий вклад у ці зміни внесли депутати Клубовецької сільської ради та сільський голова Богдан Рекетчук. Особливо хотілося б подякувати депутатам сільської ради, які найактивніше допомагають.

Декілька слів про моїх випускників

   Уже минуло чимало часу, як у нашій школі було започатковано видання власної періодики під назвою "Шкільна правда". Газету творять учні під орудою Оксани Кузьми. У виданні "Шкільної правди"були задіяні учні мого класу: Шешурак Юлія - 2 роки виконувала обов'язки головного редактора, Пронюк Богдан довгий час був спортивним оглядачем газети, Волошин Іванна працювала як фотокореспондент, набирала тексти газети, здійснювала комп'ютерну верстку, Фігураш Тетяна - штатний кореспондент і автор багатьох цікавих матеріалів. 

Зустріч однокласників через 15 років

   У неділю 11 червня у рідній школі зустрілися однокласники 2002 року випуску, вихованці першої вчительки Катерини Петрівни Турик, класного керівника Дуридівки Світлани Миколаївни та Віктора Андрійовича. На зустрічі був тодішній директор Клубовецької школи Йосип Дмитрович Карпівю Усі дружно переглянули фотоальбом-презентацію, підготовлену ученицею 9 класу Яною Медвідчук, донькою Христини Карпів. Для кожного випускника перша вчителька Катерина Петрівна та класний керівник підготували цікаві розповіді. На екрані з'являлася фотографія випускника, Світлана Миколаївна зачитувала слова першої вчительки, свої віршовані рядочки, коротка характеристика Йоипа Дмитровича. Опісля надавали слово випускнику.

Випускниця Клубовецької семирічної школи 1957 року

   60 років тому у 1957 році закінчила Клубовецьку семирічну школу Карпів Ольга Іванівна, 1943 р.н., доктор хімічних наук. Ольга Іванівна завітала зі споминами та архівом фотографій у сільську бібліотеку. Свого часу Ольга Карпів займалася фотографією. У архіві майстрині багато цікавих світлин односельчан.

Школа - це моє життя

   Сьогодні день філолога. Це свято вчителів і викладачів у сфері мови і літератури. Фіологічну освіту здобула і вже 20 років працюєте у Клубовецькій загальноосвітній школі учитенлем української мови і літератури Наталія Василівна Івасюк. А п'ять років Наталія Василівна обіймає посаду заступника директора школи по навчальній роботі. При такому дні та ювілею професійної діяльності, ми вирішилиій розговорити Наталію Василівну. 

– Наталіє Василівно, нас цікавить, чому Ви вирішили бути філологом?

Завідувач шкільним господарством

    Наше інтерв'ю із завідувачем шкільного господарства Клубовецької ЗОШ І-ІІІ ступенів Бойко Миколою Васильовичем, з людиною, яка завжди у школі. Він потрібен скрізь і всюди, від найменшого цвяшка до великої будови. Без нього просто не обійтись. Він знає у школі все, лише не веде уроки. Він дбає про чистоту, затишок, тепло і комфорт у школі. Та про нього і його працю ми дуже мало знаємо. Нам ледве вдалося запросити Миколу Васильовича на спілкування. За час інтрев'ю не вгавав телефон, але попри всю зайнятість шкільного завгоспа, ми просто чудово поспілкуалися.

– Миколо Васильовичу, з якого часу ви працюєте на посаді завгоспа школи? Хто ви за фахом? При яких директорах працювали?

Зустріч однокласників

   14 травня відбулася зустріч випускників 2007р. Які ми станемо через 10 років... Ким ми станемо... Ми колись і подумати не могли... Коротко про наш клас... В далекому 97-му році вперше переступили поріг старої школи двадцять два учні. В різні часи після третього, восьмого, дев'ятого класів дехто пішов зі школи в інші навчальні заклади, у одинадцятому випускному дипломи одержали шістандцятеро учнів.

Школу провідують випускники

    Радіє школа, коли її провідують випускники. На порозі свого повноліття до школи завітала випускниця, а нині вихованка Івано-Франківського коледжу Досюк Анна. У короткому спілкуванні з школярами гостя залишила декілька важливих меседжів. Передовсім - вчіть англійську мову, вона потрібна сьогодні  у кожній сфері діяльності. Другий - нашої шкільної бази знань цілком достатньо, щоб навчатись нарівні з учнями інших шкіл, лишень потрібно вчитись, не байдикувати у школі.  І третій, а може він і перший, основний - робіть добро, воно приносить радість. Воно сторицею повертається, лишень робіть, не чекаючи похвал і подяк.

Декілька порад випускникам

   Декілька цінних порад дав старшокласникам Клубовецької школи випускник, а нині студент четвертого курсу Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, фізико-технічного факультету Старчук Юрій Юрійович. Юрій закінчив нашу школу із Золотою медаллю і поступив на державну форму навчання. У вузі теж зарекомендував себе добре, має гарні успіхи в навчанні. Старшокласникам радить вже визначитися із вибором навчального вузу та факультету. Це зорієнтує і націлить  їх на підготовку до необхідних предметів для ЗНО: математику чи хімію, чи історію. 

 

У рідній школі через 20 років

   У неділю 10 липня у стінах рідної Клубовецької школи зустрілися випускники 1996 року випуску. Свою зустріч розпочали Подячною Літургією у церкві Святої Покрови Божої Матері. Вклонили молитву біля могил трьох спочилих однокласників. А далі попростували до школи, де їх вже чекав колишній директор Клубовецької школи Йосип Дмитрович Карпів. До споминів долучився вчитель трудового навчання Ярослав Михайлович Полетка. 20 років багато перемінили, але сьогодні випускники повернулися у своє дитинство. Веселі, кумедні, як діти, вони пригадували усілякі трафунки із шкільного життя.

У рідний клас через 10 років

   У рідний клас через десять років зійшлися випускники Клубовецької загальноосвітньої школи 2006 року випуску. Їм є про що розповісти: здобули освіту, визначилися з професіями, хто вже створив сім'ю, заряснів діточками, інші - реалізуються. Молоді, красиві, перспективні всілися сьогодні за школярські парти і чулися малими дітьми біля першої вчительки Марії Василівни Павлів та класного керівника Надії Михайлівни Бойко.

Наші випускники-2016

Атестати про повну загальну освіту вручені трьом випускникам Клубовецької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів

Іваніцькому Назарію

Омельченко Наталії

Павлюку Назарію

 У щасливу путь, дорогі випускники-2016! Впевнено крокуйте до щастя, зреалізуйте свої мрії,  здобудьте гарні професії, відкривайте для себе світ краси, добра і любові. Добрих студентських вітрів вам! Вчіться, шукайте, здобувайте, перемагайте і вірте у свої сили!

Помітив добрі зміни у школі

   Навчаючись у фізико-технічному ліцеї я трохи скучив за  своєю школою. Останній раз я приходив у жовтні минулого року. Від своїх друзів я дізнався, що у школі багато змінилося. Завдяки газеті «Шкільна правда» та її журналістів я дізнався про різні події, такі як Шевченківські читання, похід до криївки, здобутки шкільної футбольної  команди та інші події. Ніхто з однокласників не сподівався, що я прийду до школи. У своєму класі я побачив певні зміни: поміняли кришки парт. З’явився дитячий майданчик біля шкільного саду і багато іншого.

 

Зустріч випускників: урок через 30 років.

   У суботу 5 березня у нашій школі відбулася зустріч випускників Клубовецької восьмирічної школи 1986 року випуску. Це була зустріч через тридцять років. Їх було п’ятнадцятеро. В цей день вони почувалися школярами. Наш директор Володимир Пронюк привітав випускників та запросив на символічний урок. Пролунав дзвінок, всі всілися за парти, відкрили зошити і по черзі згадували свої шкільні роки, пригадували кумедні історії, щиро по-дитячому раділи. Учні нашої школи, а серед них були діти цих випускників, вітали їх у стінах рідної школи, пригадували імена всіх вчителів, які їх вчили, дарували побажання.

Стежками Франка пройшов Олександр Турик

   Після закінчення 8 класу Клубовецької школи я вирішив поступити у фізико-технічний ліцей при Івано-Франківському університеті нафти і газу (ІФНТУНГ).  Цей ліцей заснований у 1992 році (тепер йому 23 роки). Навчаються у ліцею 3 роки - 9-11 класи, навчання з поглибленим вивченням математики, фізики та інфоматики. Місцезназодження ліцею: село Угорники, вулиця Тополина, 6. Одногрупників маю з цілої області ма міста Івано-Франківська. За період навчання я побував на екскурсії в Старому Угриневі - батьківщині Степана Бандери та у Нагуєвичах - батьківщині Каменяра Івана Франка.

Шкільна дружба - найміцніша

   Шкільна дружба – найміцніша.

   Вона справжня і щира. І в цьому не треба нікого переконувати. Просто придивитись як сходяться друзі. Так у перші дні вересня до своїх однокласників завітав колишній учень Клубовецької школи, а нині студент Заводової школи гастрономічної міста Варшави (Польща) Марцінко Іван Іванович. Вже п’ять років, як Іван переїхав на проживання до Польщі, освоїв мову, завершив навчання в гімназії і вирішив освоювати професію повара-кухаря. Іван цікавий співрозмовник, він радо поділився з нами, як адаптувався у чужій країні, школі, суспільстві.

Зустріч через 25 років

   Наприкінці липня відбулася Ювілейна зустріч випускників Клубовецької восьмирічної школи 1990 року випуску. 25 років тому вони розійшлися із шкільної колиски, щоб будувати своє майбутнє. Кожен обирав свою дорогу, освіту, творив сім'ю, родину, щастя. Тепер зійшлися дорослі та зрілі, одні вже сягнули, інші стоять на порозі свого сорокаріччя, щоб поділитися прожитим та досягнутим. Зустріч повертала їх за шкільну парту, відтворювала у пам'яті веселі та збитошні шкільні витівки, пригадувала учителів, їхні слова та повчання.  

Зустріч через десятиліття

   Нещодавно у Клубовецькій ЗОШ І-ІІІ ступенів відбулася зустріч випускників школи 2005 року, колишніх учнів 11-Б класу. На зустрічі були присутні: їхня перша вчителька Катерина Турик, класний керівник Василь Палагіцький та колишній директор школи Йосип Карпів. Катерина Петрівна дуже ніжно і емоційно привітала своїх учнів, згадала, якими малими і безтурботними вони переступали шкільний поріг, як вчила їх сидіти за партою, тримати ручку, писати перші букви, читати, малювати і якими ці діти вийшли зі стін школи у доросле життя.

За об'єктивом. Або - щасти вам, соколята!

    Вчора ми працювали із фотокамерою на випускному вечорі 4 класу Клубовецької школи. які привезли нас «Козацький острів». Їхнє свято вразило емоційністю та щирістю почуттів, які були у всіх присутніх. Це все було так тепло і врочисто, що ми із ними прожили прощання із першою вчителькою.

Зустріч з випускником школи Юрієм Старчуком

   Сьогодні відбулася цікава зустріч з випускником нашої школи 2013 року, золотим медалістом, а нині студентом Прикарпатського університету (державна форма навчання) Юрієм Старчуком. Юрій на другому курсі фізико-технічного факультету, вчиться добре, отримує стипендію.  Він навчався у нашій школі, його першою вчителькою була Марія Василівна Павлів, класним керівником Людмила Михайлівна Сенко. В період навчання Ю. Старчук побував на багатьох навчальних олімпіадах, здобував призові місця для нашої школи.

Осене, озвися спогадом щемливим

   До написання цієї статті спонукала звістка про те, що молодші школярі підуть у ліс збирати жолуді. Не скажу про користь цієї праці для суспільства, бо відомо, що ліс – це будівельний матеріал, паливо і свіже повітря, середовище для лікарських рослин. Скажу, що похід до лісу приносить радість дітям, бо спілкуються з природою, слухають добрі поради своїх наставників. Вони тут розкриваються у всій своїй вартості, як ніде інде.  Цьому сприяє природне оточення. 

Зустріч через 15 років

   Зустрічі випускників нашої школи відбуваються часто. Чи не щороку. Чи двічі на рік. Цікаві, веселі, незабутні. Здавалобися нікого вже нічим не здивуєш: смачні страви, забави, спомини, смішинки, танці… А ці випускники здивували усіх! Повірте. Або просто перегляньте світлини.

Це твій вибір...

      Це твій вибір, майбутній вибір...

    Мабуть вам не раз доводилось чути від своїх батьків, як знайти своє місце у цьому світі, яку вибрати майбутню професію. Звичайно, що зараз над цим більшість не замислюються, адже ми не дивимось у майбутнє, ми живем теперішнім. Але настане час, коли нам доведеться задуматися над цим. Час не стоїть на місці, треба рухатись вперед, дбати про майбутнє.

   Звичайно, що всі у дитинстві хотіли стати космонавтами, пілотами, лікарями, артистами…. Але у житті не все так просто. Далеко не завжди наші мрії збуваються. Тому потрібно вибирати те, що найбільше подобається, найближче до душі. Для того, щоб досягти своєї мети, потрібно докласти чимало зусиль.

Ярослав Михайлович Полетка - гордість Клубовецької школи

   Учителя трудового навчання та образотворчого мистецтва Ярослава Михайловича Полетку у Клубівцях давно називають Заслуженим вчителем України, хоч звання заслуженого не вдалося добитися виключно через паперову бюрократію. Він - заслужений, легендарний Учитель, із когорти тих учителів, які тримають на своїх плечах Школу. Знайти світлини Ярослава Михайловича непросто, хіба із семінарських занять, чи школярі крадькома на уроці задокументують своїми сотовими телефонами. На такі дрібниці у Ярослава Михайловича просто бракне часу. Він людина праці, у ній його життя, його зміст, його подвиг, натхнення і творчість.

0002901
Сьогодні
Вчора
Цей тиждень
Минулий тиждень
Цей місяць
Минулий місяць
All days
2901
0
2901
0
2901
0
2901

Ваш IP: 54.92.190.11
Server Time: 2018-09-25 16:12:54
Счетчик joomla