Казка "Боягузливий зайчик"

 Юні казкарі

 В одному казковому лісі жив собі маленький зайчик, який був великим боягузом. Звали цього зайчика Куцохвостиком. А інші зайчики дразнили його Боягузликом. Коли всі звірята йшли на галявину їсти смачненьку травичку, то всі зайченята бігли навипередки, хто скоріше найде найкращу травичку. А Куцохвостк йшов біля мами, притулившись хвостиком до маминих передніх лапок. Тільки як десь хрусне гілочка, то Куцохвостик аж тремтить від страху, потім нащурює свої довгі вушка і прислухається чи не йде часом злий сірий вовк. 

Так було і цього разу. Всі зайченята пострибали вперед.

 

– Куцохвостику, ходи з нами!

– Та ні, я не хочу!

– Боягузлик! Боягузик! Мамчине зайченятко! – насміхались друзі з Куцо хвостика, та він не звертав на них уваги, та йшов собі біля мами. На галявині зайченята гралися, скубали травичку, стрибали, було гарно і весело. Та раптом звідки не візьмись на галявині з’явивсь злий сірий вовк, та як загарчить! Всі зайченята навтеки – хто куди. Тільки Боягузлик стояв, як вкопаний, та наче листочок тремтів від страху. За мить на галявині крім Куцо хвостика нікого не залишилося. Вовк побачив зайченя, роззявив велику пащу та й каже:

– Аж тепер я тебе з’їм!

Та зайчик і слова не міг вимовити.

– Але ж ти такий малий, я й не наїмся, але якщо ти покажеш, де живуть інші зайці, то я тебе відпущу.

– Д-д-добре, – ледь пробурмотів Боягузлик, – покажу. Куцохвостик згадав про маму, про друзів та про інших зайчиків, та й вирішив обдурити вовка. Відвів його прямісінько до великого ведмедя. Хитре зайченятко побігло наперед і почало кричати:

– Дядечку ведмедю, дядечку ведмедю, допоможіть, врятуйте від вовка.

Побачив вовк, що потрапив не до зайців, та й легесенько-легесенько навтеки.

А ведмідь як заричить:

– Геть, сірий злодюго з нашого лісу, щоб я тебе більше не бачив! А як побачу, то розірву!

Зайчик подякував ведмедю за порятунок і побіг додому.

З того часу Куцохвостика вже не називали Боягузликом, тому що він уже не боявся.

Казку склала учениця 4 класу Тетяна Кохман

Ілюстрації автора.