Kluedu.if.ua

КЛУбовецька ЗОШ І-ІІІ ступенів

Get Adobe Flash player
Error
  • Error loading feed data

Історія має властивість повторюватися для тих, хто її не пам'ятає...

   21 листопада – День Гідності і Свободи В Україні. У цей день ми згадуємо події Революції Гідності, людей, які стали на захист нашої держави і відстоювали право жити в цивілізованій європейській державі, вшановуємо пам'ять Героїв Небесної Сотні та Героїв теперішньої війни з російською навалою. За традицією (п'ятирічною вже) у такі дати ми беремо інтерв'ю у нашого друга захисника України Дмитра Євдокимова. Він пройшов всю війну, з перших днів був на Майдані. Він і досі там, бо війна ще триває. Ворог будує свої підлі плани і веде потужну інформаційну війну. Гинуть найкращі патріоти України. У цей час ми, діти, молодь,  маємо дуже добре розуміти, що таке Гідність і Свобода. Бо, на жаль, історія повторюється, і ворог той самий – Московія. Наша криївка має нагадувати всім про жорстокість і підлість ворога. Нас вбивали за любов до України, до волі і право жити на своїй землі, говорити своєю мовою.

  

Дмитро, ми вітаємо тебе з Днем Гідності і Свободи. Ти великою мірою приклався до боротьби за гідність, свободу і нашу державність. Ми дякуємо тобі і просимо відповісти на декілька запитань. Скажи, на твою думку, що потрібно сьогодні людині, щоб вона називалася гідним Українцем?

– Дякую за вітання! На це питання можна дуже довго і багато розповідати. Але скажу основні принципи - гідний українець це – патріот. А патріотизм – це перш за все не слова, а дії і поступки. Це, коли кожен добросовісно виконує свою роботу на благо держави. Це коли кожен виконує свою роботу чи якісь дії в інтересах держави. І найголовніше, кожні 5 років кожному повнолітньому громадянинові дається доля держави особисто в руки, і саме вибори це є тест на Гідність. Останні вибори показали, що людей, в яких є гідність і патріотизм менше 25%. Тому що людина в якої є хоча б мінімальні признаки, не тільки гідності і патріотизму, а й елементарні ознаки інтелекту і притомності ніколи не проголосувала б за покидька, який все життя висміював Україну і українців, глумився над нашою трагедією голодомору, побиття майданівців під час Революції Гідності (саме тієї, в честь якої 21 листопада і стало днем Гідності) сміявся з наших Збройних Сил України, насміхався над нашою Церквою, Томосом. А зараз від словесного глуму над Україною, він перейшов до реального її знищення. Тому що в нього є влада для цього яку йому надали 73% населення, осіб без патріотизму і будь яких ознак гідності. Ці (73%) зруйнували фундамент нашої державності і те, завдяки чому ми зараз існуємо, нашу вакцину від нового геноциду, нового, на цей раз цілковитого знищення, як державності, так і фізичного. І ця вакцина і наш оберіг це - Армія. Віра. Мова. Ці (73%) проміняли АРМІЮ, ВІРУ і МОВУ на - ПАРЖАТЬ. ПАЖРАТЬ. ПАСПАТЬ. Ці (73%), навіть, не здогадуються, що ворог в якого основна ціль – це цілковите знищення нас як держави, так і населення, не буде розбиратися, хто за кого голосував, чи то ваш сусід який голосував за патріота чи ви які голосували за Зеленого чоловічка.Під роздачу підуть всі. Пам'ятайте, 73%, що будучи в ейфорії від власної "геніальності" який ви правильний вибір зробили на виборах, після якого ваш улюблений серіал "Свати" знову повернувся на екрани, сміючись сьогодні в екстазі з жартів "сіньйор голодомор", завтра ви, 73%, можете їсти власних дітей. І це не фантазії чи погрози, це жорстока реальність, ворог той же самий що і в 1932 році. Історія має властивість повторюватися для тих, хто її не пам'ятає. Судячи з вашого вибору, ви 73%, її ніколи і не знали. От і вся суть сьогоднішньої гідності день якої ми відзначатимемо 21 листопада. Вони (73%) зробили це разом,  а нам,  патріотам, за їх вибір прийдеться знову заплатити тисячами життів і ріками крові...

–  Ти став прикладом для всіх наших учнів, а хто для тебе є прикладом?

– Для мене є прикладом кожен, хто сумлінно виконує свою роботу і працює на благо держави.

– У тебе багато друзів, з  якими, якщо можна так сказати, подружила війна?

–  Так, в мене багато побратимів, з якими ми подружилися під час війни.

–  Розкажи, яка зараз ситуація на фронті? Де ти зараз?

– Про ситуацію на фронті я як і всі ви дізнаюсь з новин. Ми зараз на ротації. Я знаходжусь на ППД в місті Яворів, в пункті постійної дислокації частини. Служу в 24 бригаді. Контракт до травня 2020 року. Зараз ми відновлюємо техніку, займаємся бойовою підготовкою і т.д. Робочий день в нас з 8 ранку до 18 вечора, обід з 13:00 до 14:45. По закінченню робочого дня всі хто не стоїть в наряді йдуть відпочивати, в весь неробочий час кожен займається своїми справами і проводить своє дозвілля, як сам забажає.

– Дмитро, а коли ти нарешті приїдеш до нашої школи?

–  В мене часу зараз на жаль немає. Я вдома тільки на вихідних і то не завжди. Якщо все буде добре, то цієї суботи буду вдома.

 – Запитує моя однокласниця Надя чи впізнаєш ти нас усіх?

–  ОйПосмішка) навіть і не знаю чи впізнав би вас всіх... Більшість з вас певно вже повиростали з дітей і стали файними дівками.

–  Скажи, будь ласка, а яке б ти задав нам питання?

–  Я так вас всіх давно не бачив, що питань певне море) і їх всіх хотів би задати вже особисто кожному з вас)).

– Знаєш, а ми за тобою "стежимо" у Фейсбуці. Скажи нам, що за дівчата були з тобою на фотографіях?

– Вони в нашій бригаді служать.

–  Бачили, що ти був у Києві? Цікаво, а чому?

–  Я їхав в навчальний центр Десна, здобував новий військовий фах для нової посади. Щоб попасти в Десну треба поїхати спочатку до Києва, так само і назад вертався через Київ. Поїзд на Франківськ в мене був пізно ввечері,  я мав достатньо часу погуляти по столиці, чим і скористався.

–  А ще ми бачили ну дуже гарні фотографії. Ти їхав за кордон? Де був, що бачив?

–  Я був в Польщі, Чехії, Німеччині. Відвідав такі міста як: Краків, Варшава, Прага, Берлін.

–  Ми всі передаємо тобі 152 привіти. Бажаємо тобі щастя, любові, здоров'я і усього найкращого.

–  Я дуже вам вдячний за привіти! І вам мій взаємний великий привіт і найкращі побажання!!!

І вже традиційне запитання: а коли вже весілля? Ми з радістю усі приїдемо.

– Я думаю, що певно в суботу буду робити весілля))Посмішка А от в яку суботу, я вже вам окремо повідомлюСміх))).

– Дмитро, щиро дякую тобі за гарне спілкування.  Хочемо, щоб твої слова прочитали всі дорослі. Хай Бог береже тебе. Ми всі молилися у школі на молебні до Матері Божої за тебе і побратимів. До скорої зустрічі!

Інтерв'ю брала Юлія СОНДЕЙ, 9 клас

З АРХІВУ ДОРОГОЇ ПАМ'ЯТІ

Дякуємо тобі, український содате! Читайте далі...

Війна, як тривала, так і надалі триває. Читайте далі...

Не забуваймо, що війна триває. Читайте далі...

14 березня - День українського добровольця. Читайте далі...

З фронту на Міжнародні навчання. Читайте далі...

Наш друг - десантник. Читайте далі...

Скажи чесно, на війні страшно? Читайте далі...

Привіт, Дмитро! Читайте далі...

Велике спасибі вчителям, які виховують таких учнів. Читайте далі...

Дитячі послання захиснику. Читайте далі...

Війна не щадить нікого. Читайте далі...

Справжній друг. Читайте далі... 

Наш друг Дмитро Євдокимов - захисник України, ангел-охоронець. Читайте далі... 

Листи, листівки, привітання для друга-захисника. Читайте далі...

Календар для нашого захисника. Читайте далі...

Мені випала велика честь бути захисником України. Читайте далі...

Почесний гість школи. Читайте далі...

Зустріч школярів із захисником України. Читайте далі...

6097149
Сьогодні
Вчора
Цей тиждень
Минулий тиждень
Цей місяць
Минулий місяць
All days
2706
4581
12087
6049897
49998
61000
6097149

Ваш IP: 3.234.214.113
Server Time: 2019-12-11 12:41:33
Счетчик joomla