Розробка сценарію
Цвіте калина під вікном і незабудки стиха мріють,
А травень квапиться до нас, несе прощання нашим дітям.
Вже подоросліли вони, вже рвуться з-під крила на волю,
- Учителько, благословіть, своїм орлятам добру долю!
Клубовецька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів
Випускний бал для учнів 4-го класу
Сценка
Все прибрано незабудками (можуть бути малюнки або аплікації)
Стіл, парта. За столом сидить вчителька, мама приводить дівчинку записувати в школу. Підводить до столу.
Вчителька:
- Тебе як звати?
Дівчинка:
- Я ... ... (Ім’я і прізвище)
Вчителька:
- Ти хочеш вчитися в школі?
Дівчинка:
- Ні! Але мама каже, що треба вчитися, а я не хочу. Дома краще, іграшок багато.
Вчителька:
- Сідай, (ім’я дівчинки), отут за парту, послухай уважно. Ми також будемо гратися на уроках – наші іграшки будуть букви і цифри. Ми будемо будувати з них речення, задачі. Це так цікаво. На уроці ти зможеш розказати і про свої іграшки, порахувати скільки їх в тебе. Познайомишся з хлопчиками і дівчатками, які прийшли вчитися.
Весела мелодія
Грає весела музика і на площадку вибігають четвертокласники з надувними різнокольоровими кульками і малюнками незабудок. Формуються в рядочок. Дівчинка з-за парти вибігає до них.
Діти уважно слухають свою вчительку.
Вчителька:
- Дорогі діточки, я - ваша перша вчителька, а звати мене ______________..Пам’ятаєте цей день, коли ви вперше прийшли до школи?
Спробуємо разом пригадати..
Вчителька сідає за стіл, виходять двоє ведучих – хлопчик і дівчинка.
Ведучий:
Це все було неначе вчора...
Нас мама в школу привела,
А вчителька так ніжно й мило сказала:
- Дітоньки, пора!
Пора до знань, мої маленькі,
В країну мудрості й добра!
За руку взяла і повела,
Як мама – рідна й дорога!
Ведуча:
Це було все неначе вчора,
Ми всі маленькі і смішні,
Шукаєм маму на уроці,
Гриземо ручку, олівці...
А вчителька тихенько каже:
- Візьміть у ручки олівці,
Ми намалюєм мамі небо
І жовте сонечко вгорі.
Ми намалюєм мамі квіти,
На Україні дорогій,
Ви – українські славні діти,
Ви діти славних козаків.
Діти тримають у руках найкращі свої малюнки, хто скільки має (два-три).
Вчителька:
- А що ви намалювали для своїх батьків, ану покажіть?
Діти піднімають руками вгору свої малюнки
Вчителька:
- Молодці! Молодці! Я й не знала, що ви так гарно малюєте. Ви дуже любите своїх батьків, і даруєте їм найкращі барви рідної землі. А що ти намалював, ________? (вчителька звертається до хлопчика.
Хлопчик:
Я намалював незабудку.
Вона цвіте весною.
Така маленька і голубоока.
ЇЇ дарують на прощання...
Вчителька сідає за стіл.
Ведучий:
До нас закралося прощання,
Непрохано в травневий день,
Малюють діти незабудки,
Малює серце перший сум...
Малює сонце перший промінь,
Малює осінь перший лист,
Все відлітає й опадає,
Лиш пам’ять наша - назавжди.
Ведуча:
Чіпає травень незабудки,
На піджачки і на блузки,
- Не квапся місяцю, не треба!
Ми ще малі, лиш підросли.
А місяць з неба споглядає,
Співає з нами залюбки,
Бо незабудка – добра пам’ять,
На все життя, на всі роки...
Пісня про місяць “Розмова зорі з місяцем” (або інша)
Вчителька:
- Діти, а ви пам’ятаєте свій перший день у школі?
Діти:
- Пам’ятаємо!!! (всі голосно кричать, і піднімають руки)
Вчителька вибирає одного із учнів:
- Розкажи нам _________:
Вірш розказує:
Все життя я буду пам’ятати,
Все життя я буду поспішати,
Із букетом вчорашнього літа,
В першодень вересневого свята
А тоді, ой, не спалося мамо,
Ще й всміхалося сонечко рано,
Напрасована форма шкільна,
Йдем до школи, матусю, пора!
Вчителька вибирає іншого учня.
Вірш розказує:
Ніби вперше цвіли георгіни,
Ми без шуму покинули ігри,
Спішимо, спішимо в перший клас
Ми учителько, йдемо до Вас!
Ви зустріли нас лагідно й мило,
Усміхались, і щось материне,
Таке добре, ласкаве в очах,
Ми знайшли отоді - перший раз!
Дальше наступні учні.
Вірш розказує_______
Ми горнулись до вас всі роки,
Де черпали скажіть доброти,
Нас багато було – двадцять шість,
Ви схилились над кожним , усіх
Приголубили, словом зігріли,
Ми маленькі були ще не вміли
Ні писати, ні добре читати
А сьогодні вже нас не впізнати!
Вірш розказує: ________
За руку брали, виправляли,
Маленьких розуму навчали,
А ми, наївні, бо гадали,
Так завжди буде! Та не знали,
Що незабудка розцвіла,
Прощання перше принесла,
На все, на все, на все життя
Ви – перша вчителька моя!
Вірш розказує:
Ви вели нас в Тарасове словот
У квітучу барвінкову мову
У співучу, немов солов’ї
Прилітають до нас навесні
Ніби верби розчесують коси,
Стелить вечір замріяні роси,
Вийшов місяць до зір на розмову –
Ви навчали любити нас мову!
Ластів’яче гніздечко звили –
Ми здужіли, зміцніли крила!
Понесли українське слово –
Розцвітай наша рідна Мово!!!
Ведучий:
Пам’ятаєте, вчителько наша,
Скільки свят Ви для нас провели,
Ми співали пісні, танцювали,
Наче справжні артисти були!
Ми на сцені в шкільній виступали,
В бібліотеці, в класі щораз,
Кожне свято ми шанували,
Кожну дату квітчали в піснях!
Ведуча:
То ж згадаємо радощі наші,
Заспіваємо рідних пісень,
Затанцюємо дружно разом,
Порадієм в заплаканий день.
Діти підбігають до вчительки, виводять її за руки на середину класу.
Вчителька:
- А якої будемо співати?
Попросимо вчителя музики допомогти.
Діти голосно:
- (ім’я і по батькові вчителя музики), допоможіть!
Виходить вчитель музики
Віночок українських пісень
Всі водять хороводи і голосно співають, кожен по черзі бере вчительку в танець і виводить центр кола, гарно вклоняється, цілує, дякує
Вчителька:
– За що ви так дякуєте мені, дорогі діти?
Вірш розказує:
Ви навчали батьків шанувати,
Україну любити і знати:
Де широкий Дніпро, де Карпати,
Батьківщина моя - рідна мати.
Ми історію вчили завзято –
Щоб дідівськую волю кувати!
Берегти незалежність і долю
Й Україну свою чорноброву!
Вірш розказує:_____
Ви навчили молитись до Бога
Щоб здоров’я і силу нам дав,
Щоби легко навчались у школі
І веселим був кожний день.
Ви навчили любити й прощати,
Співчувати, допомогти,
І закони святі шанувати,
Свою віру повік берегти.
Вірш розказує:
Ви навчили сміливими бути,
Не боятись правдивих слів,
Свою землю й родину любити
Захищати від ворогів.
Свою пісню і мову плекати,
Вишиванку вдягати щодень
Слава Богу і Україні
Промовляти й гордитись цим!
Вірш розказує:
А ще вчили кмітливими бути,
І цікавими у житті,
Божий світ не розгаданий вповні,
Тож і нам відкривати світ.
Вчили праці й любові до рідних,
Вчили мудрості і добра,
А найбільше вчили, щоб чесність
Була в наших розмовах й думках.
Вчителька:
Дорогі діточки, я й не думала, що ви все так пам’ятаєте і бережете в пам’яті.
Дякую вам.
Пісню вчителька дарує своїм дітям
(далі вірші на вибір, залежно скільки дітей у класі, можна скоротити сценарій)
Гра про знання
Вірш розказує:________
Ми охочі до оцінок –
Добрі бали - добрий,
Бо міцні знання в пригоді
Будуть на любій дорозі!
Вірш розказує:_________
А 12 наймиліше,
Найсолодше, найтвердіше,
Воно сонечко сіяє,
Всі в родині про це знають!
Пісня “Оцінка”
Ведучий:
Як розказують діти про школу?
Що говорять удома вони?
То ж підслухаймо їхню розмову,
Що про вчительку скажуть вони?
Ведуча:
- Мамусю, в мене така гарна,
Найкраща вчителька зі всіх,
Вона сказала нам сьогодні,
Щоб любить нас усіх-усіх!
Вірш розказує________
А я сказав своєму брату,
Що вчителька, ну просто клас!
Нам повезло, бо вона – перша,
А перша, то на все життя!
Подячне слово батьків
Батьки:
Дорога ___________. Ми довірили Вам наших діточок, таких маленьких і несмілих. А сьогодні ми дякуємо Богу – бо їх не впізнати. Жваві, цікаві, вірші розказують, пісні, танці, ігри наперегонки. Веселі, розкуті, багато вміють, багато знають, а ще більше розпитують, цікавляться. Ви наповнили їх живильною водою, енергією добра і завзяття. Дякуємо Вам. Ті всі слова, які діти дарують вам сьогодні із наших сердець. Велика подяка, пошана і поклін Вам за ревну працю, за велике учительське старання, за материнську любов до кожного, за благословення добром і наукою. Нам сумно прощатися. Ми так звикли, що вони біжать до Вас. А час йде і прощання, як ці незабудки, що намалювали діти, заглядає в серце. Та знайте, Ви – наша на все життя , Щастя Вам, здоров’я, родинного тепла, наснаги на Многії-Многії роки.
Вірш розказує:________
Спасибі Вам за рань мою невмілу,
Спасибі і за міць, що ми дужіли,
Спасибі за любов, що нас так гріла,
За слово, за добро, що в серці зріло.
Спасибі Вам за ласку, за турботу,
За цю нелегку вчительську роботу.
Спасибі Вам! На все, на все життя –
Ви – перша вчителька моя!
(Дівчинка з вишитим рушником, з хлібом і сіллю виходить на середину класу, і стоїть до тих пір, поки ведучий читає вірш)
(після цих слів дівчина підносить хліб, прибраний незабудками до вчительки, вклоняється і дарує їй,
Вірш розказує:_______
Учителько, несу сьогодні смуток
Зажурених, заплаканих очиць,
Несу блакить тендітних незабудок
І крик душі у цю прощальну мить.
Несу слова, громам травневим рівня
Учителько, моя найперша, рідна,
Збагнути, як мені, що це востаннє?
І як повірити мені в прощання?
Дівчитка розсипають навколо вчительки аплікації з незабудок
Пісня про вчительку
Ведучий:
Благословіть учителько на долю
Благословіть четвертий рідний клас!
Щоб доброю і мудрою ходою
Ми йшли в нове, стрімке життя!
Ведуча:
Благословіть учителько сьогодні,
Бо вже чекає й кличе 5 клас,
Усе нове і вчителів багато
І як ми будемо, учителько, без вас!
Заключне слово Першої вчительки:
Благословляю вас, милі діточки:
Слово вчительки
Вчителька:
- Дорогі мої четвертокласники-випускники початкової школи, сьогодні підсумковий урок для вас. Візьміть з цих перших чотирьох років все найдорожче і найдобріше, і пронесіть через усе життя. Пам’ятайте, що перша вчителька завжди біля вас. І їй буде дуже боляче, коли ви зробите щось погане і дуже радісно, коли виростете добрими і розумними, роботящими і здоровими. Хай береже вас, Бог.
Ведучий:
Малює хлопчик незабудку,
Малює небо голубе,
І квіточку тендітну й ніжну
Учительці своїй несе!
(діти даруюють учительці свої найкращі малюнки)
Грає мелодія вальсу
Диктор:
Вона ту квіточку тулила,
Тулила діток до грудей,
Вона і вчила, і любила
Як мама рідна - кожен день.
ЇЇ життя - то незабудка
Що скромно квітне все життя,
А в серці пам’ять добра й вічна,
Про синю квіточку добра.
Шкільний вальс.
Хлопчик бере вчительку до танцю. Всі розбиваються по-парах. Хлопчики беруть – мам, дівчата – батьків, дідусів. Родинний вальс.
Спілкування. Спільне фотографування.
Автор сценарію та віршів Оксана Пронюк