Kluedu.if.ua

КЛУбовецька ЗОШ І-ІІІ ступенів

Get Adobe Flash player

У пам'яті назавжди

   34 роки тому за 100 кілометрів на північ від Києва сталася найбільша техногенна катастрофа в історії людства – аварія на Чорнобильській АЕС, яка призвела до радіоактивного опромінення великої кількості людей, забруднення води та значних територій. 26 квітня проголошено “Днем чорнобильської трагедії”. Цього дня люди вшановують пам’ять загиблих під час трагедії, згадують про героїзм пожежників, експлуатаційного персоналу станції, військовослужбовців, будівельників, учених, медиків, водіїв, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. З Івано-Франківського автобусного парку відправили у Чорнобиль возити ліквідаторів нашого односельчанина Пивоварчука Ігоря Йосиповича, 1953 р.н. Ми взяли коротеньке інтерв'ю в Ігоря Йосиповича. Ці слова нас вразили найбільше: "Насправді, це дуже страшно. Як війна, лишень ворога не видно"...

 

 

   У цей день 26 квітня 1986 року о 01:23 за київським часом на четвертому реакторі ЧАЕС під час його планового вимкнення виникла неконтрольована ситуація, внаслідок якої сталися два вибухи. Їх потужність була настільки великою, що було зруйновано сталеву і свинцеву обшивки реактора, а в повітря піднялося понад 60 тонн радіоактивних матеріалів. Сумарна радіація викинутих у повітря ізотопів склала 50 мільйонів кюрі, що у 30-40 разів більше, ніж при вибуху ядерної бомби в Хиросимі у 1945 році. Величезні території виявилися забруднені радіонуклідами. Вибух реактора, пожежа, що послідувала за ним, і процеси, що відбувалися в опроміненому паливі, зумовили велетенський викид радіоактивності. Територія, прилегла до зруйнованого енергоблока, прилеглі будівлі і споруди були забруднені уламками тепловиділяючих елементів, графітової кладки, уламками конструкцій реакторної установки. 

Вибух четвертого реактора на ЧАЕС міг би стати останнім днем для України, якби у вогнище палаючого ядерного кратера не кинулися прип’ятські пожежні і нічна зміна станції, жертвуючи собою, щоб скувати масштаби катастрофи. Через кілька годин їх спалених радіацією, замінять інші. Автобуси привозили до місця катастрофи нових і нових ліквідаторів. А потім лік тих, які замінятимуть, піде вже на тисячі. На десятки тисяч. Аж поки вони не вгамують шквал катастрофи. I буде ім’я їм, не знане досі у світі – ліквідатори. I буде визнано, що мужність їх не мала прецеденту. 

   Ми низько схиляємо голови перед ліквідаторами і з особливим почуттям їх вшановуємо! Велика Вам подяка і низький доземний уклін! Дякуємо всім, хто жертвував найдорожчим своїм життям і здоров"ям. Маємо пам'ятати, мусимо  пам'ятати, аби не повторити ніколи.