З нагоди Дня української писемності та мови ми вирішили поспілкуватися з вчителями української мови та літератури, які працюють і працювали в Клубовецькій школі. А зокрема, з Бойко Марією Іванівною, Карпівим Йосипом Дмитровичем, Івасюк Наталією Василівною, Самборською Надією Богданівною та Бруц Світланою Ярославівною. Спілкування велося у формі опитування. Нас цікавило, як і коли наші вчителі обрали професію філолога, чи вплинув на вибір їхній учитель мови, їхнє відношення до діалектів, поради як захищати рідну мову та інше.

  

   Марія Іванівна Бойко визначилася із вибором професії ще у 7 класі під впливом вчителя Бата Степана Михайловича, який вчив любити слово, складати вірші.

На запитання, що означає святкувати день писемності, Марія Іванівна відповіла:

- Це святкування основної ознаки державності України. Немає мови – народу нашого нема.

–  А що означає захищати мову?

Мову – треба любити, вивчати її глибинні пласти: походження, розвиток, багатство.  Важливо не засмічувати мову русизмами і вульгаризмами.

Марію Іванівну розговорив онук Олександр Турик.

   Йосип Дмитрович Карпів також прийняв рішення стати вчителем мови у 7 класі. На той час він вже вмів складати вірші і вони були надруковані у районній газеті. Українську мову  та літературу вчив Йосипа Дмитровича Бат Степан Михайлович (1922 – 1983). Він добре умів складати вірші і декламував їх своїм учням. У нього це виходило швидко і гарно. Він жив віршами.

Й. Карпів навчав учнів від 5 до випускного класу. Учні охоче складали вірші, декламували їх, але після закінчення школи вони від цього відійшли. Окремі пішли вчитися на вчителів української мови і літератури.

 ;   Свято української писемності та мови, на думку Йосипа Карпіва, означає запровадження писемності серед нашого народу. Мовознавці дослідили, що наші предки у дуже давні часи ще до нової ери знали письмо так, як греки і римляни, і всьому давали назви: горам, рікам, долинам, звірям, комахам, травам, квітам, деревам і, навіть, зорям. І ці назви існують і до тепер, бо були записані і не загубилися.

– Йосипе Дмитровичу, багато зазіхань було на нашу українську мову. Що означає захищати мову?

– Захищати мову має держава. Щоб захистити мову треба мати міцну власну державу. Держава дбає про збір і охорону інформації своєю мовою, яка не завжди є доступною для ворогів. Якщо окремі люди зрікаються рідної мови, то вони це роблять із примусу, а наступні покоління уже виростають без рідної мови, їхнє мислення стає слабшим. Лише в рідній мові людина в найбільшій мірі може розвинути свої здібності і таланти.

     Інтерв’ю в Йосипа Карпіва брала Оксана Овчарчин. Вона радо ділиться своїми враженнями «Йосип Дмитрович дуже розумний і талановитий, складає вірші, казки, досліджує, описує  історію та краєзнавство села. Звичайно, я би хотіла, щоб Йосип Дмитрович ще працював в школі, був, як колись, директором. Зараз на пенсії, пише книги, очолює краєзнавчий музей села, проводить екскурсії для учнів, часто приходить до школи. Це – мій стрийко. Я дуже пишаюся ним».

   З Наталею Василівною Івасюк, яка викладає українську мову і літературу у 6 і 9 класах, розмовляла Лещук Мар’яна. Учениця переконалася, що вибір професії часто залежить від улюбленого вчителя. Так на вибір Наталії Василівни вплинув приклад учительки Марії Іванівни Бойко. А рішення стати вчителем прийняла у  дев’ятому класі.

Своїм учням Наталія Василівна радить: – Більше читати художніх творів, слідкувати за своїм мовленням. звертатися до словників

Учителька закликає бути патріотам свої держави, любити рідну мову і гарно розмовляти українською.

    На думку Наталії Івасюк, ми, українці, повинні святкувати і пам’ятати свята пов’язані з нашою рідною українською мовою. Святкувати День писемності означає згадати історію української мови та її першовідкривачів. Ми повинні знати розвиток своєї мови. 

   З дитинства мріяла стати філологом  Світлана Ярославівна Бруц, учителька української мови та літератури у 7 і 8 класах. Її наставниками були вчителі Бойко Марія Іванівна та Карпів Йосип Дмитрович.

Світлана Ярославівна до Дня писемності та мови з учнями готує літературний захід. В цей день Церква вшановує пам'ять Нестора-Літописця, говорять про історію та розвиток української мови, української книги та про сучасні проблеми та випробування для мови. А учням Світлана Ярославівна радить: слідкувати за своєю розмовою, не вживати русизми, нецензурні слова.

.На запитання, як захищати мову, учителька відповідає: – Любити мову, знати її історію, багато читати і говорити правильно, не засмічувати мову суржиком. А щонайперше – добре вчитися в школі, виконувати домашні завдання мовою, працювати зі словниками.

Спілкувалася з учителькою Марцінко Юлія з 8 класу.

    Великий вплив на вибір професії Самборської Надії Богданівни, учительки української мови і літератури у 5 і 10 класах, мала вчителька Марія Іванівна Бойко. «Її уроки були інтересними, цікавими, мені вона дуже подобалася як вчитель, - ділиться з нами Надія Богданівна, – це сильно вплинуло на моє рішення.»

   Надія Самборська зауважує: «Наше спілкування  повинно бути гарним і культурним. Захищати нашу мову означає не допустити в українську мову русизмів, не засмічувати мову, розмовляти завжди рідною мовою. Ми повинні знати, як і коли зародилася і як розвивалася наша писемність в Україні. А діалекти – це розділ історії нашої мови».

Спілкувалася з Надією Богданівною Тетяна Фігураш із 9 класу.

   Учителі запевнили, що серед учнів Клубовецької школи є багато учнів, які б могли стати добрими вчителями української мови і літератури.

Матеріал до Дня української писемності та мови підготували учні: Оксана Овчарчин, Мар'яна Лещук, Олександр Турик, Марцінко Юлія та Фігураш Тетяна