Kluedu.if.ua

КЛУбовецька ЗОШ І-ІІІ ступенів

Get Adobe Flash player

Ювілей невтомного дослідника

До 75-річчя Йосипа Карпіва

   Йосип Карпів - відомий краєзнавець та сільський літописець Клубівців, директор і творець краєзнавчого музею рідного села, поет і публіцист, лавреат премії імені Романа Федоріва, активний громадський діяч.

   Народився 5 січня 1946 року в селянській родині Дмитра та Софії Карпівих у селі Клубівці. Крім нього у сім’ї зростав син Іван (1940-2007). Молодшого сина батьки нарекли Йосипом, бо так звали діда і тому, що третій день Різдва це свято Йосифа Обручника. Саме рідне село стало тим осередком, де він наповнив серце красою рідної землі. І хоч у житті Йосип Карпів ніколи не цурався сільської праці, усе ж стежина долі привела його на зовсім інше поле, на якому він уже й трудиться більше півстоліття. 

   Це поле історичне та поетичне, архівне й літописне, царина пізнань і досліджень. І тут Йосип Карпів виорав чимало важких перелогів, засіяв благодатну ріллю та зібрав щедрий урожай, і то не один.

Його ужинок – більше десятка книг, тисячі статей з історії села і краю, національно-визвольної боротьби селян, духовної спадщини краян, збірки казок, байок, легенд, переказів, пісенної творчості, прислів'їв, приказок, народних прикмет тощо, дослідження назв сіл району, альманахи творчості школярів та молоді та ще багато цікавого. А скільки ним відредаговано видань. І знаючи, як він це скрупульозно робить, дивуєшся, де бере час, щоб стільки всього встигнути.

Зазначимо, що свої пошуки на краєзнавчо-літературному поприщі він розпочав іще зі шкільної парти, коли навчався у восьмирічній школі рідного села та в середній у Тисмениці. Прагнення здобути вищу освіту привели його до Ужгородського університету, який він успішно закінчив у 1969 році та одержав направлення учителем української мови й літератури до Росохацької середньої школи Городенківського району.

Пізніше Йосипа Карпіва перевели на посаду головного інспектора Тисменицького районного відділу освіти. З 1986 року свою трудову діяльність пов’язав із рідною школою. Спочатку працював заступником директора, а з 1991 року і до виходу на пенсію у 2008 р. – директором. З його ініціативи школа в 1994 році була реорганізована в середню.

Та на яких би посадах не працював Йосип Карпів, завжди відповідально та виважено підходив до вирішення важливих питань у вихованні й навчанні молодого покоління. А все тому, що Йосип Дмитрович працьовитий, ретельний і наполегливий, активний і талановитий, а при цьому – надзвичайно скоромний. Творчій особистості важко поєднувати в собі керівні потуги, але йому вдавалося і це.

Йосип Дмитрович – людина слова. Можливо, через це поєднав із словами все своє свідоме життя. Скільки їх народилося під його рукою. Одні легко випурхнули у світ ніжними віршами, а другі закарбувалися рубцями, як пам’ять для нащадків. А його вклад в історію краю, особливо рідних Клубівців, неоціненний. Саме за це люди люблять і шанують відомого односельця.

Йосип Карпів має у своєму доробку чотири поетичні збірки та вісім книг історичних досліджень. Окремо хочеться сказати про його книжку «Мовою неба і землі. Вікові завбачення погоди у народних прикметах», що минулого року побачила світ у видавництві «Ярина». Це унікальне видання, у яке закладена направду титанічна праця. Матеріали Йосип Дмитрович збирав і записував сорок років. Аналога цій збірці в нас немає. І хоча глобальне потепління вносить певні корективи в погоду, практичну користь від зібраного в книжці важко переоцінити.

   Із Йосипом Карпівим уже понад чверть століття співпрацюю і я. Він редагував багато моїх книг, писав передмови до поетичних збірок. Я йому за це щиро вдячний, бо більше такої доброї й безкорисливої людини на своєму творчому шляху не зустрічав. Його вважаю одним із своїх учителів, а нам легше йти життєвим шляхом, коли відчуваємо підтримку й розуміння таких людей. Тож із нагоди цьогорічного ювілею, який припав на початок двадцять першого року двадцять першого століття, хочеться побажати Йосипу Дмитровичу насамперед, щоб не підводило здоров’я, а ще логічного книжкового завершення усіх розпочатих задумів та справ.

   І на закінчення наголошу, що такі люди як Йосип Карпів мають мати гідну нагороду від держави, бо, як на мене, він за багаторічну цілеспрямовану й наполегливу працю заслужив як мінімум орден «За заслуги». Можливо, це питання хтось порушить перед вищими органами. А звичайну людську шану він має – як учитель, наставник і просто добрий чоловік.

Іван ДРАБЧУК

   Редакція газети «Вперед» приєднується до вітань Йосипа Карпіва – нашого частого дописувача, доброго товариша видання, уважного й вірного читача тижневика.

   Бажаємо Вам, шановний Йосипе Дмитровичу, ще довгих плідних років життя, ще безлічі цікавих публікацій на сторінках «Впереду», ще великої кількості прекрасних відкриттів та знахідок! Будьте здорові, бадьорі, натхненні і – віват!

Тисменицька районна газета "Вперед"