Kluedu.if.ua

КЛУбовецька ЗОШ І-ІІІ ступенів

Get Adobe Flash player

Тримайтеся своєї віри, ходіть до церкви

   Нашій односельчанці Турик (дівоче прізвище Старчук) Марії Федорівні цього року виповнюється 85 років, вона з 1934 року. Її добре знають у селі, як хористку, яка має гарний голос і знає дуже багато пісень та мелодій до них. Вона співала у сільському хорі “Клубівчанка”, в церковному хорі, видала збірник народних пісень. З Марією Федорівною цікаво спілкуватися, вона повчає, вчить віри в Бога. Ми завітали до Турик Марії на весняних канікулах, гарно поспілкувалися і записали інтерв’ю з нею. 

– Маріє Федорівно, де Ви вчилися? Яку освіту здобули?

- Я навчалася в селі три класи, потім школа згоріла. І коли я вже мала своїх дітей, я ще ходила у вечірню школу. Завдяки цьому я отримала середню освіту.

  

– Чи здійснилися Ваші мрії? Ким Ви мріяли стати?

- Не здійснилися мої мрії. Мене дуже тягло до поезії. Я любила писати вірші, пісні. Я дуже багато писала в молодості, але тоді за це судили. Тому мій тато, коли побачив той зошит, в якому я писала, він взяв і викинув його в кухню. Але не зважаючи на це, я пам'ятала дуже багато пісень. І коли вже було дозволено, я ті всі пісні пам'ятала і переписала.

– Яким у Вас було дитинство?

- Моє дитинство було тяжким. Тоді була війна, голод і ми звідси тікали в Надорожну. Ми там були більше як місяць, бо тут був фронт.

– Який у Вас в школі був улюблений предмет?

- Улюблений мій предмет був українська мова. Я дуже багато віршів знаю Тараса Шевченка. Ще мені дуже подобались твори Лесі Українки.

– В цьому зошиті, що ви нам показували є ваші пісні?

- Ні, там є пісні, які я запам'ятала і переписала. Але є і такі, які я точно не пам'ятала, тому я додумувала і записувала деякі частини сама. Бо не можна було так все добре запам'ятати.

Ким Ви працювали?

- Я працювала на колгоспі, на ділянках сапала. Деякий час працювала в сільському побуті.

 – Чи є у Вас ще такий зошит, де зібрані лиш Ваші пісні і вірші?

- Ні, лиш цей. Мене діти попросили писати. Вони сказали, щоб я записала все, що знаю. Бо я багато пісень знаю і все може пропасти.

– Що найголовніше в житті на вашу думку?

- Найголовніше щоб людина росла чесно, побожною, з вірою в душі, вміла прощати тим, хто зробив їй щось погане.

– Які ваші поради молодим людям?

- Тримайтеся своєї релігії, своєї віри і ходіть до церкви. Не лінуйтеся, бо молитва це дуже сильна сила. Коли я була молода мала високий тиск і дуже боліла голова, біля очей повискакували щось таке, ніби бородовки. Я не знала, що з ними робити. Піша до Погоні посповідалася, помилася свяченою водою і пішла додому, через пару днів подивилася в дзеркало, а бородовок, як і не було ніколи. Яку сильну силу має молитва і свята вода. Тому діти не жалійте тих дві години, підіть до церкви , помоліться і Бог вас ощасливить на все життя.

– Ваші побажання учням Клубовецької школи.

  • Бажаю добре вчитися, здобути освіту і жити в себе на Батьківщині і не їхати в інші країни, не зраджувати свою землю.

    Марія Федорівна Турик дуже щира та відкрита людина, з нею було дуже цікаво спілкуватися. Вона дуже багато знає і пам'ятає. Вона дуже віруюча людина. Наша молодь має брати приклад з неї. У неї вдома ми побачили багато молитовників. Кожного дня вона звертається, не шкодуючи часу, молиться за мир і спокій для своєї родини. А ще пані Марія знає дуже багато пісень народних і церковних, деякі з них вона нам заспівала,. Знає вірші Тараса Шевченка, Лесі Українки, і рівняючись на цих поетів, пані Марія згадує свої вірші. Вона люб'язно прочитала нам декілька віршів свого дитинства, в основному це вірші про дітей, звірят. Розказуючи про тяжке дитинство, Марія Федорівна дала нам зрозуміти, що люди повинні дякувати Богу за все, що ми зараз маєм. Адже все, що у нас зараз є, це не наша заслуга, а милість Господа Бога!

Марія-Анна ТУРИК, Богдана ШЕШУРАК, 9 клас

Пісенна царина Марії Турик. Читайте тут...

Війна очима дитини. Читайте тут...