Kluedu.if.ua

КЛУбовецька ЗОШ І-ІІІ ступенів

Get Adobe Flash player

Середня освіта – Освітній портал «Педагогічна преса»

Надвечір'я з "Клубівчанкою"

"Яке це щастя — бути молодим"

Володимир Сосюра

20 жовтня 2019 року у залі Клубовецької школи відбулася мистецька зустріч мешканців села з хоровим колективом «Клубівчанка». «Надвечір'я з «Клубівчанкою» – так називалася мандрівка у багату творчу біографію співочого колективу. Хор «Клубівчанка» був створений при сільському клубі села Клубівці у 70-х роках як ансамбль. У 80-х роках під керівництвом учителів Тисменицької музичної школи Тамари Березіцької та Івана Дутки він перетворюється на змішаний хор. Коли клуб був в аварійному стані репетиції хору відбувалися в оселі активістів Івана Семеновича та Марії Олексіївни Борушків.

 

    У 1976 році керівником хору стає вчитель музики Богдан Михайлович Маланюк, згоді викладач Тисменицької музичної школи Андріан Гречук. Йде стрімкий розвиток колективу. «Клубівчанка» має вже великий репертуар, їде виступати за межі села. І нині «Клубівчанка» скрашує всі сільські заходи, хористи співають у церковному хорі, беруть участь у районних святах «Розколяди», Покутських фестивалях, у творчих звітах села. Учасниками мистецького надвечір'я «Молодість не вернеться, не вернеться вона» були хористи: Шелемей Михайлина, Бойко Марія, Дрембей Стефанія, Братик Галина, Михайлишин Мирослава, Марцінко Галина, Марковецька Стефанія, Старчук Софія, Кохман Стефанія, Федорак Ірина, Касюк Марія. Організатор заходу народний драматичний гурток села під орудою Світлани Слупської.   

    Зустріч відбулася у теплій, рідній обстановці, в рясних аплодисментах та підтримці глядачів, які з радістю підспівували добре знайомі і дорогі пісні. Ми мали можливість поринути у минуле, згадати неповторні молоді роки, сільські звичаї та традиції. Молодість — прекрасна пора в житті кожної людини. І як приємно бачити людину, хай зі зморшками на обличчі, але з палким поглядом, з безмежною енергією, бажанням передати нащадкам усе, що пам’ятає серце і душа. Колектив згадав шкільні пісні, зокрема,  «Через луг, де росте материнка», а на сцену вибігли школярки у формах і фартушках. Згадували випускний вечір у школі, Великдень, молодечі забави, а на сцені відбулася справжня демонстрація тодішнього одягу: сукенки, спіднички криплінові, парчеві, атласні, кристалонові, светрики еластичні. Усе було таке яскраве, а тканина така міцна що й досі збереглася. Дівчатка-школярки  зуміли створити ті неповторні образи, про які розповідали на сцені їхні бабусі та прабабусі.

Навіть у бабусиній скрині знайшли давні вишиті сорочки, у них дівчата несли на пишний осінній стіл макітри з смачними наїдками, з пампухами, пирогами, горішками, квашениною і солониною. І до залу з далини промовляли:

Я ніби русалка у білій сорочці,

Я ніби із казки, із хати старої,

Іду і несу якусь правду далеку,

Котру клекотали у небі лелеки.

 

І в’ється мені по-під ноги барвінок,

Я мовби вдягнулась у бабине віно,

а роси полощуть подоли біленькі,

то пам’яті нашої кроки легенькі…

Хвилиною мовчання вшанували колектив та глядачі всіх тих хористів, яких вже немає, згадуючи їхні улюблені пісні. Пісня має таку гарну вдачу. Вона і радість прихилить і сум розрадить, сльозу прожене і долі підморгне. Багато пісень звучало цього вечора, багато споминів, сколихнули пісні. Та так, що прощатися не хотілося, бо дуже все дороге.

Хочу подякувати усім учасникам та творцям свята. Ідея заходу виношувалася довгі три роки. Я рада, що зустріч з «Клубівчанкою» відбулася. Вдячна Оксані Пронюк-Кузьма за допомогу у розробці сценарію. Нас так щедро обдарувала осінь, нас так рідно обійняла пісня, нам так мило щебетали діти у формах і фартушках, у криплінових спідничках та сарафанчиках. Нам так добре було у «Надвечір’ї» з рідною «Клубівчанкою». Що хочеться сказати лишень одне: – Слава Богу! Як добре, що ми зустрілися, такі зустрічі пахнуть золотом. Хористи поєднали у собі молодечий запал із життєвою мудрістю. Можливо, в цьому секрет їхньої вічної молодості! А для дітей –це гарний приклад для наслідування, адже у родинах хористів підростає молоде талановите покоління. Одна із них Оксанка Марцінко подарувала «Клубівчанці» пісню «Два перстені» Володимира Івасюка.

Світлана СЛУПСЬКА, завдрамгуртком

Світлини Йосипа КАРПІВА

6021988
Сьогодні
Вчора
Цей тиждень
Минулий тиждень
Цей місяць
Минулий місяць
All days
784
1055
784
6009272
35837
112709
6021988

Ваш IP: 3.226.254.115
Server Time: 2019-11-18 15:39:36
Счетчик joomla