Kluedu.if.ua

КЛУбовецька ЗОШ І-ІІІ ступенів

Get Adobe Flash player

Середня освіта – Освітній портал «Педагогічна преса»

Школа завжди буде у моєму серці

   Випускники... Ще вчувається в школі їх голос і розважено-впевнені кроки, ще на стінах рясніють світлини, де цвітуть їхні всміхнені очі... Ще розмови про них: де, як, що... І, здається, от-от − той в куточку відкриється клас − і Оксанка, Тетяна, Мар'яна, Ірина, Надія розійдуться на сходи шептатись... А тим часом футбол позбирає до теми Андрія, Миколу, Богдана, Володю. А Денис їх шарпне: та давайте підкоримо гори. І наповниться клас свіжим реготом, запалом, рухом. Лиш Роман все збагне й розгадає загадку прощання: - То назавжди. Покидаємо школу, цей гамірний учнівський вулик, і малі коридори, які з часом нам будуть безцінні. Бо нас кличе життя... І виводить «па-па!» у конспекті клапливий почерк. То студентські вітри вже несуть випускний незабутній клас 2018-го року....

  

   Пропонуємо вам цікавий проект Юстини Самборської, присвячений Дню студента,  "Як ти, де ти, випускник-2018-го року?" - про випускників 2018 року Клубовецької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів, перша вчителька Татарин Світлана Василівна, класні керівники Стефінко Світлана Михайлівна, Дуридівка Світлана Миколаїівна.

Школа завжди буде у моєму серці

    Випускниця Овчарчин Оксана поступила в Прикапатський університет ім. Василя Стефаника на факультет хореографії. Вона здійснила свою мрію, бо з дитинства на сцені. Танцями займалася професійно у школі спортивного танцю "Старденс" м. Тисмениця, лауреатка багатьох престижних танцювальних конкурсів та змагань, має досвід тренерської роботи. У школі активна учасниця усіх мистецьких заходів, районних та обласних мистецьких конкурсів. Співала, танцювала, декламувала вірші, грала у місцевому театрі, була ведучою шкільних та сільських заходів. Нам запам'яталася Оксана щирою, доброю, завжди усміхненою і дуже талановитою.

− Оксано, що з того, що ти вчила в школі найбільше знадобляться у житті?

− Напевно кожен предмет, який був у школі, дав мені знання. Школа дає людині найнеобхіднішу базу, основу, фундамент, старт. Звичайно є перше, найелементарніше: писати, читати, рахувати, жити у колективі (класі). А далі нарощуються знання. Вони потрібні щодня. З пам'яті беру англійські слова, історію нашої України, права і закони людини, Божі закони, українські літературні твори, вірші.У школі ми навчилися бути дружніми, добрими, допомагати людям. Так будую свої відносини у новому колективі.

− Що можеш сказати про студентське життя?

− Студентське життя є водночас важке, але цікаве. Тут треба бути відповідальнішим, ніж у школі. Це нові знайомства, одногрупники, у яких такі самі бажання і захоплення. Викладачі вимагають від кожного більше. Це вже недоспані ночі. Тяжко бути студентом, але легше на душі від того, що вибрала для себе щось одне улюблене на все життя! І це спонукає вчитися, йти наполегливо вперед.

− Чи підтримуєш дружбу (зв'язок) з однокласниками?

− Більша половина моїх однокласників поступила у Прикарпатський університет ім. Василя Стефаника і ми з ними часто бачимось .Розказуємо один одному про навчання, перші труднощі. І завжди задаєм одне одному питання, де було краще в школі, чи тут. У школі було легше, звичайно. З однокласниками ми дружні. Так хочеться хотч на трошки повернутися і посидіти зі всіма на уроці!

− Важко здобувати твою професію?

− Хореограф − це нелегка праця, завжди мало часу. Весь час потрібно розвивати себе у танці! Це творчі думки про різні постановки, тут багато потрібно вкласти себе і віддатись на повну силу. Потрібно багато енергії, фізичної підготовки, терпіння, контролювати тіло і, звичайно, ж довіряти та прислуховуватись до викладача. З ранку до вечора ми тільки і думаєш про танці! А ще це болі, кріпатура, концерти... У цій професії можна забути про слово "вихідний". Вихідні дні є для того, щоб самостійно відпрацювати весь матеріал, всі вправи, або ж працювати зі своїми одногрупниками над цікавими ідеями для постановок. Але якщо танець подобається, то можна терпіти. Не жалію, що поступила саме на хореографа, це моя мрія з дитинства.

− Чи сумуєш за вчителями? Що згадуєш з шкільного життя?

− Кожен вчитель мені запам'ятався на все життя! Вчителі вклали багато знань. І я їм дуже вдячна. Концерти − це найкращі спогади, тут можна було себе показати з кращої, творчої і талановитої сторонни. Звичайно було весь час переживання і думка: - Ці люди будуть бачити тебе кожного дня і ти не маєш права падати духом, і помилятися на сцені. Школа завжди буде у моєму серці!

− Оксано, вітаємо тебе з Днем студента. Це твоє перше студентське свято. Хай твої студенські роки будуть найкращими, світлими, незабутніми, а здобуті знання - міцною базою для професійного та творчого (і кар'єрного) росту. А які твої побажання школярам.

− Кожному школяру бажаю прислуховуватись до вчителя, гарно вчитися, бо це дуже пригодиться у майбутньому. Бажаю вибрати для себе гарну професію, успіхів, здоров'я!

   Дякую за гарне спілкування випускниці, а нині вже студентці Прикарпатського університету, майбутньому хореографу Оксані Овчарчин. Багато змінилося у житті Оксани від травневого прощального дзвоника, багато відповідальності, нових викликів, іспитів та відкриттів. Подоросліли вже її думки, слова. Однак залишилася та сама щирість, людяність і доброта. Бажаю успіху Оксані на шляху до омріяної професії.

   Дорогі  читачі, у нас попереду ще багато цікавих розповідей про випускників-2018-го. Будьте з нами!

Юстина САМБОРСЬКА, 8 клас

Інтерв'ю з Тетяною Марцінко, Мар'яною Лещук, Надією Сондей. Читайте тут...

Інтерв'ю з Олександром Туриком, Андрієм Жируном, Богданом Бойчуком. Читайте тут...

Інтерв'ю з Оксаною Овчарчин. Читайте тут...

4507398
Сьогодні
Вчора
Цей тиждень
Минулий тиждень
Цей місяць
Минулий місяць
All days
532
6350
15686
4437507
114969
142476
4507398

Ваш IP: 18.212.93.234
Server Time: 2018-12-19 01:07:53
Счетчик joomla