Шкільна дружба - найміцніша

   Шкільна дружба – найміцніша.

   Вона справжня і щира. І в цьому не треба нікого переконувати. Просто придивитись як сходяться друзі. Так у перші дні вересня до своїх однокласників завітав колишній учень Клубовецької школи, а нині студент Заводової школи гастрономічної міста Варшави (Польща) Марцінко Іван Іванович. Вже п’ять років, як Іван переїхав на проживання до Польщі, освоїв мову, завершив навчання в гімназії і вирішив освоювати професію повара-кухаря. Іван цікавий співрозмовник, він радо поділився з нами, як адаптувався у чужій країні, школі, суспільстві.

 

    Після шостого класу Клубовецької школи юнак навчався в школі Подставовій №32, де провчився один рік. Паралельно освоював польську мову. За півроку завдяки вчительці пані Елі вдалося здолати мовний бар’єр, освоїти польський алфавіт, вимову, писати та читати польською. Найважче давалася вимова. Рік наполегливої праці дав свої результати,  вже вільно говорив польською.

На запитання, як ставилися учні до нього в класі. Іван відповів, що доброзичливо, хотіли, щоб хлопець говорив українською. В класі всього 16 учнів, були школярі з Росії та Білорусії. В школі є столова, поряд магазин – кожен робить свій вибір як харчуватися.

   Через рік Іван поступив в гімназію №39 м. Варшави, в якій провчився три роки. Оцінювання 1-6 балів. В кінці навчання екзамени з іноземної (на вибір), математики, хімії, географії та історії. Результати успішності виводять в процентах. За цією шкалою кожен обирає собі навчальний заклад, де буде продовжувати навчання чи здобувати професію.

   В Заводовій школі (коледжі), яку обрав Іван, треба навчатися 4 роки. З них – три роки – навчання, один рік – практика в ресторані чи кафе. Школа забезпечує роботою.

- Чи скучаєш за Україною?

- Так скучаю. Спілкуюся з усіма однокласниками, - відповів Іван і розповів про своє дозвілля у Польщі, про заняття спортом, відвідування спортзалу.

  Друзі з гімназії завжди цікався новинами із України. Вони добре обізнані про війну, яка йде на сході України. Підтримують і розпитують про свіжі вісті.

- Чим відрізняється навчання у Польщі?

- Більше поїздок, екскурсії та призів переможцям, які фундує школа (чи то похід в кіно, музей тощо). Поїздки за кордон, зокрема я побував у Швеції, оплачують батьки.

- Твої побажання ровесникам?

- Хочу побажати, щоб серйозно відносилися до навчання, обирали робочі професії: повара-кухаря, автослюсаря, будівельника, електрика – такі, які затребувані зараз. Таких спеціалістів потрібно і легше знайти роботу.

З нами спілкувався Іван Іванович Марцінко. Дякуємо.

На світлині: зустріч з однокласниками та спільний урок математики.