Kluedu.if.ua

КЛУбовецька ЗОШ І-ІІІ ступенів

Get Adobe Flash player

Ми в школі - і це найголовніше!

   Ми в школі – і це найголовніше! Через пандемію ми у березні  пішли на карантин і навчання проводилося дистанційно. Так завершили останню чверть п’ятого класу. Наш класний керівник Віктор Васильович попросив нас завантажити додаток "Google Classroom". У цьому додатку ми навчалися. Вчителі надсилали нам домашнє завдання, яке ми його виконували та відсилали свої завдання. Також у нас були уроки з англійської мови у вайбер-групі та один раз із зарубіжної літератури. Якщо казати чесно, то від дистанційного навчання я не дуже вражена. Мені деяке домашнє завдання було не зрозуміле. І я просила тата мені допомогти, але деяким дітям батьки допомагати не можуть. Я дуже сумувала за своїми вчителями. З деякими однокласниками ми інколи бачилися, але всеодно було трохи сумно та скучно сидіти самій удома. Ціле літо ми мріяли,  щоб повернутися 1 вересня на навчання до школи.

Детальніше...

Ділюся радістю з вами

     15-20 вересня відбувся Міжнародний дистанційний фестиваль-конкурс "Дивосвіт талантів" з підтримки Міністерства культури України, в якому я брала участь. У своїй віковій категорії я здобула першу премію в номінації "Естрадний вокал". Я була дуже рада, коли дізналася про результати фестивалю, адже я виборола перше місце. Ділюся радістю з вами. Я виконувала пісню Катерини Бойко "Україна".

Детальніше...

Перший місяць у 5 класі

                Ось я і прийшла в 5 клас. Вражень багато. Я познайомилася із новими вчителями. Мій класний керівник  вчителька англійської мови Людмила Михайлівна Сенко, вона дуже добра і весела вчителька. Також я ознайомилася з новими предметами, деякі предмети мені даються дуже важко. У нас в класі проводиться година класного керівника. Ми вибрали старосту та заступника класу. Наш клас дуже старається проявити гарне враження на вчителів.  Мені дуже сподобалося, як ми ходили всім класом на екскурсію в ліс. Цей місяць мені надовго запам’ятається.

Детальніше...

Я вже п'ятикласниця!

    Я вже п’ятикласниця! Вже минув перший місяць навчання і я хочу поділитися своїми враженнями та думками. Чотири роки моєю першою вчителькою була Самуляк Оксана Ярославівна, яка завжди була уважна та вимоглива до учнів. Вона навчила нас: читати, писати, рахувати, вміти висловлювати свою думку. В моїй пам'яті залишилося багато цікавих спогадів , які організовувала наша вчителька: свято першого вересня, коли я йшла у перший клас; свято прощання з буквариком; перше Святе Причастя; свято з бабусями; поїдка у Яремчу. Я бачу Оксану Ярославівну кожного дня у школі і ми спілкуємося, вчителька питає мене, як справи у школі, які оцінки отримала і я їй відповідаю.

Детальніше...

Казкова історія "Фіна"

   Жили собі котеня Мілка і собачка Чача. Одного разу вони гуляли і побачили чарівну комаху Хомуху. Вони хотіли її зловити, але Хомуха розсердилася на них за це і перетворила їх у мух.

– Я даю вам одну добу, щоб знайти і принести мені квітку Фіну, інакше ви назавжди залишитися мухами, -  сказала Хомуха.

  Дві мухи одразу полетіли до Веселкового лісу. Чому веселкового? Тому що ця квітка була різнокольорова. А у веселковому  лісі все було різних кольорів. У цьому лісі жили Фліни, Пенчери і Зузи. Фліни – це довгі живі веселочки, Пенчери – рожеві пінгвіни з голубими панцерами, а Зузи – це великі летючі різнокольорові пухнасті кульки з милими оченятами. Чача та Мілка розпитали їх про квітку Фіну. Але всі мешканці лісу сказали, що нічого про неї не чули.

Детальніше...

Осінь особлива пора року

   Прийшла золота осінь.  Дні  стали коротші, а ночі - довші. Стало холодніше, птахи відлітають у  теплі краї. Це – лелеки, солов'ї,  ластівки. Осінь має золотий колір  тому,  що жовтіє листя і обпадає з дерев.  Восени можна піти в ліс, назбирати грибів. Вона багата на урожай овочів на фруктів. Це особлива пора року. Восени багато  церковних свят:  Різдво Пресвятої Богородиці (21 вересня0, Чесного Хреста (27 вересня), Покрови (14 жовтня), Дмитра (8 листопада), Архистратига Михайла (21 листопада). Осінь квітуча пора року.  Осіньою квіткою є хризантема. Я люблю осінь. Лишень її називають золотою за її красу і щедрість. Вона моя улюблена пора року.

Детальніше...

Осінь весела і барвиста

     От і закінчилися літні канікули. За літо ми всі змінилися і підросли. Прийшла осінь. Люди почали збирати урожай, а діти пішли до школи. Погода стала мінливою, часом тішить сонцем, а іноді засмучує дощами. Осіння пора багата дарами. На землю падають горіхи, яблука та груші. Трава та листя золотіють. На дерева лягають осінні барви. Звірятка заготовлюють їжу на зиму. Ще трохи і деякі птахи відлетять у теплі краї. Мені подобається осінь, вона весела і барвиста. Осінню я люблю ходити в ліс і збирати гриби. У нас біля школи росте калина, я щодня задивляюся на неї. Осінню вона рум'яніє і її ягоди нагадують мені намисто. 

Детальніше...

Знайомство з творчістю юної казкарки

Сьогодні третьокласники знайомилися з творчістю Вероніки Марцінко. Вероніка вчиться у шостому класі і любить писати казки. Сьогодні вона представила своїм юним друзям казки "Про двох сестричок поні" та "Біля зебреня або чому зебри мають смужки". Третьокласники уважно слухали і задавали запитання юній казкарці. Виявляється, що Вероніка змалку любить коників, у молодших класах вона їх ліпила з пластиліну, тепер пише про них, про поні, зебри свої казки.

Детальніше...

Біле зебреня

Казкова історія "Біле зебреня або чому зебри мають смужки"   

   Далеко-далеко на Африканському материку жив собі табун зебр. Був у них лідер, король. Його дружина королева мала народити маля, але була дуже хвора.  Через декілька днів зебреня народилося. Весь табун був здивований, бо дитинча народилося біле, без смужок. Зебреня підростало і всі кепкували з нього. Одного разу воно підслухало розмову батьків з мудрецем:

– Це недобре, що ваш син народився без смужок, – мовив мудрець. – Якщо зебра народжується без смужок, то ця земля залишається без води.

   Зебреня було дуже засмучене почутим. Згорьована королева померла, та перед смертю попросила чоловіка регти сина і передати йому правління королівствомі. Король виконав прохання дружини. Коли син підріс, став лідером табуна – королем Артуром.

Детальніше...

Її надихає любов до квітів

   Учениця 8 класу Надія Ромах  залюбки виготовляє квіти, листівки, різноманітні прикраси, композиції своїми руками. Це її хобі. Ще з молодших класів, коли була на групі продовженого дня, вихователі вчили її робили всякі вироби. Потім пішла у гурток «Натхнення», який вела Ірина Дмитрівна Жданюк. Там навчилася робити квіти з квілінгу, потім освоїла складніші техніки. Зараз працює з квілінгом, горфованим та звичайним папером, подобається і використовує різні  техніки роботи з папером. Свої вироби дарує рідним, друзям.

Детальніше...

Лайма-рятівниця

Розділ 1. Оголошення 

    Був квітневий сонячний день. Весна пробуджувала природу своїми піснями. Пташки, слухаючи ці мелодії, вили гнізда. Звірятка бігали, шукаючи поживу. У шкільному дворі гасала дітлашня. Троє найкращих друзів, як завжди, сиділи під улюбленим дубом. Аліса малювала, Дмитро повторював вірш, а Оленка читала книжку «Енн із Зелених Дахів». Вони були нерозлийвода, дружили ще з дитинства.

 Але продзвенів дзвінок, друзі зірвалися з місця і побігли до класу. Їх чекала класний керівник Марія Василівна.

Детальніше...

Дві принцеси поні

   Були собі дві принцеси поні Санам і Сезер. Вони близнята. Їх батько король Асар ніяк не міг їх розпізнати, тоді мати королева Зоя пов'язала їм стрічки з їхніми улюбленими кольорами. Санам любила яскраві кольори, її стрічка рожево-фіолетова, а у Сехер – червоно-оранжевого кольору. У родині всі мали своїх улюбленців – домашніх тварин. Санам любила гратися з коричневою собачкою на ім'я Жуля, а Сезер з рижою кішкою Майєю, у королеви улюблениця кішка Роксана, а у короля дві великі собаки: коричнево-білий Джек та сіро-білий Рекс.

Детальніше...

Як Оля дружбу зберегла

   Була холодна і люта зима. Одного разу дівчинка Оля проходила біля парку і почула дивні звуки. Вони були схожі на плач. Дівчинка наблизилися і побачила сніговий тунель. У тому тунелі була маленька собачка. Вона вся тряслася від холоду. Оля забрала собачку додому, зігріла, нагодувала і вирішила знайти її господаря. Дівчина написала оголошення і розклеїла по всьому місті. Та коли повернулася додому двері до коридору були відчиненими і собачки ніде не було. «Може, злодій вкрав собачку,» - подумала Оля і зателефонувала мамі. Та заспокоїла дівчинку, запропонувала розпитати друзів. У Олі була подруга Сніжана, яка щодня прибігала погратися. Оля довго дзвонила у двері Сніжани, та ніхто не відповідав. Врешті двері привідкрилися і в щілину виглянула Сніжана.

Детальніше...

Планета zZz. Розділ V

Фантастична історія про планету zZz від Вікторії Савик

Розділ V

 Коли зеріонці перемогли ельфалонців, Лем одразу ж усім розповів про Зендіонса і його лихі вчинки, а також про зникнення Зеріони. За Зеріону Лем хвилювався найбільше. Всі розділились на команди і почали шукати Зеріону. Вони довго її шукали, але пошуки були марні. Раптом на дорозі Лем наткнувся на фіолетову стрічку. Це була стрічка Зеріони. Юнак сильно налякався і побіг куди очі бачили. Не спам'ятався як опинився біля ракети. Спершу здивувався, бо побачив справну, відбудовану ракету. Раптом Лем почув голос:

– Леме, рятуй! – кликала Зеріона.

Детальніше...

Планета zZz. Розділ IV

Фантастична історія про планету zZz від Вікторії Савик

Розділ IV

Тим часом на Землі мама Лема міс Декс не знаходила собі місця, вона хотіла якнайшвидше побачити і обійняти сина, свій найдорожчий скарб. Міс Декс телефонувала у всі космічні станції, всім знайомим астронавтам, куди лиш могла. Вона безперестанно переглядала фотоальбом, на всіх фотографіях Лем усміхався  їй і заспокоював. Проте ніхто не володів інформацією і не міг повідомити зажуреній жінці, де її син і коли повернеться на Землю. Так у невідомості минали довгі дні і довгі ночі. А на планеті zZz ракета астровоїнів, яка прибула з Землі, щоб забрати астронавтів, здійснити запуск ракети не змогла. Ракета була пошкоджена, потрібен був час на ремонт. Капітан сповістив екіпаж:

– Прийдеться ще деякий час погостювати тут, використайте цей час для налагодження дружній відносин із мешканцями планети.

Детальніше...

Чарівне бажання на Новий рік

   Новорічна казкова історія

   Я дуже люблю Новий рік. Це свято люблять всі дорослі і малі. У цей час люди загадують бажання і хочуть щоб вони обов’язково здійснилися.

   Колись маленька дівчинка Анастасійка загадала чарівне бажання. Вона дуже хотіла, щоб воно збулося. Дівчина вірила, що вночі біля її ліжка стоїть Ангел-Хоронитель, хоч його ніхто не бачить. Тому вона прошепотіла до нього:

 – Ангелику, я так хочу щоб моє бажання здійснилося!

   У віконечко заглянула зіронька, було видно, як падає лапатий сніг. Він заколисав маленьку Анастасійку і та солодко заснула. 

Детальніше...

Боже, дякую тобі за цей рік

2018-й рік! Нам всім запам'ятався цей рік. Ми будемо сумувати за ним.

Мені найбільше запам'яталося, як ми ходили у сільський музей. А ще ми з сім'єю ходили в ліс, їздили в парк. А коли прийшла зима, мені дуже сподобалося, як я їхала на санчатах і з батьками прикрашала ялинку.

   В школі мені цікаво, тут кожен день щось нове. Вчителька навчає мене, на перервах спілкуюся з друзями, однокласниками. Мій улюблений урок малювання. Мені дуже подобається в школі. Є різні концерти, лінійки. Цей рік був дуже гарним!

Детальніше...

Сьогодні ніч великого дива

   Кожна пора року особлива по своєму. Наприклад, осінню всі вулиці вкриті золотом. Так приємно, коли йдеш і під ногами чути шелест листя. Цей шелест, як мелодія, яку ніколи ніхто не перевершить. Літо сповнене сміхом, радістю дітей, морозивом та різними плодами. Весна – пробуджує природу, цвіте і надихає всіх. Та на мою думку, діти найбільше чекають зими. Зима – білосніжна пора, всі вулиці, дерева, будинки вкриті білим пухом. Зима немов казка, яку прикрасив Чудотворець-Миколай. Своєю білою бородою він натряс багато лапатого снігу. Діти люблять гратися в сніжки, ліпити снігову бабу, кататися на санчатах. А ще казкова зима сповнена багатьма християнськими святами, за що її люблять всі люди. Це Різдво, коляда, Свята вечеря, Водохреща. А нині кожна дитина розкаже вам, як вона чекає святого Миколая. Для дітлахів це свято великого дива і неймовірної радості.

Детальніше...

Планета zZz. Розділ ІІІ

Фантастична історія про планету zZz від Вікторії Савик

Розділ IІI

Дні пролітали швидко. Лем поволі одужував. До 5 липня рука загоїлася. Ранком 5 червня Лем зраненьку пішов з мамою в той космічний центр, де мав бути запуск ракети у космос. Спершу була екскурсія, оглядали ракету. «Дорогі діти, погляньте ліоруч − це панель управління, праворуч − різні коробки, які я не зможу вам зараз детально розказати, вони всі потрібні на космічному кораблі», - пояснила екскурсовод. Далі Лем не слухав. Коли всі побігли за екскурсоводом, Лем заховався у одну із коробок. Екскурсія завершилася, екскурсовод вивів дітей і розпочався запуск ракети. Почався зворотний відлік. «Десять, дев’ять, вісім, сім, шість, п’ять, чотири, три, два, один, запуск» - люди закричали і ракета відірвалася від землі. А на землі залишилися великі клуби диму.

Детальніше...

Як звірята потоваришували

   Жив собі пес Цезар. Одного разу він гуляв по галявині, грався своєю улюбленою кісточкою. Та раптом побачив, що там щось біліється у кущі.

− Гав-гав! Ти хто? – гукнув пес. − Виходи!

   Але з-за кущика ніхто не вийшов, лише гойдалися гілочки.

   Цезар підбіг до куща і побачив біленьку собачку, яка зачепилася шерстю за колючий ожиновий кущ і не могла вирватися звідти.

   Цезар мав широку лапу, пригнув колючі гілки і допоміг зубами вічепити шерсть собачки. Вони довго вовтузились, аж нарешті вдалося її визволити. Обидва песики дуже зраділи.

Детальніше...

Казкова вистава "Пригоди маленького Федька"

   Одного разу Федько вирішив прогулятися лісом. Гуляв собі, тай побачив Ведмедика, той плакав.

− Що трапилося, чому ти плачеш, Ведмедику? – поцікавився Федько.

− Я не помітив Їжачка і наступив на нього. Одна голка застряла у моїй лапці, - поскаржився косолапий.

   Йому було дуже шкода Їжака, хотів погладити його та перепросити. Та у нього нічого не вийшло лише поколов лапи. Іжак не рухався. Лише звився в колобок і не подавав ніяких ознак життя.

Детальніше...

Планета zZz. Розділ ІІ

Фантастична історія про планету zZz від Вікторії Савик

Розділ ІI. 

Сьогодні Лем вирішив піти до школи не так, як завжди. Лем пішов не центральною дорогою, а звернув на стежку. По дорозі він збирав квіти для вчительки. Йому сподобалися ромашки. Нарвав цілий букет ромашок. Лем уже був біля воріт школи, звернув на сходи, та раптом почув дивні звуки. То було маленьке кошеня. Воно пищало. Лем пішов на звуки і побачив хуліганів, які знущалися над кошеням.  

– Припиніть негайно! - закричав Лем. Ті лише зареготали у відповідь. 

Детальніше...

Планета zZz

Фантастична історія про планету zZz від Вікторії Савик

Розділ I. Я буду астронавтом!

   У кімнаті ввімкнули телевізор. Почалися новини… Диктор чітко вимовляла слова:

− 2 червня на 5-ому каналі. Доброго дня наші глядачі! З вами Емма Лайбсон. Сьогодні у випуску новин такі головні події: «Диво-відкриття вчених», «Дівчина-лялька», «Кривавий світанок» та «Прогноз погоди від Дональда Крекка». Перейдемо до теми: «Диво−відкриття вчених». Передаю слово колезі Брендону Шембрне з науково-дослідницького інституте. Зв'язуємося, не перемикайте.

Детальніше...

Пригоди неслухняних сестричок

   Одного разу мама попросила Іринку та Юстинку піти в магазин по хліб. Вони не послухалися, а пішли в ліс погуляти. Дівчата бігали, веселилися і зайшли дуже далеко в ліс. Аж коли втомилися, обдивилися довкола і зрозуміли, що заблудилися. Сестрички ніяк не могли знайти дороги додому. Геть знесилені вони впали на травичку і заплакали.  

-  Що ми наробили? – мовила плачучи Іринка.

-  Допоможіть! – закричала Юстинка.

   Раптом перед дівчатками з’явився страшний бородатий дід. Це був злий чарівник.

Детальніше...

Осінь - моя улюблена пора

   Перший день осені. Не знаю, як інші, але я дуже чекала цього дня. Осінь - моя улюблена пора року.  Осінню розпочинається навчальний рік у школі. Цього року я вже дев'ятикласниця. На урочистій лінійці Першого дзвоника сільський голова Богдан Рекетчук повідомив, що скоро буде відкриття спортивної зали, тепер у нас буде навчання у значно кращих умовах. Маленькі дошкільнята вже поселилися на другому поверсі нового приміщення. Це велика подія цього року. А ще нам дуже подобається перехідна галерея. Впевнена, це буде улюблене місце школярів.

Детальніше...

Детектив "Годинник". Розділи VI -VIІ

Розділ VI. Справу розкрито

 Містер Шеммі лежав у шостій палаті. Клініка була приватна. У палаті сірі стіни, над ліжком висіла картина, на якій був зображений хлопчик з кулькою у темній безодні. Поряд був столик, крісло і книжкова полиця. Містер Шеммі прокинувся о 7.30. До палати зайшла молоденька медсестра місіс Грета Павелсон. Вона присіла на крісло і промовила:

– Доброго ранку! Ну як ви? Вже краще?

–Т-а-к.., – ледве вимовив містер Шеммі.

– От і добре. Зараз поставлю вам капельницю. Скоро поправитесь. – усміхнулася медсестра і пішла по капельницю. Повернулася швидко, однак довго не могла попасти у вену містера Шеммі. Аж після довгих старань їй вдалося підключити капельницю.

Детальніше...

Детектив "Годинник". Розділ V

Розділ V. Підступний задум місіс Ліверсон

 Містер Шеммі не розумів що коїться. Коли зайшов у будинок місіс Ліверсон, хтось накинувся і вдарив його металічним прутом по голові. Містер Шеммі знепритомнів. Опритомнів на бетоні підвального приміщення. Поряд з ним була місіс Ліверсон.

 − Де я? − прошепотів містер Шеммі.

 − У моєму підвалі, - спокійно відповіла місіс Ліверсон, стоячи плечима до містера Шеммі.

 − Чому ми тут? -  наполягав детектив і пробував підвестися. 

 − Нас тут замкнули злочинці, – з іронією відповіла жінка.

Детальніше...

Детектив "Годинник". Розділ IV

Розділ IV. Новий злочин

   Наступного ранку містер Шеммі вирушив до місіс Ліверсон, щоб ретельно обстежити її дім. Автобус приїхав скоро. Містер Шеммі закомпастував проїздний квиток та всівся на сидіння біля вікна. Біля нього сіла жінка з грудною дитиною. Немовля без зупинку плакало. Молода мама не могла заспокоїти дитину Шеммі не любив, як плачуть діти та вирішив якось заспокоїти малечу. Він відкрив портфель, там були лиш світлини з різних місць злочинів. Він розглядав їх і розповідав про них немовляті. Містер Шеммі так захопився розповіддю, що не помітив як немовля затихло. Його спокійний, врівноважений голос заколисав дитину, вона заснула. Молода жінка подякувала дивному попутнику і подарувала брязкальце. То була улюблена іграшка дитини.Детектив розгубився. Геть розчулений склав фотографії та брязкальце у портфель.

Детальніше...

Розділ 3. Справа місіс Чері

Детектив Кен Йцукен

  Теплого, весняного дня, сидівши з лаборанткою Тріксі у своєму кабінет за впорядковуванням різних документів, я помітив знайомий лист. Та зненацька залунав телефонний дзвінок. Як не дивно, це була одна із перших клієнток, яка і досі залишилась моїм добрим другом, авторка цього листа.  За цікавою бесідою з місіс Чері я й не помітив, як минула година. Весь цей час Тріксі працювала за двох. Поглянувши на годинник і на ділянку зробленої роботи, я запропонував Тріксі пообідати зі мною в кафе, що навпроти.

Детальніше...