Kluedu.if.ua

КЛУбовецька ЗОШ І-ІІІ ступенів

Get Adobe Flash player

Середня освіта – Освітній портал «Педагогічна преса»

Велике спасибі вчителям, які виховують таких учнів

 Восьмикласники "бомбанули" запитаннями захисника України Дмитра Євдокимова, який зараз на передовій у 8 окремому гірсько-штурмовому батальойоні 10-ї бригади.  Завдяки Інтернету (зокрема Фейсбуку) отримали цікаві відповіді. Інформація цінна, достовірна, з найближчої точки від ворога. 

– Дмитро, ми багато років тебе знаємо, але, насправді, дуже мало знаємо про тебе. Просимо відповісти нам на декілька запитань. Ти вже вже третій раз на фронті. Усі ці три рази виглядають абсолютно різні. Чи можеш ти їх проаналізувати для нас. Перший раз це були Піски Дебальцево, Луганське, другий - Мар'янка, третій – Попасна.

– Перший раз я був по мобілізації. Я тоді був в ротно-тактичній групі 30 бригади. В 2014 році була зовсім інша війна ніж тепер, з нами були танки, прикривала важка артилерія, дозволяли стріляти. Ми постійно переміщувалися по фронту. Нашим завдання було займати вказані нам місця чи населені пункти і укріплюватися, після чого заїжджали батальйони інших бригад на наше місце і в подальшому тримали оборону.

А ми їхали далі. Так наша рота зробила опорні пункти під Оленівкою, Докучаєвськом, Невельському. В Луганському так само є наш опорник, лиш він був зроблений в лютому 2015 році після того як ЗСУ вийшли з Дебальцевого. Там я пробув 7 місяців до звільнення по мобілізації. Потім був контракт в 8 окремому гірсько-штурмовому батальйоні, де я по нинішній день служу. Це була Мар'їнка. Тоді я вперше приїхав вже на готовий опорний пункт, тобто там вже була готова лінія фронту, до цього ми самі укріплювалися в вказаних нам місцях. Тепер район Попасної. Як ви зауважили, ці всі етапи різні. 2014 рік - це активна фаза війни. Це постійні переміщення, постійні артилерійські обстріли. Мар'їнка - це місто, де вже встановлена лінія фронту, бої у місті. Район Попасної, де я зараз служу,  це - відкрите поле, де противника видно. Це вже 2017 рік, постійні так звані перемир'я і заборона на відкриття вогню, а противник це постійно порушує.

– Дмитро, після Твого приїзду до нашої школи у вишиванці, нам важко уявити тебе на війні. Ти – людина миру, волі. Як з Твоїм добрим характером на війні?

– У теперішній час потрібно адаптовуватися до сучасних викликів. Мій характер залежить від обставин, інколи бувають обставини, де його потрібно проявляти.

– Скоро 75 років створення УПА. Це була дуже потужна, навіть, можна сказати взірцева армія. Теперішня українська армія багато в чому поступається їй. У нас таке враження, що воюють одні добровольці. Нам цікава Твоя думка.

– Без сумніву, УПА була сильним військом. Сучасна українська армія має великий досвід ведення війни, лиш її ефективність зараз залежить від політичних рішень, ми так як УПА не можемо зараз самостійно діяти, тому що підпорядковуємось наказам командирів армії. При забороні наступати і відведеної важкої зброї важко бути ефективними.

– Чому зараз телебачення подає мало інформації про війну?

– Я не маю можливості зараз дивитися телебачення, наскільки знаю, що кожен день зведення з АТО повідомляються. Можливо, там не має детальних подробиць усього, зате загальна картинка того що відбувається має висвічуватися.

- Ми знаємо, що ти облаштував своєрідний спортивний майданчик для вишколу. Що там є?

– Це звичайні бруси для віджимання і лавка для пресу, турнік для підтягування вже був, а ще є гиря.

– Скільки важить бронежилет? Зброя? Скільки кілограмів ви носите на собі?

– Бронежилет важить приблизно 15 кілограм, автомат Калашникова-74 важить близько 3,5 кг. Плюс БК. Ще є кевларова каска.

– А форму вам видають, чи ви самі собі купуєте?

– Форму нам видають, у кого є бажання той собі купує, як замінку.

– Чому у період так званого примирення найбільше втрат у нас?

– Під час так званого перемир'я у ворогів активізувалися снайпери, вони неочікувано обстрілюють. Саме снайперський вогонь зараз є основною причиною втрат, принаймі на цій ділянці фронту.

– Ми думаємо, молимося за Тебе. Бережи себе. Бажаємо вистояти і повернутися будувати Україну тут. Такі як ти потрібні при владі. Твої побажання учням, вчителям напередодні Дня вчителя?

– Велика подяка вам всім за ту підтримку, яку надаєте мені! А побажання би хотів передати не тільки від себе, бо є в нас люди, які живуть ближче до Сходу, де патріотизм і захист країни не так цінується, як у нас. І вони знають про вашу школу. Предам ті слова: «Велике спасибі тим вчителям, які виховують таких учнів, тому що вони  виростуть патріотами і порядними людьми" І я приєднуюся до цих слів, бажаю учительському колективу і надалі виховувати патріотів, а учням слухатися їх і сумлінно вчитися.

– Дякуємо тобі і усім побратимам. Ці слова "велике спасибі вчителям, які виховують таких учнів" адресуємо усім вашим учителям. Це вони виховали таких героїв, як ви. Бажаємо перемоги, миру і великого особистого щастя. Хай Бог береже вас!

Восьмикласники Ігор, Андрій, Тарас, Михайло, Руслан, Марія-Анна, Тетяна, Богдана, Вікторія, Ілона

Р.S. Це ще не всі запитання.

– А як звати штурмовиків - котенят?

– Льова, Бетмен і Димка.

0005331
Сьогодні
Вчора
Цей тиждень
Минулий тиждень
Цей місяць
Минулий місяць
All days
5331
0
5331
0
5331
0
5331

Ваш IP: 54.161.71.87
Server Time: 2018-09-19 20:40:07
Счетчик joomla