Kluedu.if.ua

КЛУбовецька ЗОШ І-ІІІ ступенів

Get Adobe Flash player

Середня освіта – Освітній портал «Педагогічна преса»

Прем'єра мюзиклу "Немає віку у любові"

   Дивовижним мистецьким акордом завершився навчальний рік у школі спортивного танцю «StarDance» м. Тисмениця. Вони підготували мюзикл «Немає віку у любові» за мотивами однойменної повісті Оксани Пронюк, прем'єра якого відбулася на сцені центру культури та дозвілля «Відродження» м. Тисмениця 24 червня 2018 року, у День молоді. Ідейний задум та режисура талановититого хореографа Миколи Старчука, керівника школи спортивного танцю «StarDance». Хореографічні постановки були туго переплетені з піснями у виконанні народного аматорського вокального ансамлю «Нонаккорд» у складі: Діана Шатарська, Роман Середюк, Олег Антошків, Тарас Пронюк, Іван Палагіцький. 

 

   Текст автора зачитували Тетяна Марцінко та Іван Палагіцький. Головні ролі виконували: Іван - Мар'ян Лобур, Марія – Марія Татарин, Іванко – Микола Гнатюк, учасниками хореографічних постановок були тренери та вихованці школи спортивного танцю «StarDance» м. Тисмениця та м. Тлумач. Близько сорока вихованців школи спортивного танцю задіяні у мюзиклі. 

   Прем'єра відбулася на високому професійному рівні, у переповненому залі, під сильну підтримку та захоплення глядачів. Без перебільшення, це великий творчий успіх режисера-постановника Миколи Старчука і його талановитої команди.

    Мюзикл – чудовий дарунок Тисмениччині до Дня молоді. Справжнє мистецьке диво, театр краси та справжніх почуттів, глибинне прочитання твору мовою танцю, пісні, костюмів, декорацій, хореографічних постановок. Вдалий і дуже чуттєвий мистецький задум. Багато глядачів у Фейсбуці діляться своїми враженнями від перегляду. Уляна Пронюк пише у Фейсбуці: «Це вражаюче дійство! А емоції на сцені..... Молодь не просто грала ролі, вона це переживала.... Це було неймовірно, життєво, правдиво...! Неперевершена постановка! Чудова книга! Дякуємо, що ми мали можливість це побачити».

   Все було продумано до найдрібніших деталей. Події розгортаються біля старого, крислатого дуба, біля якого ростуть маленькі ромашки, які садила Марія. Іван повертається через великі десятки років, щоб зустрітися з нею. По-молодечому поправляє розкішного чуба і тягне за собою валізу, з якою прилетів з далекої Америки.  Ще крок, ще крок... і зустріч. Спливають спомини. Перед очима дівчата плетуть віночки, радіє співанка "Ой у вишневому садочку", молодь перешіптується, жартує. Все так мило, любо...  І Марія.. Така легенька і світла, як мрія, танцює з пучечком ромашок у руці.

   На сцені з'являються червоні і чорні полотна, звучить пісня "Два кольори", танцюристи вишивають тими кольорами. Ви можете собі лишень уявити, яка це сильна постановка, щоб глядач відчув, зрозумів, що то рідна земля вишиває своєму блудному синові вишиту сорочку червоними і чорними нитками... А це все було так мистецько і на наших очах! Тут посеред сцени у спалаху нерозлучних кольорів Івана вбирають у рідну вишиванку.

 Напруга зростає.  Він рветься, спішить до неї. І тут як грім серед ясного неба: її немає. Вона пішла у небо. Усього три місяці тому...

   Здається все. Бо що далі? І тут на сцені з'являється маленький Іванко, праправнук Марії. Він шарпає і тягне Івана до життя. Веде у родину, рідну лишень Марією, але де всі знають і чекають Івана... Іван малює портрет Марії, вимолює, висповідує душу. Це вдається передати вдало підібраними піснями, які виконує "Нонаккорд", дівчатка з біленькими стрічечками, як сльози, танцюють поміж ними. До речі, портрет, який тримає у руках Іван намалювала Тетяна Марцінко з Клубівців, вихованка Тисменицької школи мистецтв ім. Йова Княгиницьког (викладач Теличкан Н.В.).

   Багато цікавих вкраплень та оздоб використано у мюзиклі. Яскраво і багато виходить на сцену родина, цілих чотири покоління. Виносять стіл, лавку, стелять скатертину, коровай на рушнику, хрестяться біля столу. І все це швидко, живо, а слід такий глибокий і чуттєвий, що аж перетрясає. Любов жива, любов не має віку. І той схід з неба Марії з ангелами вражає до сліз, її небесний танець. Це не передати словами. Це треба бачити, чути, прожити...

   Я дякую всім, хто творив це мистецьке диво. Це талановито. Моє БРАВО вам. Я в захопленні від нашої молоді. 

Богдана ГОРДІЙЧУК, м. Івано-Франківськ

Світлини Людмили ПАЛАГІЦЬКОЇ, фотостудія «BlackWhite» м. Тисмениця

4074926
Сьогодні
Вчора
Цей тиждень
Минулий тиждень
Цей місяць
Минулий місяць
All days
2112
0
2112
0
2112
0
4074926

Ваш IP: 54.166.203.17
Server Time: 2018-09-26 07:58:24
Счетчик joomla