191 день війни

  Цього року осінь холодніша, мабуть усі це помітили. Похмуре небо, свіже повітря і легкий вітер повністю замінили тепле літо. І цьогорічний Перший дзвоник теж відрізняється від звичного нам, довгоочікуваного свята. Бо уже 7 місяць у нас немає спокою та миру, у нас чутно сирени, триває повномасштабна війна. Ми намагаємося призвичаїтися до цих слів, але ніколи не зможемо зробити це до кінця. Як би сильно нам не хотілось найскорішого завершення цього жахіття, наше життя все ще триває.Першовересневий дзвоник знову зібрав нас усіх у стінах рідного ліцею. Завдяки нашим героям, нашим Збройним Силам України ми мали змогу, як і раніше, відчути на собі емоції цього свята.

 

    За традицією після Першого дзоника у нас відбувся Перший урок, проте уже дистанційно. Темою першого уроку був вислів: " Ми - українці: честь і слава незламним! ". На ньому ми говорили про нашу незалежність. Наш класний керівник Дутка Марія Василівна розповідала нам наскільки важливим для нас сьогодні є єднання, незламність та безмежна віра у наше майбутнє. Ми - українці, ми - єдиний народ. Ми продемонстрували це якнайкраще після 24 лютого. У нас немає сходу чи заходу, у нас є вільна, об'єднана, незалежна держава. Ми говорили наших захисників, героїв та волонтерів. Кожен з нас вкладає свою частинку у перемогу. Згадували міста-герої, про які ми ніколи не забудемо і наше серце завжди болітиме за його жертв. Також ми переглядали чуттєве відео про Україну, у ролі якої була дівчинка, яку знову і знову ламали, ставили на коліна, але вона завжди піднімалась і ставала сильнішою. Так буде і у нас, бо ми обов'язково переможемо, нам знову засвітить сонце і люди повернуться до своїх домівок. Головне вірити та молитися.

На завершення ми на синьо-жовтих серцях написали слова, які так хотіли б сказати особисто Україні та зробили разом фото.

Цей урок був важливим для нашої самосвідомості, ми ще раз переконалися у нашій єдності. Дякуємо Марії Василівній за цей урок. Слава Україні! Героям Слава! Віримо у ЗСУ!

Ілона СТЕЦЮК, 11 клас