Kluedu.if.ua

КЛУбовецька ЗОШ І-ІІІ ступенів

Get Adobe Flash player

Середня освіта – Освітній портал «Педагогічна преса»

Війна - це страшно

    Ми завітали у родину Дмитра та Катерини Федораків, жителів села Клубівці, які мають статус діти війни. З нами поcпілкувалася Федорак Катерина Василівна 1937 року народження.

− Катерино Василівно, розкажіть, що  Ви пам'ятаєте про війну ?

- Я багато не пам'ятаю, я була дуже маленька. Тільки пам'ятаю, що тоді люди були дуже нещасні, бідні. Знаю, що дуже багато стріляли і пам'ятаю один момент як тікала маленька до Надорожної.

 

 

− Що найголовніше в житті людини?

- Найголовніше щоб в країні все було спокійно, щоб був мир. Щоб люди були здорові, бо зараз багато є різних хворіб.

− Чи було страшно на війні?

- Так, було дуже страшно. Пам'ятаю що ми дуже часто тікали з села, коли тут стрілали. Дуже багато людей помирало.

− Важко було після війни?

- Так, люди ходили бідні, босі. Пам'ятаю у нас на горищі були фасолі і ми потроху їх давали бідним людям, хоч і самі були не багаті.

− Чи пам'ятаєте ви голод?

– Ні, не пам'ятаю.

− Зараз у нашій країні війна. Люди гинуть, це дуже страшно. Що ви можете про це сказати ? Що потрібно робити Україні?

- Так, війна - це страшно. Потрібно вірити в краще. Хочу щоб вона закінчилася тому, що багато молодих людей забирають на схід і багато з них помирають. Молодесенькі хлопці, діти гинуть там, стають інвалідами, це дуже жахливо. Я знаю, що коли моєму чоловікові було 3 роки, його тато пішов на війну і не повернувся, пропав безвісти.

−Як колись заробляли на життя люди після війни?

- Я коли скінчила сьомий клас працювала обліковцем на фермі, а потім касиром. Тепер набагато краще. Є в що вбратися. А мені мама колись до школи купила кошик, бо сумки не було, ми ходили в одному і тому самому одязі.

− Ваші побажання учням Клубовецької школи.

- Бажаю здоров'я, щастя, гарно вчитися. Бажаю щоб жили мирно, щоб не було війни. Щоб все було добре.

– Дякуємо Вам, Катерино Василівно. Бажаємо Вам миру і всій Україні.

    Катерина Василівна дуже цікава жінка. Вона може розказати багато корисної інформації для нас. Але жаль, що вона багато не пам'ятає. У нашому селі є багато таких людей їх потрібно шанувати і розпитувати багато - багато. Такі люди - це скарби, золото. Потрібно вділити пару хвилинок такій людині, вона розкаже тобі так багато інтересного. Катерина Василівна радо нас зустріла. У той час коли ми прийшли, вона працювала, але вділила нам хвилинку часу.

Марія-Анна ТУРИК, Вікторія САВИК, 8 клас

55 років разом

   Федорак (Турик) Катерина Василівна, 1937 р.н. та Федорак Дмитро Іванович, 1937 р.н. одружилися 23 вересня 1962 року. Разом виховали двох доньок: Галину (1964 р.) та Марію (1967 р.). Катерина Василівна в молодому віці працювала в Городенці на молокозаводі, а після заміжжя - в колгоспі в ланці Теклі Палагіцької. Дмитро Іванович працював аж до пенсійого віку в автобусному парку. Мають на потіху 5 онуків та троє правнуків. Гарна, працьовита родина, творча і обдарована. Діти і внуки продовжують родинні таланти. Донька Марія Дмиртівна Палагіцька сільський бібліотекар, учасниця фольклорного аматорського колективу "Намисто", співає в церковному хору, творча людина. Онук Микола Володимирович Старчук засновник школи спортивного танцю "Старденс" м. Тисмениця, відомий хореограф. Онук Іван Степанович Палагіцький співає у народному вокальному  ансамблю "Нонаккорд". Онук Ігор Володимирович викладав музику у Клубовецькій школі. Такими людьми багатіє і славиться наше село.

4507672
Сьогодні
Вчора
Цей тиждень
Минулий тиждень
Цей місяць
Минулий місяць
All days
806
6350
15960
4437507
115243
142476
4507672

Ваш IP: 18.212.93.234
Server Time: 2018-12-19 01:47:11
Счетчик joomla