Kluedu.if.ua

КЛУбовецька ЗОШ І-ІІІ ступенів

Get Adobe Flash player

Середня освіта – Освітній портал «Педагогічна преса»

Літа мої молоді пройшли дуже швидко...

   Колись у нашому селі було багато  родин, у яких було шестеро, восьмеро, а то й десятеро дітей. Часи були важкі, але старші діти допомагали батькам виховувати менших. Так у гурті виростали діти, ділили разом радість і смуток. Не всі змогли здобути добру освіту, але всі були роботящі, бо праця годувала і вдягала їх. Анастасія Федорівна Герман (дівоче прізвище Пронюк) жителька села Клубівці, 1943 року народження, виросла у багатодітній сім'ї, працювала у сільському відділенні поштового зв'язку. 

  

    Коли п. Анастасія вийшла на пенсію почала писати про своє життя та складати у віршовані рядки. Багато згадує про дитинство, шкільні роки, квітучу молодість. 17 лютого Анастасія Федорівна зустрічає свій 75-річний ювілей. Ми вітаємо ювілярку, бажаємо ще багато цікавих і довгих років життя. На порозі славної життєвої дати у нас вийшла цікава розмова з ювіляркою. 

1 Анастасіє Федорівно, розкажіть про своє дитинство. Скільки у вас було братів, сестер?Яким було ваше дитинство, це було по війні? Чим займалися, які ігри грали?

– У мене було шестеро братів і дві сестри. Було весело, коли батьки жили. Ми всі діти під одною веретою спали. Наші ігри були, як у всіх. Бувало билися, плакали, мирилися, сміялися, співали. Усіляко було.

2. Де Ви вчилися, де працювали?

− Я закінчила лише Клубовецьку семирічну школу. Дальше вчитися не мала змоги. Самоучка.

Працювала 31 рік у поштовому відділенні, начальником пошти, аж до пенсії.

3.  Про що Ви мріяли у дитинстві? Чи здійснилися Ваші мрії?

Мрії з одного боку – здійснилися, з другого – ні.

4. Скільки у вас дітей, онуків?

Четверо дітей, шестеро онуків.

5. Яке Ваше улюблене заняття?

− Читати, писати.

6. Коли у Вас проявився дар писати вірші. Про що Ви пишете у віршах.

− На пенсії, пишу про життя.

7. Ви любите співати? Які Ваші улюблені  пісні?

− Люблю всі пісні наші, народні.

8. Ви любите своє село? Що найбільше подобається?

– Люблю село, природу, люди, які обдаровані світом.

9. Що найбільше згадуєте з прожитих років?

− Розмову мами.

10. Чи були у Вашому житті труднощі? Коли було найважче? Як долали труднощі? Хто допомагав Вам?

− Так труднощів було багато. Помагав Бог і молитва.

11. Анастасіє Федорівно, скажіть, а що найголовніше у житті?

− Здоров'я, щастя, добробут.

12. Що потрібно людині, щоб бути щасливою? Ваша бабусина наука нам.

– Здорова сім'я, мудра і щаслива.

13. Ще скажіть у  Вас були справжні друзі?

− Були у шкільні роки.

14. Що Ви найбільше цінуєте у людині?

− Розум.

15. Кажуть кожен вік має свою красу. Скажіть, чим багаті і цікаві Ваші роки, взагалі пенсійний вік?

− Є час читати, писати, молитися.

16. У Вас великий рід. Які професії є у Вашій родині?

– Мій тато з роду Пронюків, йому казали Федь Ткачів. Він закінчив гімназію, був першим головою колгоспу у селі, читав у читальні. Мама з роду Досюків, мудра жінка, вміла лікувати травами. Наш рід давній, клубовецький. Походимо звідси, з Берегів. Маємо у родині лікарів, вчителів, техніків, механіків, будівельників, є пілот, мій син вже майор військовий, закінчив військову академію і т.д.

17. Ваші побажання учням Клубовецької школи?

− Мирного неба, світлих днів і спокійних ночей, щоб мрії їхні наймиліші і найщиріші здійснилися.

Дякую, що згадали про мене.

Описати своє життя я ніяк не можу,

Пару слів я у рядочок вже ніяк не зложу,

Літа мої молоді пройшли дуже швидко

Важкі часи тоді були, а добра не видко...

                                                          Анастасія Герман 

* * Пісня* *

Весна прийшла так дуже рана

В саду всі вишні розцвіли мені,

17 літ минало ми тихо з матір'ю жили

Як я сама садила айстри білі ти помагав мені полить

З тих пір я мрію про кохання,

З тих пір душа мене болить...

Коли пройшов ти повз мою хату

Я задивилась на твій стан

Довго стояла під вербою,

поки вечірній спав туман.

* * *

Одного разу я польові квіти рвала

А маки завели мене в жита

Там волошки з маком розмовляли

А я їх слухала слова.

З гори так сонце засіяло

Роса помила ніжні пелюстки,

А бджоли між собою гомоніли,

Щоб квіти ніколи нев'яли, а цвіли.

**пісня**

Зайшло сонце за віконце

Зайшло за зелений гай,

Мати доню не пускає

В сад зелений погулять

- Пусти мене, моя мамко,

В сад зелений погулять

Там щебече соловейко

Я буду його слухать.

Не пущу тя, моя доню,

Сама знаєш, в чому річ,

Відчини собі віконце

Слухай його цілу ніч...

                                            Анастасія Герман

Над інтерв'ю працювали Михайло ТУРИК, Марія-Анна ТУРИК, Богдана ШЕШУРАК, 8 клас

3579325
Сьогодні
Вчора
Цей тиждень
Минулий тиждень
Цей місяць
Минулий місяць
All days
1386
5127
1386
3533937
125206
135203
3579325

Ваш IP: 54.224.108.85
Server Time: 2018-05-21 06:13:23
Счетчик joomla