Kluedu.if.ua

КЛУбовецька ЗОШ І-ІІІ ступенів

Get Adobe Flash player

Середня освіта – Освітній портал «Педагогічна преса»

Мою мрію здійснила онука

  Ми вже сформували  редколегію учнівської газети «Шкільна правда» і приступили до роботи. Я відповідаю за рубрику «Життя села», розповідаю про важливі події села, цікаві факти з життя та історії села, знайомлю з мешканцями села.  Цю рубрику веду третій рік, за цей час набула певного досвіду і зрозуміла, що ми дуже мало знаємо про своє село, особливо про односельчан. У нас багато цікавих, обдарованих, працьовитих  і  талановитих людей. Сьогодні я з своїми однокласниками завітали до Старчук Софії Петрівни, 1946 року народження, яка проживає неподалік школи на вулиці Миру. Софія Петрівна активна учасниця всіх мистецьких заходів у селі, вона співає у церковному та сільському хорах. Недавно пані Стефа брала участь у ІХ Обласному  відкритому покутському  фестивалі аматорського мистецтва «Покутські джерела», який проходив у Тисмениці, представляла клубовецький двір.

 

– Софіє Петрівно, де Ви вчилися?

- Я закінчила 8 класів у Клубовецькій восьмирічній школі. Не мала змоги продовжити навчання у 9-10 класах у Тисмениці. Тоді у нашому селі не було середньої повної освіти.
– Хто вас навчив співати? Скільки пісень ви знаєте? Яка ваша улюблена? Де ви співали?
- Співати я навчалась сама, знаю дуже багато пісень. Моя улюблена пісня "Моя хата у вишневому садочку".  Я співала у школі на концертах,  у шкільному хорі, потім у сільському хорі, зараз співаю у церковному хорі. Дуже люблю співати.
– Чи здійснилися Ваші мрії? Ким Ви хотіли бути?
- Я хотіла бути артисткою. Одного разу я їхала з сезону, мене побачив один чоловік і запросив в Одесу в театр, але я відмовилася, було якось не по собі їхати з незнайомим чоловіком. Так вже склалося, що не стала я артисткою. Зате моя внучка здійснила мою мрію, вона вчиться у театральному.

– Яким у Вас було дитинство?

- Колись було не так як зараз, коли мені було 5 рочків я пасла вже корову, не мала часу, щоб вчитися. Брала з собою в поле книжки і читала. А в школі була дуже активною. Якщо потрібно було поїхати на олімпіади з волейболу чи бігу,  то я завжди була перша. Співала, танцювала в школі .
– Ваше улюблене заняття? Чим ви займаєтесь зараз?

- Моїм улюбленим заняттям були і є співи. Зараз я доґлядаю за своїми внуками і правнуками.

>– Чи любите Ви вишивати?

- Так, дуже люблю. У свій вільний час, а його зараз в мене багато, я вишиваю.

–  Ваші поради молодим людям.

- Щоб вчилися, завжди добивалися своєї мети.

– Софіє Петрівно, що найголовніше у житті?

- Звісно, що здоров'я.

– Ваші побажання учням Клубовецької школи.

- Бажаю найголовніше це здоров'я, поступити туди, куди ви хочете, мати гарну роботу і щоб всі ваші мрії здійснилися в житті. Не марнуйте час, його не повернути, воно не стоїть на місці.

– Дуже дякуємо Вам, Софіє Петрівно. Сьогодні день Вашого народження. Ми вітаємо Вас і бажаємо Вам здоров'я, родинного тепла, багато-багато виступів, пісень і вишиванок. А ще потіхи від дітей і онуків. Співайте і вчіть молодих співати. Многая Літа Вам!

Марія-Анна ТУРИК

Інтерв'ю брали Марія-Анна ТУРИК, Богдана ШЕШУРАК, Вікторія САВИК, Тетяна КОХМАН, 9 клас

  Ми завітали до Софії Петрівни у день її народження, у її 72-річчя. Спочатку пані Софія здавалася нам дуже серйозною, але під час розмови вона була щирою та радісною. Софія Петрівна розповіла багато цікавого з свого дитинства, давала корисні поради, згадувала моменти з свого життя. Я дуже рада, що ми поспілкувалися з такою цікавою односельчанкою. Вона жвава, активна, значно молодша за свої роки. Ми щиро вітаємо Софію Петрівну, бажаємо ще багато гарних років, гарних співанок і творчих зустрічей. Брати інтерв'ю дуже класно, цікаво та корисно.

Вікторія САВИК


   Софія Петрівна дуже добра і щира людина. Спілкуватися з нею було  цікаво. Вона дуже любить вишивати і співати. І ми переконалися в цьому, пані Софія заспівала нам та показала вишиті картини. Шкільні роки у Софії Петрівни були веселі і бешкетні, як у нас. Тільки пустощі були інакшими. Пані Софія пригадала, як вона з однокласниками зробили збитки вчителю Степану Михайловичу Бату. Всі знали, що він дуже любить квіти. Одного разу школярі подарували йому красивий букет квітів, а серед квітів поставили кропиву. Вчитель нахилився, щоб понюхати квіти і тут його чекала несподіванка. Насправді вони дуже любити вчителя Степана Михайловича, але тоді були ще дітьми. Хоч Софія Петрівна не здійснила свою мрію, зате всі добре знають її дар до співу, жарту, забави. Вона добре знає традиції нашого краю, обряди, давні пісні, латканки. Весілля, де присутня пані Софія, усім запам'ятовується веселими піснями. У 2017 році до Софії Петрівни приїжджали студенти з Львівського університету імені Івана Франка з факультету фольклористики, щоб записати давні обряди, пісні. Ми також записали фрагмент пісні, яку заспівала нам пані Софія. Ми раді такому спілкуванню, бо багато довідалися і можемо поділитися з іншими. У нашому селі живуть дуже цікаві і талановиті люди, ми у цьому вже не раз переконуємося. До наступної зустрічі!

Марія-Анна ТУРИК, 9 клас

4206692
Сьогодні
Вчора
Цей тиждень
Минулий тиждень
Цей місяць
Минулий місяць
All days
1168
5419
6587
4164651
105861
141075
4206692

Ваш IP: 54.224.56.126
Server Time: 2018-10-23 06:06:03
Счетчик joomla