Kluedu.if.ua

КЛУбовецька ЗОШ І-ІІІ ступенів

Get Adobe Flash player

Середня освіта – Освітній портал «Педагогічна преса»

Осінь, осінь, лист жовтіє...

   Молодість - найкраща пора року. До неї думками повертається Марія Григорівна Лесюк (дівоче прізвище Берладин), яка зустріла цього року свій 95-річний ювілей.  Життя було важким: війна голод, виснажлива праця, переселення. А згадує і шкодує за вечорницями та музиками у клубі, за своїм дівоцтвом. Бо то були милі серцю роки, цвіли вишні і дівоча врода. Війна обірвала всі мрії, забрала чоловіка. А мріяла бути вчителькою. У нашій школі, у третьому класі, вчиться маленька родичка Адріана, може вона здійснить мрію Марії Григорівни. Ця розмова з бабусею Марією, яку ви зараз прочитаєте,  дуже важива у її житті.   

   Народилася Лесюк (Берладин) Марія Григорівна у селі Клубівці 13 січня 1923 року (якраз на Маланку, пере святом святого Василія, Старим Новим роком). Закінчила чотири класи у сільській початковій школі. Тато Берладин Григорій Миколайович був лісником, мама Бойко Марія Йосипівна домогосподаркою.

Сім'я була велика багатодітна  - 13 дітей, та п'ятеро померли ще малими, лишилося три брати і чотири сестри. Дитинство маленької Марії пройшло у Клубівцях. Воно було важким. Працювала на городі, пасла корови і коні, допомагала батькам по господарству. А в неділю і великі свята ходила до церкви, на вечорниці.

− Бабусю Маріє, Ви пам’ятаєте війну?

− Добре пам’ятаю Другу світову війну. Коли почалася війна мені було 16. Було дуже страшно. Жителів нашого села евакуйовували до села  Надорожна. Всім було дуже важко, носили дрова на плечах, поневірялись по чужих хатах. Був голод. Ходили на Поділля обмінювати свій і чоловіків одяг на зерно. З початком війни чоловік пішов служити до війська, а згодом його забрали на війну. Залишилася жити з чоловіковою мамою.

− Де Ви працювали?

− Робила в колгоспі і деякий час працювала (в медпункті) в сільського фельдшера Григорія Івановича Насалика.

− Бабусю Маріє, а що Ви любите робити?

− Люблю працювати на городі, прясти, плести, вишивати...

– Скажіть, а що найголовніше у житті?

− Найголовніше в житті: бути добрим до людей.

− Ким Ви мріяли бути у дитинстві?

− У дитинстві мріяла бути шкільною вчителькою.

− Що Ви любите найбільше?

− Люблю село і церкву, і ліс... Завжди змалку ходила до церкви. І в ліс за грибами любила ходити.

− 95 років життя це багато чи мало? За чим шкодуєте?

− Так, 95 це багато. Найбільше запам'яталося дівоче життя, вечорниці. Часто згадую, як збиралися з хлопцями і дівчатами в клубі на музиках. Шкодую за своїм дівоцтвом і молодими роками.

– А співати любите? Яка ваша улюблена пісня?

− Співати люблю. Дуже люблю одну пісню, яка називається «Ой у полі криниченька».

− Чи пам'ятаєте вірші з школи? Згадайте якийсь.

− Так, дуже багато пам'ятаю. «Осінь, осінь, лист жовтіє...»

− Ви їздили на заробітки, сезонні роботи? Де Ви були?

− Їздила в Дніпропетровськ, Київ, Одеську область, Миколаївську і Запорізьку області. Була переселена в Кіровоградську область після війни. Переселяли всю мою сім'ю – маму, тата і братів з сестрами. Я на той час вже була одружена і жила в чоловікової мами, але вирішила поїхати з сім'єю, бо чоловік був на війні. Виїхали в 50-ому році. Повернулася я назад через три роки. 

− Бабцю Маріє, дуже дякую Вам за розмову. Побажайте щось нашим школярам?

– Бажаю, щоб вони добре вчилися і ніколи не бідували, як я.

Адріана СТАРЧУК, 3 клас

   95 років - це багатство, справжній підручник історії. Ми раді, що Адріана розповіла про свою бабусю Марію. Висловлюємо велику подяку родині, зокрема Христині Старчук за допомогу та сприяння. Ми пишаємося, що такі люди є нашому селі. Бажаємо Марії Григорівні запалити соту свічечку на родинному торті. Розказуйте, ділитися своєю мудрістю, збагачуйте нас. Многая Літа Вам!

З подякою редколегія учнівської газети "Шкільна правда"

 

4351840
Сьогодні
Вчора
Цей тиждень
Минулий тиждень
Цей місяць
Минулий місяць
All days
4165
5745
16056
4297905
101887
149077
4351840

Ваш IP: 54.163.22.209
Server Time: 2018-11-21 18:07:59
Счетчик joomla