Kluedu.if.ua

КЛУбовецька ЗОШ І-ІІІ ступенів

Get Adobe Flash player

Середня освіта – Освітній портал «Педагогічна преса»

Я дуже швидко стала дорослою

   На нашому шкільному сайті є розділи "Клубівчани" та "Історія села". Тут ми вміщуємо розповіді та інтерв'ю з цікавими людьми села. Здебільшого з старшим поколінням. Кожна зустріч та спілкування з такими людьми нас збагачує. Ми довідуємося про людей, про село, яким воно було того часу. Олійник (Турик) Анастасія Василівна, 1940 року народження, найдовше (26 років) пропрацювала секретарем Клубовецької сільської ради. Вона добре знає село, клубовецькі родини. З Анастасією Василівною цікаво говорити на всі теми. Ми поцікавилися, яку освіту має п. Анастасія, яким було її дитинство, чи здійснилися її дитячі мрії.

 

   Ділимося з вами цікавим інтерв'ю. Навчалася Анастасія Василівна в Тлумацькому сільськогосподарському технікумі по спеціальності бухгалтер- економіст. Закінчила його 1971 році.  

– Анастасіє Василівно, чи здійснилися Ваші мрії? Ким мріяли бути?

- Здійснилися, в мене було багато мрій в дитинстві, але я в школі любила дуже сильно писати і всі мені казали, що я буду секретаркою я і хотіла дуже нею працювати і моя ця найбільша мрія здійснилася. Я пропрацювала нею 26 років, а бухгалтером в колгоспі десь 7-8 років точно не пам'ятаю

–  Яким було Ваше  дитинство?

- Не дуже гарне в мене було дитинство. Я дуже швидко стала дорослою, тому що мій батько помер, коли мені було 21 рік. На моєму утриманні були цьоця Ганька, два брати, а мама була на пенсі. Після смерті тата я була найстарша в хаті.

– Чи подобалася Вам  робота секретаря?

- Дуже подобалося працювати і бухгалтером і секретарем. Найбільше подобалось проводити такий обряд, як шлюб. В мене фотографії ще є.

–  Чи є у Вас родинні реліквії?

- Є молитовник один, але  він зараз трошки в жахливому стані. Це мені мама його залишила. Мамин брат був головою сільської ради і був обліковцем в колгоспі Карпів Йосип Гаврилович.

–  Чи змінилося наше село відтоді, як ви були секретарем сільської ради?

- Дуже сильно змінилося село в кращу сторону.

–  Анастасіє Василівно, скажіть, а які найчастіші були тоді прізвища та імена?

- Туриків, Палагіцьких дуже багато тоді було, а ще Парадних, Шешураків, Федораків,  а зараз є дуже багато чужих, ті що одружилися. А імена колись були такі стародавні: Євдокія, Микола, Дмитро, Анастасія, Павло, Юрій... Зараз рідко коли так називають дітей.

–  Ви дуже багато знаєте і пам'ятаєте. Як Ви користуєтеся цією інформацією? Чи звертаються до Вас люди?

- Ну більшість людей до мене зверталося тоді, коли я була в сільській раді. А коли вже там не працювала, то деякі люди приходили до мене додому на консультацію, спитатися, як що правильно робити. Але це було рідко.

– Що найголовніше у Вашій професії?

- Спілкування з людьми, відповідальність, а для бухгалтера точно все зробити.

–  Ваші поради молодим людям.

- Щоб були чесні, справедливі, щоб поважали старших людей.

–  Що найголовніше у житті людини?

- Найголовніше, щоб людина була здорова і щаслива.

–  Анастасіє Василівно, ми дуже дякуємо Вам за спілкування. Ми багато цікавого довідалися від вас. Ваші побажання учням Клубовецької школи.

- Бажаю щоб добре вчилися, здобували високу освіту, були прикладом для майбутнього покоління.

Марія-Анна ТУРИК, Богдана ШЕШУРАК, Вікторія САВИК, 9 клас

В інтерв'ю використані світлини з архіву Анастасії Олійник: на чорно-білих фотографіях робота секретаря (реєстрація шлюбу), на кольоровій (внизу) - родина біля каплички.

Анастасія Олійник: "Мій трудовий стаж 39 років і 9 місяців". Читайте тут...

5428384
Сьогодні
Вчора
Цей тиждень
Минулий тиждень
Цей місяць
Минулий місяць
All days
3308
5464
17779
5383730
131449
143920
5428384

Ваш IP: 54.174.51.80
Server Time: 2019-06-27 15:07:21
Счетчик joomla