Апостол Кол 3, 12-16

12 Отже, зодягніться, як обрані Богом, святі й улюблені, у щире милосердя, доброту, покірність, лагід­ність, довготерпіння, 13 вибачаючи і прощаючи одне одному, коли хто проти кого має якусь скаргу. Як Христос простив вам, так само й ви робіть. 14 А понад усе – любов; вона – зв’язок досконалості. 15 Нехай перебуває у ваших сер­цях мир Христа, до якого ви були покликані в одному тілі, й будьте вдячні. 16 Слово Христове нехай пере­буває у вас щедро, в усякій му­д­рості. Навчайте і застерігайте самі себе, з вдячністю співаючи Богові у своїх серцях псалми, прослав­лен­ня, ду­хов­ні пісні.

«Читаймо щодня Святе Письмо, незалежно від того, чи кілька стишків, чи цілу главу!» — Блаженніший Святослав

Щоб Божа сила була в нас діяльною і ми продовжували її в собі втримувати й розвивати, нам потрібно сили Божого Слова. Саме тому ми сьогодні заохочуємо всіх наших вірних щодня читати Боже Слово. Важливо, щоб ми мали контакт із Божим Словом. Даймо час, щоб Божа сила повіяла на нас, скріпила нас, а тоді почала нас перемінювати. До цього закликав Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав під час проповіді до вірних у Патріаршому домі у Львові у Неділю Божого Слова.

СВЯТЕ БОГОЯВЛЕННЯ ГОСПОДНЄ. ХРЕЩЕННЯ ГОСПОДА НАШОГО ІСУСА ХРИСТА

Апостол Тит 2, 11-14; 3, 4-7

11 Бо для всіх людей з’яви­лася спа­­саюча Божа благодать; 12 вона навчає нас, щоб відрек­­ли­ся безбожності й світських по­жа­дань, жили чесно, праведно і по­божно в теперішньому віці, 13 очікуючи блаженної надії і появи слави великого Бога і Спа­си­те­ля нашого Ісуса Христа, 14 який віддав себе за нас, щоб вику­пити нас від усякого беззакон­ня, очистити собі особливий на­род, ревний до добрих діл. 4 Коли ж з’явилася благодать і лю­бов до людей нашого Спасителя, Бога, 5 Він нас спас не з причини пра­ведних учинків, які ми вчинили, але зі своєї милості через купіль від­ро­дження та оновлення Святим Духом, 6 якого вилив на нас щедро че­рез Ісуса Христа – нашого Спасителя, – 7 щоб, оправдавшись Його бла­­го­даттю, ми надією стали спад­ко­єм­ця­ми вічного життя.

Апостол Гал 1, 11-19

11. Звістую вам, брати, що Євангелія, яку я вам проповідував, не є за людською мірою; 12. бож я її не прийняв, ані навчився від людини, лише – через об’явлення Ісуса Христа. 13. Ви чули про мою поведінку колись у юдействі, про те, як я несамовито гонив Божу Церкву та руйнував її. 14. Я перевищував у юдействі багатьох ровесників з мого роду, бувши запеклим прихильником передань моїх предків. 15. Та коли той, хто вибрав мене вже від утроби матері моєї і покликав своєю благодаттю, 16. зволив об’явити в мені Сина свого, щоб я проповідував його між поганами, то я негайно, ні з ким не радившись, 17. ані не подавшися в Єрусалим до тих, що були апостолами передо мною, пішов в Арабію, а потім знову повернувся в Дамаск. 18. По трьох роках по тому пішов я у Єрусалим відвідати Кифу і перебув у нього п’ятнадцять день. 19. А іншого з апостолів я не бачив, крім Якова, брата Господнього.

 

 

 

 

 

 

 

 

Йде селом коляда, славить Боже дитя! Йде від хати до хати, усім вістку подати:

- Народився на сіні Бог, що дасть всім спасіння. Привітаймо всі разом Ісуса Христа! 

Читаємо Біблію. Апостол Гал 4, 4 – 7

4. Якже сповнився час, Бог послав свого Сина, що народився від жінки, народився під законом, 5. щоб викупити тих, які під законом, щоб ми прийняли усиновлення. 6. А що ви сини, Бог послав у ваші серця Духа Сина свого, який взиває “Авва, Отче!” 7. Тому ти вже не раб, а син; а коли син, то спадкоємець завдяки Богові.

Євангеліє Мт 2, 1 – 12

1. Коли Ісус народився у Вифлеємі Юдейськім, за днів Ірода царя, мудреці прийшли в Єрусалим зо Сходу 2. і спитали: “Де цар юдейський, що оце народився? Бо ми бачили його зорю на сході й прийшли йому поклонитись.” 3. Почувши це цар Ірод, стривожився, і ввесь Єрусалим з ним. 4. Зібравши всіх первосвящеників та книжників народних, він випитав у них, де Христос має народитися. 5. Вони йому сказали: “У Вифлеемі Юдейськім, бо так написано пророком: 6. І ти, Вифлеєме, земле Юди, нічим не менша між містами Юди, бо з тебе вийде вождь, що буде пасти мій народ, Ізраїля.”

Апостол Євр. 11, 9-10. 17-23. 32-40.

8. Вірою Авраам… 9. … перебував у обіцяній землі, як у чужій, живучи у наметах з Ісааком та Яковом, спадкоємцями, як і він, тієї самої обітниці. 10. Бо чекав міста з непохитними основами, якого Бог будівничий і засновник. 11. Вірою і сама Сара дістала силу прийняти насіння, дарма що вже була похила в літах, бо вважала вірним того, хто дав обітницю. 12. Тож від одного, та ще й омертвілого, народилося так багато, як зір на небі, як піску край моря, без числа. 13. У вірі померли всі ці, не отримавши здійснення обітниць; вони лиш бачили й вітали їх здалека, визнаючи, що вони «чужинці на землі й захожі». 14. А ті, що так говорять, ясно показують, що шукають батьківщини. 15. І якби вони пам’ятали про ту, з якої вийшли, мали б час повернутися.

Апостол Кол 3, 4-11

4. Коли ж Христос, ваше життя, з’явиться, тоді й ви з ним з’явитесь у славі. 5. Умертвлюйте, отже, ваші земні члени: розпусту, нечистоту, пристрасті, лиху пожадливість, зажерливість – що є ідолопоклонство. 6. За все це падає гнів Божий на неслухняних. 7. Ви самі нещодавно поводилися так само, коли жили в тому. 8. Тепер же відкиньте й ви все те геть від себе: гнів, лютість, злобу, наклеп, сороміцькі слова з ваших уст! 9. Не говоріть неправди одне одному, бо ви з себе скинули стару людину з її ділами 10. й одягнулися в нову, що відновлюється до досконалого спізнання, відповідно до образу свого Творця. 11. Тим то немає грека, ні юдея, ні обрізання, ні необрізання, ні варвара, ні скита, ні невольника, ні вільного, а все й у всьому – Христос.

Апостол Кол 1, 12-18

12. Дякуйте Отцеві, який зробив нас гідними мати участь у долі святих у світлі. 13. Він вирвав нас із влади тьми й переніс у царство свого улюбленого Сина, 14. в якому ми маємо відкуплення, прощення гріхів. 15. Він – образ невидимого Бога, первородний усякого створіння, 16. бо в ньому все було створене, що на небі і що на землі, видиме й невидиме: чи то престоли, чи господьства, чи начала, чи власті, все було ним і для нього створене. 17. Він раніш усього, і все існує в ньому. 18. Він також голова тіла, тобто Церкви. Він – начало, первородний з мертвих, так, щоб у всьому він мав першенство,

Апостола Андрія Первозваного

Апостол Еф 6, 10-17

10. Нарешті кріпіться в Господі та в могутності його сили. 11. Одягніться в повну зброю Божу, щоб ви могли дати відсіч хитрощам диявольським. 12. Нам бо треба боротися не проти тіла й крови, а проти начал, проти властей, проти правителів цього світу темряви, проти духів злоби в піднебесних просторах. 13. Ось чому ви мусите надягнути повну зброю Божу, щоб за лихої години ви могли дати опір і, перемагаючи все, міцно встоятися. 14. Стійте, отже, підперезавши правдою бедра ваші, вдягнувшись у броню справедливости 15. і взувши ноги в готовість, щоб проповідувати Євангелію миру. 16. А над усе візьміть щит віри, яким здолаєте згасити всі розпечені стріли лукавого. 17. Візьміть також шолом спасіння і меч духовний, тобто слово Боже.

ВВЕДЕННЯ В ХРАМ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ

 Апостол Євр 9, 1-7

1. Перший завіт мав також свої установи щодо служби і святиню земну. 2. Споруджено бо перший намет, де були світильник, стіл і хліби появлення: він зветься «Святе». 3. За другою ж завісою був намет, званий «Святе Святих», 4. із золотим жертовником для палення пахучого кадила та кивотом завіту, цілковито покритий золотом; в ньому був золотий посуд з манною, розцвіле жезло Арона й таблиці завіту. 5. А зверху над ним херувими слави, що крильми отінювали віко. Але про це не час тепер говорити докладно. 6. І при такому влаштуванні всього цього в перший намет увіходять завжди священики, виконуючи служби, 7. в другий – раз на рік – лиш архиєрей, і то не без крови, що її він приносить за свої і людські провини.

Апостол Еф 2, 4-10

4. Та Бог, багатий милосердям, з-за великої своєї любови, якою полюбив нас, 5. мертвих нашими гріхами, оживив нас разом із Христом – благодаттю ви спасені! – 6. І разом з ним воскресив нас, і разом посадовив на небі у Христі Ісусі; 7. щоб у наступних віках він міг показати надзвичайне багатство своєї благодаті у своїй доброті до нас у Христі Ісусі. 8. Бо ви спасені благодаттю через віру. І це не від нас: воно дар Божий. 9. Воно не від діл, щоб ніхто не міг хвалитися. 10. Бо ми його створіння, створені у Христі Ісусі для добрих діл, які Бог уже наперед був приготував, щоб ми їх чинили.

Головне управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області 

АЛГОРИТМ ДІЙ

для органів місцевого самоврядування при похованні померлих від коронавірусної хвороби (COVID-19)

м. Івано–Франківськ  2020 р. 

   Коронавіруси (сімейство Coronaviridae) - РНК-віруси розміром 80-160 нм, що мають зовнішню ліпідну оболонку. За стійкістю до дезінфікуючих засобів відносяться до вірусів з низькою стійкістю. Механізми передачі інфекції - повітряно-крапельний, контактний, фекально-оральний. З метою профілактики та боротьби з інфекціями, викликаними коронавірусами, проводять заключну дезінфекцію. Для проведення дезінфекції застосовують дезінфікуючі засоби, зареєстровані в установленому порядку. В інструкціях по застосуванню цих засобів вказані режими для знезараження об'єктів при ентеровірусних інфекціях.

Апостол Еф 2, 4-10

4. Та Бог, багатий милосердям, з-за великої своєї любови, якою полюбив нас, 5. мертвих нашими гріхами, оживив нас разом із Христом – благодаттю ви спасені! – 6. І разом з ним воскресив нас, і разом посадовив на небі у Христі Ісусі; 7. щоб у наступних віках він міг показати надзвичайне багатство своєї благодаті у своїй доброті до нас у Христі Ісусі. 8. Бо ви спасені благодаттю через віру. І це не від нас: воно дар Божий. 9. Воно не від діл, щоб ніхто не міг хвалитися. 10. Бо ми його створіння, створені у Христі Ісусі для добрих діл, які Бог уже наперед був приготував, щоб ми їх чинили.

    08-го листопада Церква вшановує святого великомученика Дмитра Солунського, мужнього Христового воїна й сповідника, що за християнську віру загинув мученицькою смертю. У 306 році його закололи списами, а через 100 років, коли знайшли його тіло, воно виявилося нетлінним і поширювало пахощі. Вшанування великомученика Дмитрія повелося з часів Київської Русі і пов’язується з подвижництвом та патріотизмом. 

Апостол Гал 6,11-18

11. Гляньте, якими буквами пишу вам власною рукою. 12. Ті, що хочуть показатися гарними тілом, – вони силують вас обрізатися, щоб тільки уникнути переслідування за хрест Христа. 13. Бо й самі обрізані, не додержують закону, а хочуть, щоб ви обрізувалися, щоб їм хвалитися вашим тілом. 14. Мене ж не доведи, Боже, чимсь хвалитися, як тільки хрестом Господа нашого Ісуса Христа, яким для мене світ розп’ятий, а я – світові; 15. бо ані обрізання, ані необрізання є щось, лише – нове створіння. 16. На тих, які поступають за цим правилом, мир на них і милосердя, а й на Ізраїля Божого. 17. На майбутнє нехай ніхто мені не завдає клопоту, бо я ношу на моїм тілі рани Ісуса. 18. Благодать Господа нашого Ісуса Христа нехай буде з вашим духом, брати! Амінь.

Апостол Гал 2, 16-20

16. а довідавшися, що людина оправдується не ділами закону, а через віру в Ісуса Христа, ми й увірували в Христа Ісуса, щоб оправдатися нам вірою в Христа, а не ділами закону; бо ніхто не оправдається ділами закону. 17. Коли ж, шукаючи оправдання у Христі, виявилося, що й ми самі грішники, – то невже Христос – служитель гріха? Жадним робом! 18. Бо коли я знову відбудовую те, що зруйнував був, то я себе самого оголошую переступником. 19. Я бо через закон для закону вмер, щоб для Бога жити: я – розп’ятий з Христом. 20. Живу вже не я, а живе Христос у мені. А що живу тепер у тілі, то живу вірою в Божого Сина, який полюбив мене й видав себе за мене.

<Апостол 2 Кор 1, 8-11. 8. Ми бо не хочемо, брати, щоб ви не знали про нашу скорботу, яку ми пережили в Азії: ми були над міру й над силу так пригнічені, що не мали вже надії і жити. 9. Ми, дійсно, мали самі в собі присуд смерти, щоб надіялися не на самих себе, а на Бога, який воскрешає мертвих. 10. Він визволив нас від такої смерти, і визволяє далі. Маємо надію, що він ще визволить нас, 11. якщо й ви допоможете вашою молитвою за нас; щоб за той дар, який нам дається заради великого числа осіб, також багато хто склав подяку за нас. 

Євангеліє Лк 5, 27-32 27. Після цього він вийшов, побачив митника, Леві на ім’я, що сидів на митниці, і сказав до нього: “Ходи за мною!” 28. І той, кинувши все, встав і пішов за ним. 29. Потім Леві справив для нього бенкет великий у своїй хаті; була ж там з ними за столом велика сила митарів та інших. 30. Фарисеї та їхні книжники нарікали і, звертаючись до його учнів, говорили: “Чого ви з митарями й грішниками їсте й п’єте?” 31. Ісус у відповідь сказав їм: “Не ті, що при добрім здоров’ї, потребують лікаря, лише – хворі. 32. Я прийшов, не щоб праведників кликати до покаяння, а грішних”.

Апостол 2 Кор 11, 31 – 12, 9

   Бог і Отець Господа Ісуса, – благословен вовіки! – знає, що я не говорю неправди.В Дамаску правитель царя Арети стеріг місто дамащан, щоб мене схопити; та мене спущено віконцем у коші з муру, і я втік з його рук. Чи треба хвалитися? Воно й не личить, але я таки приступлю до видінь та до об’явлення Господа. Я знаю чоловіка в Христі, що чотирнадцять років тому, – чи то було в тілі, не знаю, чи то було без тіла, не знаю, Бог знає, – був він узятий аж до третього неба. І знаю, що той чоловік – чи в тілі, чи без тіла, не знаю, Бог знає, – був узятий у рай і чув слова несказанні, яких годі людині вимовити. Таким буду хвалитися, собою ж не буду хвалитися, хіба лиш моїми немочами. А коли я захочу хвалитися, я не буду безумний, бо скажу правду; але я стримуюся, щоб про мене хтось не сказав більше, ніж у мені бачить або від мене чує. А щоб я не загордів надмірно висотою об’явлень, дано мені колючку в тіло, посланця сатани, щоб бив мене в обличчя, щоб я не зносився вгору. Я тричі благав Господа ради нього, щоб він від мене відступився, та він сказав мені: «Досить тобі моєї благодаті, бо моя сила виявляється в безсиллі.» Отож, я краще буду радо хвалитися своїми немочами, щоб у мені Христова сила перебувала.

Апостол 2 Кор 9, 6-11

 6. Але я кажу: Хто скупо сіє, скупо буде жати; хто ж щедро сіє, той щедро жатиме. 7. Нехай дає кожний, як дозволяє серце, не з жалю чи примусу: Бог любить того, хто дає радо. 8. А Бог спроможний обсипати вас усякою благодаттю, щоб ви у всьому мали завжди те, що вам потрібне, та щоб вам ще й зосталось на всяке добре діло, 9. як написано: «Розсипав, дав убогим; праведність його перебуває вічно.» 10. Той, хто достачає насіння сіячеві, додасть і хліб на поживу, і примножить ваше насіння та зростить плоди вашої справедливости, 11. щоб ви у всьому збагатилися всякою щедротою, яка через нас складає Богові подяку.

Апостол Гал 2, 16-20

16. а довідавшися, що людина оправдується не ділами закону, а через віру в Ісуса Христа, ми й увірували в Христа Ісуса, щоб оправдатися нам вірою в Христа, а не ділами закону; бо ніхто не оправдається ділами закону. 17. Коли ж, шукаючи оправдання у Христі, виявилося, що й ми самі грішники, – то невже Христос – служитель гріха? Жадним робом! 18. Бо коли я знову відбудовую те, що зруйнував був, то я себе самого оголошую переступником. 19. Я бо через закон для закону вмер, щоб для Бога жити: я -розп’ятий з Христом. 20. Живу вже не я, а живе Христос у мені. А що живу тепер у тілі, то живу вірою в Божого Сина, який полюбив мене й видав себе за мене.

ВОЗДВИЖЕННЯ ХРЕСТА ГОСПОДНЬОГО

Апостол 1 Кор 1, 18-24

18. Бо слово про хрест – глупота тим, що погибають, а для нас, що спасаємося, сила Божа. 19. Писано бо: «Знищу мудрість мудрих і розум розумних знівечу! 20. Де мудрий? Де учений? Де дослідувач віку цього?» Хіба Бог не зробив дурною мудрість цього світу? 21. А що світ своєю мудрістю не спізнав Бога у Божій мудрості, то Богові вгодно було спасти віруючих глупотою проповіді. 22. Коли юдеї вимагають знаків, а греки мудрости шукають, – 23. ми проповідуємо Христа розп’ятого: -ганьбу для юдеїв, і глупоту для поган, 24. а для тих, що покликані, -чи юдеїв, чи греків – Христа, Божу могутність і Божу мудрість. 

21 ВЕРСНЯ - РІЗДВО ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ

Апостол Флп 2, 5-11

5. Плекайте ті самі думки в собі, які були й у Христі Ісусі. 6. Він, існуючи в Божій природі, не вважав за здобич свою рівність із Богом, 7. а применшив себе самого, прийнявши вигляд слуги, ставши подібним до людини. Подобою явившися як людина, 8. він понизив себе, ставши слухняним аж до смерти, смерти ж – хресної. 9. Тому і Бог його вивищив і дав йому ім’я, що понад усяке ім’я, 10. щоб перед іменем Ісуса всяке коліно приклонилося на небі, на землі й під землею, 11. і щоб усякий язик визнав, що Ісус Христос є Господь на славу Бога Отця.

Євангеліє Лк 10, 38-42; 11, 27-28

38. Коли ж вони були в дорозі, він увійшов в одне село, і якась жінка, Марта на ім’я, прийняла його в хату. 39. Була ж у неї сестра що звалася Марія; ця, сівши в ногах Господа, слухала його слова. 40. Марта ж клопоталась усякою прислугою. Наблизившись, каже: “Господи, чи тобі байдуже, що сестра моя лишила мене саму служити? Скажи їй, щоб мені допомогла.” 41. Озвався Господь до неї і промовив: “Марто, Марто, ти побиваєшся і клопочешся про багато, 42. одного ж потрібно. Марія вибрала кращу частку, що не відніметься від неї.” 27. Коли він говорив це, жінка якась, піднісши голос з-між народу, мовила до нього: “Щасливе лоно, що тебе носило, і груди, що тебе кормили.” 28. А він озвався: “Справді ж блаженні ті, що слухають Боже слово і його зберігають.”

Апостол 1 Кор 13-24

13. Чувайте, стійте у вірі, будьте мужні, кріпіться. 14. Нехай усе у вас діється в любові. 15. А благаю вас, брати: Ви знаєте родину Степани, що вона первісток Ахаї і що вони віддали себе святим на службу; 16. то щоб і ви також піддавалися таким людям і кожному, хто трудиться та працює з ними. 17. Я тішуся приходом Степани, Фортуната й Ахаїка: вони вашу неприявність заступили, 18. бо заспокоїли мій дух і ваш. Отож, шануйте таких. 19. Вітають вас Церкви азійські. Вітають вас у Господі сердечно Акила і Прискилла з їхньою домашньою Церквою. 20. Всі брати вас вітають. Вітайте один одного святим цілунком. 21. Привіт моєю рукою, Павловою. 22. Як хтось не любить Господа, анатема на нього! «Маран ата!» 23. Благодать Господа Ісуса з вами! 24. Любов моя з усіма вами у Христі Ісусі!

Апостол 1 Кор 15, 1-11

1. Пригадую вам, брати, Євангелію, яку я вам проповідував, яку ви і прийняли, в якій і стоїте. 2. Нею ви також спасаєтеся, коли держите її такою, як я вам проповідував; інакше ви увірували надармо 3. Я бо вам передав найперше те, що й сам прийняв був: що Христос умер за наші гріхи згідно з Писанням; 4. що був похований, що воскрес третього дня за Писанням; 5. що з’явився Кифі, потім дванадцятьом; 6. опісля ж з’явився він більш, як п’ятистам братів разом, більшість яких живе й досі, деякі ж померли. 7. Опісля з’явився Якову, згодом усім апостолам. 8. А наостанку всіх, немов якомусь недоносові, з’явивсь і мені; 9. бо я найменший з апостолів, я недостойний зватись апостолом, бо гонив Церкву Божу. 10. Благодаттю Божою я є те, що є, а благодать його в мені не була марна; бож я працював більше всіх їх, та не я, але благодать Божа, що зо мною. 11. Чи то я, отже, чи то вони, – так ми проповідуємо, і так ви увірували.

 

Апостол 1 Кор 9, 2-12 

2. Коли іншим я не апостол, то бодай вам, бо ви, у Господі, є достовірним доказом мого апостольства. 3. Ось моя оборона перед тими, що мене судять. 4. Хіба ми не маємо права їсти й пити? 5. Хіба ми не маємо права водити (з собою) сестру-жінку, як інші апостоли, брати Господні, і Кифа? 6. Чи може один я і Варнава не маємо права не працювати? 7. Хто колись власним коштом ходив у похід? Хто садить виноградник, і не їсть із нього плоду? Хто пасе стадо, і не живиться молоком від стада? 8. Хіба я говорю тільки як людина? Хіба й закон не каже цього? 9. Таж у законі Мойсея написано: «Не зав’язуй рота волові, як молотить.» Чи Бог турбується про волів? 10. Чи, може, ради нас говорить? Бож ради нас написано, що, хто оре, мусить орати в надії, і хто молотить, -молотить теж у надії, що матиме щось із того. 11. Коли ж ми сіяли у вас духовне, то чи велика річ, коли пожнем ваше тілесне? 12. І коли інші мають це право над вами, чому радше не ми? Однак, ми не користуємося цим правом, а ввесь час терпимо, щоб не робити ніякої перешкоди Євангелії Христовій.

   Парафіяни церкви Святої Покрови Божої Матері села Клубівці висловлюють свою щиру вдячність голові Тисменицької районної ради Тетяні Градюк за допомогу в благоустрої подвір'я храму. На свято Преображення Господнього наша старовинна святиня виглядала чудово, а територія довкола неї стала впорядкованою та зручною для наших парафіян! Хай Бог дарує Вам пані Тетяно, здоров'я та наснагу й надалі продовжувати робити добрі справи для людей!

 

 

 

 

 

 

 

 

Апостол 1 Кор 4, 9-16 9. Мені бо так здається, що Бог поставив нас, апостолів, останніми, немов призначених на страту; ми бо стали видовищем і світові, й ангелам, і людям. 10. Ми нерозумні Христа ради, ви ж у Христі розумні; ми немічні, ви ж – міцні; ви славні, ми ж без чести. 11. До сього часу ми голодуємо і спраглі і нагі; нас б’ють, і ми скитаємось. 12. Ми трудимося, працюючи власними руками; нас ображають, а ми благословляємо; нас гонять, а ми терпимо; 13. нас ганьблять, а ми з любов’ю відзиваємося; ми мов те сміття світу стали, покидьки всіх аж досі. 14. Не щоб осоромити вас я це пишу, але щоб як дітей моїх улюблених навести на розум. 15. Бо хоч би ви мали тисячі учителів у Христі, та батьків не багато; бо я вас породив через Євангелію в Христі Ісусі. 16. Отож благаю вас: Будьте моїми послідовниками.

Вмуч. Пантелеймона, лікаря. Св. Климента, архиєп. Охридського, чудотворця Апостол 1 Кор 3, 9-17 9. Ми бо співробітники Божі, ви – Божа нива, Божа будівля. 10. За благодаттю Божою, даною мені, я, мов мудрий будівничий, поклав основу, а інший на ній будує. Нехай же кожний вважає, як він будує. 11. Іншої бо основи ніхто не може покласти, крім покладеної, якою є Ісус Христос. 12. Коли ж хтось на цій основі будує з золота, срібла, самоцвітів, дерева, сіна, соломи, – 13. кожного діло стане явне; день бо Господній зробить його явним; бо він відкривається в огні, і вогонь випробовує діло кожного, яке воно. 14. І коли чиєсь діло, що його він збудував, устоїться, той прийме нагороду; 15. а коли чиєсь діло згорить, то він зазнає шкоди; однак він сам спасеться, але наче крізь вогонь. 16. Хіба не знаєте, що ви – храм Божий, і що Дух Божий у вас перебуває? 17. Коли хтось зруйнує храм Божий, Бог зруйнує того, бо храм Божий святий, а ним є ви.

Прор. Іллі Апостол 1 Кор 1, 10-18. 10.

Благаю вас, брати, ім’ям Господа нашого Ісуса Христа, щоб ви всі те саме говорили; щоб не було розколів поміж вами, але щоб були поєднані в однім розумінні й у одній думці. 11. Я бо довідався про вас, мої брати, від людей Хлої, що між вами є суперечки. 12. Казку ж про те, що кожен з вас говорить: «Я – Павлів, а я – Аполлосів, а я -Кифин, а я – Христів.» 13. Чи ж Христос розділився? Хіба Павло був розп’ятий за вас? Або хіба в Павлове ім’я ви христилися? 14. Дякую Богові, що я нікого з вас не охристив, крім Криспа та Ґая, 15. щоб не сказав хтось, що ви були охрищені в моє ім’я. 16. Охристив я теж дім Стефана; а більш не знаю, чи христив я когось іншого. 17. Христос же послав мене не христити, а благовістити, і то не мудрістю слова, щоб хрест Христа не став безуспішним. 18. Бо слово про хрест – глупота тим, що погибають, а для нас, що спасаємося, сила Божа.