Print
Category: Учнівські роботи
Hits: 1904

     У одному великому місті жили собі четверо собак, пес-тато Джек, мама Софія, син Джейкс та донька Джейсі. Вони любили мандрувати. Одного разу, коли вони гуляли парком, песик Джейкс запримітив у траві шматок ковбаси. Від відстав і швиденько, щоб ніхто не бачив, ковтнув ту ковбасу. Коли повернулися додому Джейксові стало зле. Мама Софія поклала Джекса у ліжко, накрила і дала вітамінну кісточку. Він зразу ж заснув. Йому приснилося, що він опинився у дивному будинку. На перший погляд здавалося, що там ніхто не живе. Але усяке зілля і різні пляшечки, колбочки та величезна книжка навіювали страх на Джейкса. Він здогадався, що це будинок злого чаклуна, про якого розповідали батьки.

 

   Раптом з потаємних дверей зайшов злий чаклун. У нього з шапки тирчали вуха, на ньому був дивний одяг. А коло нього кіт з піратським оком. Джейксові стало смішно.

   Чаклун розізлився:

− Чого регочеш? Зараз не реготати, а плакати будеш! - люто заричав чарівник.

− Та кажи вже, − сміливо заявив Джейкс.

− Пам'ятаєш, як ти у парку з'їв ковбасу? – спитав чаклун.

− Так.

− Це та ковбаса, яку я загубив три дні тому. Вона з алексиром, який я розробляв аж цілий тиждень. Або ти віддаєш мені ту кобасу з еліксиром, або я перетворю тебе на смачну кістку, − заявив чаклун.

   Від жаху Джейкс прокинувся. І знову почув голос чарівника:

− Я тобі даю один день!

   Джейкс нічого не розумів, що то за алексир, де його шукати, що він має робити? Втомлений від важких думок, він знову заснув. І тут перед ним відкрилася велика книга, на якій був записаний рецепт еліксиру. Джейкс прокинувсі і хутко писав формули еліксиру, щоб не забути. З самого ранку він заходився виготовляти алексир. Роботи було багато. Вже сутеніло. Настала дванадцята година ночі. Він не встиг у рідину додати шматочки ковбаси, бо на порозі з'явився злий чарівник і одним помахом  руки перетворив Джейкса на смачну кістку.

– Один день, щоб спасти тебе і повернути мені еліксир! - крикнув і зник чарівник.

   Зранку зайшла мама у кімнату Джейкса кликати його до сніданку, та його не було у кімнаті, лише на коврику лежала смачна кістка. Така смачна, що у Софії покотилася слюнка. Вона вже присіла, щоб гризти кістку, як у кімнату зайшов пес Джек і відібрав кістку. Джейсі почула шум і також забігла у кімнату. На радощах вона вихопила кістку і підкинула її. Кістка десь впала, що ніхто її знайти не міг.

− А де Джейкс? - спам'яталася мама Софія.

   Вся родина вирушила на пошуки песика. Його не було ніде. Повернулися додому втомлені та знесилені. У хаті було дуже сумно без Джексі.

   Мама лягла на ліжко і не помітила, що на ліжку лежить кістка, яку вони шукали. Вона заснула міцним сном. У сні Джейкс просив маму доробити еліксир. Мама з переляку прокинулася і побігла у кімнату Джекса доробляти еліксир. Вона уважно читала рецепт. Залишилося додати кусочки ковбаси та пару ворсинок шерсті миші. Мама зразу ж збагнула, що зий чарівник хоче перетворювати цим алексиром усіх на мишей для свого одноокого кота. Тому звидко побігла у зоопарк і попросила пару ворсинок у лева і вкинула їх у алексир. Все було готово. Рівно о дванадцятій годині з'явився злий чаклун.

− Готово? – крикнув страшним голосом.

− Так. Але спершу поверни мені сина Джейксі, інакше я виллю геть еліксир.

    Чарівник махнув рукою і до кімнати прибіг Джейкс. Чаклун непомітно зник разом із еліксиром.

   Сім'я собочок раділа, купили морозива, попкорну і смакували.

   Аж тут  новини голосно тріскотіла сорока на всі боки:

− Лев з'ї злого чарівника! Лев з'їв злого чарівника!

   Ніхто нічого не розумів. Лише мама Софія міцно пригорнула свого Джейкса і сказала:

− Більше не буде зла.

   От і казочка уся,  була добра ковбаса.

Анна ПАВЛЮК, 5 клас