У одному маленькому, проте дуже чарівному, селі жив маленький хлопчик Владислав по кличці Фантазер. Спитаєте, чому у нього таке прізвисько? А про це я вам розповім прямо зараз. Вчився він у 5 класі і дуже любив фантазувати. Розказував своїм одноліткам, що побував у космосі і бачив інопланетян, що був у Парижі і бачив Ельфелеву Вежу, що тікав від вовка у лісі, коли збирав гриби. Ну одним словом - видумщик, та й годі!

   Ось одного разу вчителька сказала дітям:

- А зараз, учні, ми писатимемо твір "Де я був(-ла) цього літа".

   І тут Владик подумав собі:

- Напишу я про те, як я побував у Іспанії і як говорив із футболістом Крістіано Ренальдо (Cristiano Ronaldo).

   І, поринувши у фантазії, почав писати, як він говорив з футболістом, як Крістіано подарував йому свій м'яч, як відомий футболіст приїхав до Владика на чай і як він вчив його різним трюкам. Хлопець писав, писав і здав свій твір вчительці.

   Марія Іванівна (так звали вчительку) після такого твору запросила батьків хлопчика, щоб пояснили, чи дійсно таке було, чи справді вони були у Іспанії та попросила принести м'яч з підписом до школи, показати учням.

   Батьки хлопця здивувалися:

- Ми були в Іспанії?! Ми побачили футболіста?! Він говорив з Владом?! Отакої придумав!

   Врешті подзвонили до Владислава.

- Владе, швидко ходи до школи!

- Г-г-гаразд! - перелякано прошепотів хлопець і побіг до школи.

  Хлопець поспішав і не здогадувався, що на нього чекає. Коли Владислав відкрив двері учительської кімнати, побачив червоних маму й тата.

 - Владе, це твій твір? - запитали, присоромлені його витівкою, батьки. 

- Так - відповів хлопець.

- Сину, чому ти брешеш, ми ж не були в Іспанії і тим більше не пили чай з футболістом Рональдо, - спитали батьки.

- Я просто замріявся, мамо. Пробачте мені, Марія Іванівна. Я хочу написати новий твір, - попросив Владислав.

- Ось тобі зошит. Просто зміни назву "Моя мрія", - порадила Марія Іванівна і звернулася до батьків: - Я розумію вашого сина, він нікуди не їздить, часто вдома... Видно, йому дуже хочеться кудись поїхати, побачити яких знаменитостей... Звозіть його у зоопарк, на цікаві місця і йому буде що написати.

Вчителька поставила оцінку і звернулася до Вдалислава:

- За цей твір я поставлю тобі 12 балів, бо написано цікаво, захопливо. Гарні у тебе мрії.

Наступного дня батько й мати вирішили повести Влада у зоопарк.

- Владику, ходи їсти, - закликала мама сина.

Сівши за стіл всі почали снідати і тут батько запропонував:

- Давайте поїдемо у зоопарк.

- Ура! - закричав хлопець і недоївши свій сніданок поквапився одягатись та захопити крекеру для тварин. Гарно погулявши вчителька задала твір "Де я був(-ла) останнім часом".

І тут Іванко згадав:

- О, я ж був з батьками у зоопарку. І занурившись у спогади почав згадувати усе від початку до кінця.

- Не потрібно жити у фантазіях а у реальному житті, - подумав хлопець і став говорити тільки правду.

Лещук Мар'яна, 8 клас