Print
Category: Ціннісне ставлення до праці
Hits: 2617

   Журналісти посідають особливе місце в системі масових комунікацій, оскільки вони є професійними комунікаторами. Від їхнього професіоналізму залежить налагодження зв'язків між різними соціальними групами суспільства, взаємо-обмін різноманітними точками зору, інформацією, досвідом, процес самоорганізації. Тобто професії журналіста притаманна така важлива сутнісна ознака, як універсалізм. Усіх журналістів світу об’єднує те, що вони без перерви: і в день, і вночі тримають руку на пульсі подій, що відбуваються. І не тільки висвітлюють їх, але й впливають на наше життя, адже стоять на контролі суспільства і знають про все, що відбувається докладніше і швидше за інших. Саме від них залежить формування суспільної думки.

 

    У перший день листопадового місяця юні журналісти Клубовецької школи вирушили на екскурсію у редакцію Івано-Франківської обласної газети "Галичина". Головний редактор "Галичини"  Петро Парина люб'язно погодився розказати про працю журналістів та про редакцію газети. Відбувся живий, плідний діалог школярів-редактора. Багато цікавих тез учні записали у свої блокноти. Зокрема, що журналістика – професія справедливих, наполегливих, відчайдушних людей, які прагнуть змінити світ на краще. Це фах тих, хто вміє цінувати товаришів, команду, спільно йти до мети. Не можливо уявити собі журналіста без колег, з якими вони спільно створюють якісний та цікавий інформаційний продукт. Слово – найпотужніша зброя журналіста. Тому професійність журналіста - в обережному й виваженому ставленні до кожного слова.

   Перш за все, журналіст - не тільки творча професія, а й наполеглива праця, часто пов’язана з певним ризиком для життя. За обов’язком своєї професії журналісти можуть перебувати в найбільш «гарячих» точках, добувати потрібну інформацію всіма доступними методами та викладати інформацію так, щоб її суть була зрозумілою звичайній людині. Сама специфіка роботи журналіста є доволі складною, робочий час журналістів нелімітований, тому що у світі постійно відбувається щось нове, про що кориспонденти повинні інформувати людей. Нерідко їм доводиться витримувати дуже високий робочий темп, тому що газети і програми бажають свіжих, але ґрунтовних новин, а успіх приходить до тих видань, які встигають інформувати людей про події найбільш оперативно і точно. Таким чином, розумова напруженість в роботі журналіста дуже висока. Адже редактори дають кориспондентам лише загальний напрямок праці. Вибирати тему, знаходити інформацію, домовлятися про інтерв'ю і збирати коментарі – все це входить у обов’язки самого журналіста. Так, майже половина робочого часу журналістів витрачається на пошук матеріалу та інформації, а решта – на написання статей і новин. Правди ніхто не любить тому сторонників дуже багато. В такому випадку журналіст повинен вміти сприймати критику. Без сміливості у журналістиці нічого не можливе, потрібно розкривати правду і не правду.

 У редакції "Галичина", яка виходить два рази на тиждень, роблять огляд статей за місяць і визначають найкращу. Виробництво газети відбувається в два етапи: редакція готує сторінки газети і це все електронним способом передається в друкарню. З впевненістю можна стверджувати: журналіст – це одна з найцікавіших професій. Щоб відчути її смак, потрібно зануритись у неї з головою, саме так і працюють справжні професіонали.

   Ми щиро вдячні Петру Михайловичу, редакції "Галичина" за екскурсію. Ми глибше зрозуміли суть журналістики, відповідальність перед словом і людьми. Така зустріч дуже важлива для мене, випускниці, вона вплине на вибір моєї майбутньої професії.

Юлія Шешурак, 11 клас

Враження про екскурсію Павлюк Тетяни

   У вівторок 1 листопада на 10 годину я йшла в школу. Там чекав автобус. Всього нас було 21, але ми легко розмістилися в автобусі. Дуже скоро ми виїхали в редакцію "Галичина", де нас уже чекав Петро Михайлович. Він провів нас до свого кабінету, де і почав розповідь. Розповідав він, як збирав інформацію для газети. В колективі всього їх 11. Та попри те вони дружно працюють.

   В кінці нашої зустрічі він відповідав на наші питання, та пригостив нас соком та печивом. Вийшовши з цього закладу ми не поїхали додому. А пішли дивитися на пам'ятник Івана-Франка, та на місце. де поховані солдати. А потім ми попрямували в парк, де гралися листям та фотографувалися. Потім ми  чекали  автобус, а коли він приїхав ми виїхали додому.

   Враження просто клас, мені сподобалося. Я дуже вдячна всім вчителяv.  Оксані Ярославівні та Володимиру Ярославовичу за таку гарну поїздку.

Учениці з 5 класу

"Дякуємо, "Галичино". Відгуки школярів. Читайте за посиланням...