Print
Category: Ціннісне ставлення до суспільства і держави
Hits: 4359

   У 2017 році минає 80 років Великого терору – апогею сталінського репресивного режиму. Протягом 1937-1938 років були знищені сотні тисяч громадян. За різними підрахунками, кількість заарештованих за цей період становила півтора мільйона. Тільки уявіть собі таку кількість людей. Вбили, за різними підрахунками, 680-720 тисяч осіб. Які жахливі масштаби терору. Останніми роками за участю фахівців Служби безпеки України розсекречено й уведено в науковий обіг багато цінних матеріалів, здійснено низку історичних розвідок, упорядковано збірники документів, видання яких приурочене до сумної дати масових політичних репресій, проваджених комуністичним режимом. 

 

   Масові репресії 1937-1938 рр. поширилися на все суспільство. Небачений раніше терор привертає увагу багатьох дослідників у всьому світі своєю загадковістю. Кампанія розкуркулення 1929-1931 рр. і терор голодом 1932-1933 рр. були зрозумілі: Сталін заганяв селян у колгоспи і придушував небажання колгоспників працювати за умовами, продиктованими державою. "Генеральна чистка" в партії 1933-1936 рр. теж була зрозумілою. Нарешті, були зрозумілі мотиви диктатора, який за допомогою Постишева організував в 1933-1934 рр. погром української інтелігенції. Але ніхто не міг визначити прихованих цілей Великого терору 1937-1938 рр. Він не мав яскраво вираженого класового або національного забарвлення і здійснювався більш-менш рівномірно (в кількісних вимірах) по всій території країни. Його спалах відбувався вже після офіційно оголошеної "перемоги соціалізму", отже, він не міг бути знаряддям "соціалістичного будівництва", як попередні форми комуністичного терору. Репресії стали масовими після пленуму ЦК ВКП(б) в лютому-березні 1937 р. У промові на цьому пленумі ЦК Сталін заявив, що країна опинилася у надзвичайно небезпечному становищі через підступну діяльність саботажників, шпигунів і диверсантів. 2 липня 1937 р. політбюро звернулося з таємною телеграмою до секретарів обкомів, крайкомів, ЦК національних компартій, в якій говорилося: "Помічено, що велика частина колишніх куркулів і карних злочинців, висланих в один час з різних областей у північні і сибірські райони, а потім після відбуття строку повернулися в свої області, є головними призвідниками всякого роду анти радянських і диверсійних злочинів, як у колгоспах та радгоспах, так і на транспорті і в деяких галузях промисловості". Далі в телеграмі пропонувалося взяти на облік усіх, хто повернувся після заслання на Батьківщину, негайно заарештувати і розстріляти через "трійки" "найбільш ворожих", а інших переписати і вислати в райони за вказівкою НКВС. НКВС СРСР підготував оперативний наказ за № 00447, згідно з яким у найближчі чотири місяці підлягали викриттю й репресуванню 259 450 осіб (з них на розстріл - 72 950). Наказ давав право місцевим керівникам звертатися до центрального керівництва з проханнями про збільшення лімітів. Щоб змусити заарештованих признатися у не скоєних тяжких злочинах і назвати прізвища спільників, чекістам був даний дозвіл на вжиття фізичних засобів впливу на допитуваних. Поза рамками загальної операції з винищення "антирадянських елементів" у 1937 р. проводилися деякі спеціальні акції з репресування німців, поляків і так званих харбінців, тобто колишніх працівників Китайсько-Східної залізниці (КВЖД), які повернулися в СРСР після її продажу в 1935 р.

   Сталін був незадоволений тим, як київський компартійно-радянський центр здійснює керівництво репресіями в другій половині 1937 р. Це незадоволення дорого обійшлося всім українським керівникам. Із 62 членів ЦК КП(б)У, обраного XIII з'їздом КП(б)У у червні 1937 p., 56 були оголошені ворогами народу. З 11 членів політбюро ЦК КП(б)У було репресовано 10. Вижив тільки Г.Петровський, якого усунули від влади, але не заарештували, оскільки він перебував у Москві. П.Постишев, а потім і С.Косіор були відкликані в Москву на інші посади, але незабаром репресовані. У другій половині 1938 р. Великий терор пішов на спад. Розгляд справ "трійками" та проведення "масових операцій щодо арештів і виселення" були заборонені. 24 листопада від посади наркома внутрішніх справ був звільнений Єжов. За даними, які наводив М.Хрущов на червневому пленумі ЦК КПРС 1957 p., за 1937-1938 pp. було заарештовано понад півтора мільйона осіб, з них 680 692 розстріляно.

    Комісія президії ЦК КПРС, яку очолював М.Шверник, на початку 1963 р. склала довідку, за якою в 1937-1938 pp. було арештовано 1 372 392 особи, з них 681 692 особи розстріляно. В межах України було заарештовано 265 669 осіб. Тоді ж розглянули справи 198 918 осіб, з них 123 421 були розстріляні, 68 823 - відправлені у виправно-трудові табори, 4124 ув'язнені в тюрмах, 1067 - засуджені до заслання і тільки 658 осіб - звільнені.

   На Україну припала приблизно п'ята частина загальносоюзних арештів і розстрілів.

 Цими днями в Україні вшанують пам’ять жертв “Великого терору”. В читальному залі бібліотеки до уваги користувачів пропонується підбірка літератури по даній тематиці. Головною метою є гідне вшанування пам’яті жертв Великого терору – масових політичних репресій 1937-1938 років, донесення до українського суспільства та світової спільноти об’єктивної інформації про злочини, вчинені у XX столітті комуністичним тоталітарним режимом на території України, а також сприяння утвердженню в суспільстві ідеалів гуманізму.

Вибірку з книг підготувала Юлія Шешурак, 11 клас