Print
Category: Історія села
Hits: 2565

   25 листопада 2016 року на шістдесят сьомому році життя відійшов у вічність Федорак Ярослав Петрович, мешканець села Клубівці, сільський дяк.

   Народився Ярослав Федорак 16 березня 1949 року. Освіту здобував у Клубовецькій восьмирічній школі, Тисменицькій заочній середній школі, професію токаря - в Івано-Франківському ПТУ №1. У 1968-1970 роках служив в армії. Спеціальність псаломного регента здобув у Івано-Франківському теолого-катехитичному духовному інституті, де навчався у 1995-1996 роках. З 1991 року донедавна служив дяком у Клубовецькій церкві Святої Покрови Божої Матері 

 

    Трудовий шлях Ярослав Федорак розпочав  у Тисменицькій газконторі. Брав участь у художній самодіяльності, грав у духовому оркестрі. Згодом перейшов працювати у село Клубівці завідуючим клубом. Працював водієм у Клубовецькому міжколгоспному комбікормовому заводі. Одружений з Стефанією Михайлівною Турик.  Батько двох дітей, дідусь чотирьох онуків. Активний учасник художньої самодіяльності, хору "Клубівчанка", церковного хору.

 Понад 25 років служив дяком, славив Бога псалмами і творив власні духовні твори: написав віршовану Хресну Дорогу. У 2012 році  в видавництві "СІМИК" (Івано-Франківськ) вийшла збірка творчості Ярослава Федорака "Вдивляюсь у небо безкрає".

 Ярослав Петрович був ревним християнином, любив Церкву, пісню, родину, вболівав за Україну. Користувався повагою односельчан. Залишив добру пам'ять на землі.

Висловлюємо глибокі співчуття рідним.  Вічная пам'ять,

Громада села Клубівці 

СВІТЛА ПАМ'ЯТЬ!

А відстань не міліє,

Хоч час прибавив кроки,

Він досі отут поряд

І пісні його доторк.

Та лавка в церкві, місце,

Кріселко, молитовник...

І стіни, що вдихнули

Сріблястий його голос.

 

Світи, небого, пам'ять,

Бо всі туди підемо,

Хай вчують Божі стіни

Наш молитовний шепіт.

Дай, Боже, отак жити,

Щоб слід світився вічно!

Спочинь, душе, у раю,

Співай там, дяче, пісню.