Кожна людина залишає на землі слід. Який він? Про це  скажуть люди і час. Багатий слід залишив у Клубівцях Іван Семенович Борушок (1934-2013) - наш односелець, шанована і талановита людина, багаторічний керівник Клубовецького драматичного театру, артист, сільський голова (1962-1963 та 1965-1971 років), учасник церковного хору, громадський діяч, активіст і патріот.

   3 березня 2013 року  у Клубовецькій школі відбувся вечір пам'яті Івана Семеновича. В дуже зворушливій обстановці учасники фольклорних колективів та Клубовецького театру згадували свого колегу, друга, побратима. На екрані світлина за світлиною відтворювалися події, вистави, ролі, концерти за участю І.С. Борушка.

   

   Пам'ять була сповита молитвою і добрим словом. Подібних заходів у селі не проводилося, це перший мистецький парастас товаришу, який до останнього дня творив на сцені. 

  Борушок Іван Семенович народився 1934 року в селі Костяшин на території Польщі. З 1946 року – житель села Клубівці. Тут пройшло його велике трудове життя: був продавцем, головою сільської ради, працівником облавтоуправління, ВХО «Тисмениця». Всюди відповідально ставився до своїх обов’язків. Маючи природні здібності до сценічного мистецтва і співу, він став продовжувачем давніх традицій і звичаїв села. З 1960 року керував драмгуртком, який згодом одержав звання народного самодіяльного драматичного театру.  Іван Семенович виконував головні ролі у виставах, брав активну участь у фольклорному  ансамблі «Клубівчанка», церковному хорі. Одночасно був палким прихильником спорту, підтримував сільську волейбольну і футбольну команди, організовував спортивні змагання.

Борушок І. С. був щирою, порядною людиною, добрим батьком і сім’янином, яскравою особистістю. З дружиною Марією Олексіївною виховав трьох синів, був лагідним дідусем для онуків. У пам’яті клубівчан він назавжди залишається доброзичливим, мудрим порадником, активним громадським діячем, взірцем високого патріотизму.

Він з нами.  Його пісня, його дума,

Хода повільна, стишені слова…

І толерантність, вишуканість крою,

Яким його облагородило життя.

Він з нами.   В цьому залі, у молитві

У небі соколиними крильми.

Бо він з душі,   з народу,

                        з його скрині

Виносив аж до Господа дари.

Матеріал підготовила літ.студія "Ініціатива"