Print
Category: Історія села
Hits: 3444

Проект "Із батьківської криниці"

На моєму подвір'ї криниця викопана в кінці ХІХ століття. Її викопав мій прапрадідусь Карпів Танась Дмитрович (1870-1910). Він був добрим теслярем, збудував хату, стайню, стодолу, ворота  із солом’яним дахом. Будинки згоріли в Першу світову війну.

Його жінка, а моя прабабуся, Карпів Ганна Дмитрівна (1886-1970), його діти Дмитро, Іван, Настя були хліборобами. Вони орали землю, вирощували хліб і тим жили. Мали початкову освіту.

 

Раніше наша криниця була викладена дубовими дошками, які називалися цебриння. Пізніше, у ХХ столітті закладено 7 бетонних рур. Ще в часи прапрадідуся був журавель, який дзьобом допомагав витягати віро з водою. Потім воду витягали дерев’яною ключкою. Тепер витягають колесом із дерев’яним  валком. Цей пристрій зробив мій дідусь Карпів Іван Дмитрович (1940-2007). Він же намалював лебедів на верхній рурі.  Їх бачите на фотографії.

У давні часи люди уміли знаходити місце для копання криниці. Вони неглибоко у землю закопували слоїк догори дном. Якщо у цій скляній посудині вночі осідала роса, значить місце придатне для копання криниці.

 Наша криниця ніколи не висихає. Говорила це моя прабабуся Ганна, що криниця має джерело від Дністра. У посушливі періоди до нас приходять по воду наші сусіди. Води вистачає усім. 

Говорять, що гріх не давати людям води, гріх зупиняти воду в її течії, гріх псувати криницю, бо в неї вливають свячену воду.

                                                             Оксана Овчарчин, 7 клас