Друковано в газеті «Вперед», №17 від 1.05.2014 

   Знаменна подія у житті села Клубівці відбулася у Провідну неділю, 27 квітня. Тут відкрили пам’ятник Тарасові Шевченку. На таку подію зійшлася громада села – від малого до старого, а також прибуло багато шанованих гостей – високе духовенство, представники обласної, районної влад. Приїхав і уродженець Клубівців, голос Майдану, міністр культури, Заслужений артист України Євген Нищук.

 

Невеликий, викладений плиткою буквально напередодні події, майданчик перед Клубовецькою школою і навколо пам’ятника став своєрідною сценою. Тут лунали молитви, палкі промови, пісні і, звичайно ж, Шевченкове поетичне слово. На початку дійства честь перетнути стрічку та опустити з монумента полотнище мали гості свята Євген Нищу, голова Тисменицької РДА Микола Зелінський, а також сільський голова Богдан Рекетчук. А далі було освячення пам’ятника, яке у спів служінні з численним духовенством здійснив Митрополит і Архієпископ Івано-Франківський владика Володимир Війтишин, Після молитов владика висловив втіху з того, що Клубів ці у такий спосіб виявили свою шану українському пророкові, і навіть сам декламував поезію Шевченка. А ще Митрополит відзначив грамотою автора скульптури, відомого на Прикарпатті митця Володимира Довбенька. В доробку цього скульптора вже чимало постаментів Кобзареві – в Івано-Франківську (мікрорайон Опришівці), Тисмениці, Єзуполі, Лисці, Солотвині (Богородчанського району), і всі вони відзначаються новаторським, сучасним художнім баченням.

Фактично всі промовці на відкритті пам’ятника пов’язували Шевченка як особистість, поета, носія українського національного духу з тими подіями, котрі переживаємо в Україні нині. Майданівець Євген Нищу висловив своє переконання: збіг дат і подій – 200-річчя Шевченка, українська Революція Гідності, і навіть точніше – дата народження Кобзаря і дата втечі Януковича – усе це не випадковість. І заклики Кобзаря через два століття звучать так, наче написані нині. Драматично і хвилююче лунали у прочитанні нового міністра культури рядки поезії, написаної Шевченком у казематі: «…Ох, не однаково мені».

Зачіпав за живе спів клубовецького юнацького квартету, який блискуче виконав гімн Небесної сотні «Пливе кача». Зворушувало декламування найменших школярів та клубовецької молоді. А «Реве та стогне» і «Заповіт» у виконанні місцевого хору та під керуванням отця Петра Скрипника підхоплювали усі присітні.

Щиро вітали з тим, що незважаючи на складну економічну й політичну ситуацію, в селі постав новий монумент Кобзареві, і всі решта виступаючі. Обіцяв підтримку в культурному розвої села заступник голови Івано-Франківської ОДА Сергій Адамович, наразі подарувавши книжки для місцевої бібліотеки. Щиро розділяв радість громади голова Тисменицької РДА Микола Зелінський. Не підсобно хвилювався, відзначаючи важливість події в житті села й району, керуючий справами виконавчого апарату Тисменицької ради, клубівчанин Юрій Проценко. Висловлював подяку усім, хто допоміг у здійсненні цієї справи, – владі, пароху отцю-декану Петру Скрипнику та іншим – сільський голова Богдан Рекетчук. Директор школи, керівник ГО «Разом у майбутнє» Володимир Пронюк підкреслив, що пам’ятник постав завдяки праці, підтримці матеріалами і коштами громади, підприємців, старанням місцевого майстра Сергія Баб’яка, автора таблички на монументі. Як завжди палко і влучно, тепло і мудро говорив місцевий літописець Йосип Карпів. І хоч виступів було багато – але урочистість не стала від цього нудною. Мабуть, надихав усіх сам Тарас Шевченко.

Вероніка ЗАНИК