Через декілька днів нам прийдеться попрощатися з останнім місяцем осені листопадом. Я хочу вам розповісти про шкільні події, які відбулися в листопаді. За цей місяць сталося багато цікавих подій. Перші два тижні листопада ми були на дистанційному навчанні. У цей період було дуже сумно за школою, за шкільною атмосферою. На дистанційному навчанні ми з друзями спілкувалися онлайн і я бачилася лише з моїми найближчими подругами. Це було важко, адже весь день був проведений перед комп'ютером. Я старалася встигнути здати домашні завдання вчасно, на жаль це не завжди вдавалося. Після цих двох тижнів ми вийшли на стаціонарне навчання. Я дуже зраділа такою новиною. Тепер я більше спілкуюся з друзями, а теми уроків краще сприймається. Навантаження на очі стало набагато менше.

 29 листопада у моєму класі відбувся відкритий урок з хімії на тему "Хімічні властивості алканів". Вела урок вчителька хімії Марія Василівна Дутка. На відкритому уроці були присутні: директор ліцею Володимир Ярославович Пронюк, заступник директора ліцею з навчально-виховної роботи Наталія Василівна Івасюк, заступник директора ліцею з виховної роботи Людмила Михайлівна Сенко, вчителі Світлана Ярославівна Бруц та Світлана Миколаївна Дуридівка.

    Сьогодні ми вшановували пам'ять жертв голодомору 1932-1933 років. Наш 7 клас провів інформаційну лінійку, на якій учні говорили про страшні факти і цифри великої трагедії в Україні. Голодомор забрав життя понад десять мільйонів українців. Люди пухли від голоду і покидали світ. Серед всіх померлих  більша частина - діти. 

   Осінь гарна пора року. Вона зачаровує всіх своїми барвами. Осінь називають золотою за те, що вона розфарбовує в золотисті кольори листя дерев. У вересні та жовтні природа ще пишна, дерева змінюють свої зелені шата на золоті. Втихає літня спека. Дні теплі, погідні. В цей час так і хочеться гуляти тихими вулицями села, милуватися осінніми квітами: айстрами, георгінами, чорнобривцями та хризантемами. Ще обдаровують нас ароматом троянди, вони цвітуть допізна. Осінь дбайлива пора року. Люди збирають урожай овочів та фруктів, зберігають їх на зиму. 

   Лише в листопаді осінь стає сумною. Поволі опадає листя з дерев, перетворюючись на м'який килим, що шелестить під ногами. А якщо вдарить хоч раз мороз, то дерева гублять все листя зразу. Відлітають до наступної весни птахи у теплі краї. Стає холодніше,  дощить. Не хочеться дощу, але він іде все частіше й частіше. Вітер дужчає. Дні стають коротшими. Сонце заходить швидше і на вулиці стає холодніше і сумніше.  Так осінь прощається з нами, і непомітно переходить у зиму...

   У листопаді 2013 року у нашому навчальному закладі  був створений шкільний сайт. Вісім років для сайту - це серйозна дата і велика праця. Розробив сайт та адмініструє директор ліцею Володимир Ярославович Пронюк. Сайт дійсно НАШ, бо наповнюють його інформацією учні. Веде сайт гурток журналістики під керівництвом Оксани Ярославівни Кузьми. Пройдіться по меню сайту, а воно на панелі праворуч, і ви зрозумаєте, що сайт багатий, цікавий, різнобічний. Крім основної рубрики "Життя школи", на сайті подаються новини з життя села, є розділи: "Історія села", "Краєзнавчий музей", "Криївка УПА", "Спорт", "Бібліотека", "Будинок культури", ФАП та інші.

      

 

 

 

 

 

 

  Тренінг для учнів 10-11 класів на тему: "Поважай себе та інших". Захід проведенои у рамках Тижня "16 днів проти насилля". Відповідальні за проведення практичний психолог Триндяк Наталія Василівна, соціальний педагог Березна Галина Романівна. Світлини Галини Романівни Березної. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

      

 

 

 

 

 

 

  Відкритий урок з зарубіжної літератури у п'ятому класі. Тема уроку: "Оскар Уальд. "Хлопчик-Зірка". Еволюція образу головного героя". Вчителька Галина Тарасівна Пронюк. Світлини Галини Романівни Березної. 

   Відкритий урок з фізики у восьмому класі. Тема уроку: "Випаровування і конденсація. Розв'язування задач". Вчитель Віктор Андрійович Дуридівка. Світлини Марії Василівни Дутки.

   

 

 

 

 

 

 

 

 

   Що таке дружба? Коли задають це питання ми всі задумуємося. Точної відповіді дати не може ніхто. В цьому слові поєдналося так багато понять: підтримка, турбота, вірність, довіра, симпатія, зацікавленість, спільні інтереси, захоплення і так до безкінечності.
   Звідки ж ми дізнаємося про цю дружбу та друзів?
   Напевно ще з садочка, коли ділимося яблуком з одногрупником чи заспокоюємо його, коли він розбив коліно, або ж байдикуємо і обговорюємо вчорашній мультик по"плюс плюс", коли вихователька пояснює, як додавати числа. В цьому віці ми не розуміємо, наскільки цінно бути другом. Але коли починається шкільне життя всім одразу стає все зрозуміло.

   Відкритий урок у третьому класі з предмету "я досліджую світ". Тема уроку ""Життя козаків у Запорозькій Січі". Класовод Світлана Ярославівна Турик.

   

 

 

 

 

 

 

 

 

  21 листопада - День Гідності та Свободи.  У нашому ліцеї була проведена інформаційна лінійка, яку підготували учні 8 класу з класним керівником Світланою Миколаївною Дуридівкою та педагогом-організатором Олесею Романівною Марцінко.

 

 

 

 

 

 

 

 

   Лекцію-бесіду "Кібербезпека"для учнів 3-4 класів проводить працівник відділу зв'язку з громадськістю управління патрульної поліції Івано-Франківської області Настич Богдан Анатолійович.

 

 

 

 

 

 

 

 

   "Світ гри" - підсумок тижня з предмету "Досліджую світ" у 1 класі. Класовод Катерина Петрівна Турик.

 

 

 

 

 

   21 листопада - День Свободи та Гідності. А ще у цей день велике християнське свято Архангела Михаїла, покровителя України. У цей день згадуємо тих, хто боровся і бореться за свободу, за тих, хто зараз на передовій захищає нас. Вони, як ангели, вдень і вночі на посту. За традицією, яка складася у нашому ліцею, з нагоди таких дат і подій, ми беремо інтерв'ю у друга школи, захисника України Дмитра Євдокимова. 

– Слава Україні! Мене звати Таня, я журналістка учнівської газети "Шкільна правда", я дуже хочу взяти у вас інтерв'ю. Чи можете відповісти на декілька питань?

– Героям Слава! Приємно познайомитись! Надсилай запитання, постараюся відповісти.

– Дмитро, де ви зараз перебуваєте? У якій частині?

– В Луганській області, частина 24 ОМБ.

– Скільки років Ви вже на війні?

– Вперше попав на війну в 2014 році. Був до вересня 2015. Після того були контракти, ротації. В кожному році я був на фронті, просто тривалість була різна, коли пів року, коли два місяці, як який рік.

  20 листопада світ відзначає Всесвітній день дитини. У четвертому класі до Всесвітнього дня дитини проведена виховна година, на якій говорилося про дитину, яка вона дорога і важлива для родини і для держави. Кожна дитина особлива.  Мова йшла про турботу та про права дитини. Кожна дитина має право на освіту, право на здоров’я і належну медичну допомогу, право на ім’я та громадянство. Кожна дитина має право зростати у турботливому родинному середовищі та бути захищеною від жорстокого поводження та насильства. Діти повинні зростати щасливими та впевненими в майбутньому. 

   Декілька тижнів тому я повернулася з теплої Іспанії. Це країна, в якій хочеться жити. В ній ти відчуваєш себе вільним, щасливим, забезпеченим та не відчуваєш тиску. Час від часу у мене закрадалася думка залишитися в цій країні, вчитися, працювати і взагалі жити. Чому? Я почала зовсім по іншому дивитися на життя і, навіть, можна сказати виробила новий спосіб життя. Зараз мені тільки 15, великих змін для суспільства, я принести не можу. Але я можу висловити свою думку на рахунок того, що можна змінити, щоб учні стали більш  заохоченні в навчанні та не планували вже з середніх класів переїжджати за кордон. Далеко заходити не потрібно. Можна починати від школи. Є три пункти, на яких все ґрунтується.

 Я – майбутнє України. Україна буде такою, якими будемо ми. Я розумію, що моя родина і моя держава Україна має велику надію, що я буду жити в Україні, буду господарювати на цій землі. Буду продовжувати ту справу, яку розпочали батьки. Вони вчать і виховують мене, щоб я була доброю, розумною, дбайливою. Вони передають все, що знають від діда-прадіда. Вже відтепер я маю задумуватися над своїм майбутнім. Я хочу, щоб Україна була найкраща. Я буду поширювати інформацію про Україну,  щоб ми про неї знали всі. Зараз я маю добре вчити українську мову,  наші народні пісні, знати історію України, символи,  який наш прапор та герб. Берегти, не засмічувати землю.

   Сьогодні відбувся день який я дуже чекала. Звичайно, це збори журналістів. На протязі місяця я зовсім не брала участь у житті шкільної газети і, по правді, я засумувала за цією приємною заклопотаністю та за своїми журналістами. Будучи далеко від України, я все рівно слідкувала за життям газети і старалася підтримувати кожного та мотивувати навіть на відстані. Як завжди ми зібралися у гуртковому кабінеті. Як сьогодні сказала сама Оксана Ярославівна: "Цей кабінет не мій, а ваш, і це ваша домівка, де завжди вас будуть чекати". На нас за традицією чекали кольорові фломастери, шматочки паперу,  ну і як без гостинців. Наше зібрання було побудоване на ідеях. Кожен з нас повинен, був подати свою ідею. Моєю ідеєю була статистика (опитування). Як на мене це досить цікаво і це потрібно розвивати, адже за допомогою цієї функції ми дізнаємося про інтереси учнів. Щоб покращити життя у нашому ліцеї, активузувати його, треба знати в якому напрямку рухатися і, що цікаво дітям.

   Люди часто інтересуються,  що таке щастя. Для когось це дорогий подарунок, нове плаття чи новий гаджет, а комусь для щастя треба тільки випити чаю з рідними, гарна оцінка чи повернення рідної людини додому.

   Особисто для мене щастя це проведений час з сім'єю та друзями, повернення бабусі на дідуся з Польщі та просто переглянутий серіал з чашкою чаю.

   У неділю 14 листопада на стадіоні "Маяк" відбувся футбольний турнір на Кубок районної газети "Вперед". Учасниками турніру були футбольні команди сіл Клубівці, Милування та Побережжя. Подаю результати діох матчів. КЛУБІВЦІ-МИЛУВАННЯ 4:3 (дивіться фото). Голи забили: Олег Антошків (1), Богдан Пронюк (1), Сергій Адамчук (1), Руслан Карпів (1).

   Діти дуже люблять клоунів. Клоун - це  цирковий артист-комік. Він виконує смішні ролі і вирізняється гротескним виглядом: у нього кольорові перуки, на обличчі багато гриму, великий червоний ніс, надзвичайно велике взуття і чужоземний одяг. Це дуже приваблює маленьких глядачів, а ще він потішний, проворний, забавний. Нашим творчим завданням було виготовити фігурку клоуна і придумати йому ім'я. Отак у нас з'явилися клоуни Теді, Бублик і Петрушка, згоді Марсель, Любимчик й Веселун. Ця весела команда розвеселить кого завгодно!

   09 листопада в Україні відзначають День української писемності та мови.  За церковним календарем – це день вшанування пам’яті преподобного Нестора-літописця – основоположника давньоруської історіографії, першого історика Київської Русі. Цікаво, що українська мова належить до слов’янської групи індоєвропейської мовної сім’ї. Число мовців – понад 45 мільйонів, більшість яких живе в Україні.

   А ось і третій місяць золотої осені Листопад. Це місяць несподіванок. Зранку нас може зустрічати сумне небо із дрібним дощем, а в обід вже буде світити ясне сонце і ніби промовляти, що ще не час чекати зими. Останні теплі та лагідні дні у цьому році саме зараз. Напевно кожен з нас насолоджується ними як може, щоб спіймати собі на пам'ять декілька сонячних промінчиків. Журналісти нашого клубовецького ліцею вирішили, що найкращим прикладом для "спіймання осені" є наш об'єктив фотоапарату. Адже, що може бути приємніше, ніж переглядати ясні осінні світлини в зимку і згадувати, як чудово та атмосферно було декілька місяців тому. Отож ми влаштували фотопроєкт "Я іду у листопад". 

Ми – веселі жолудята,

Змайстрували нас малята.

Вирізали, малювали...

Ось які ми вийшли гарні!

   Зараз під кожним дубом можна знайти жолуді, лише треба розгонтути листочки. Жолуді  довгенькі кругленькі, симпатичні, в плоских коричневих шапочках. Це плоди дуба. Вони годують лісових звірів. Жолуді їдять кабани, ведмеді, козулі, білки, олені та дрібні гризуни. Жолуді люблять миші, вони запасають їх на зиму. А ще жолудями дуже люблять гратися діти. Вони нагадують маленьких жвавих чоловічків. Гуртківці з "Натхнення" виготовляли саморобки та аплікації "Веселі жолудята".

Фільм "Осінні мотиви. Творчі роботи гуртка "Натхнення" дивіться тут... 

  От і завітав до нас місяць листопад. Третій місяць осені, який має непросте завдання - обтрясти листя з дерев. Цього року він це робить неохоче. Ще гріє теплом, ще чіпає тоненькі павутинки на гілля, ще забавляється з листячком. А на грядках ще квітнуть чорнобривці, календула, хризантеми та інші осінні квіти. Температура 15-16 градусів тепла у обідню пору. Господарі орють городи, рілля виглядає, мов заплетені дівчачі коси. А довкола кольоровий - золотисто-жовто-буро-коричневий ліс з зеленими прожилками від сосен та ялин. Гарна осінь. Її або малювати, або фотографувати. Ми вирішили піти в осінь з фотокамерами наших смарфонів.  Стартує фотопроект гуртка журналістики "Я іду в листопад".

   Напередодні Дня вчителя я взяла своє перше інтерв'ю з дуже інтересною людиною. Це Ткаченко Віктор Васильович – мій вчитель англійської мови і мій класний керівник. Віктор Васильович - професіонал своєї справи, учитель, з великим досвідом роботи. Ми бачимо і відчуваємо, як Віктор Васильович горить любов’ю до своєї праці і до нас, учнів. А ще він веселої вдачі, усміхнений, життєрадісний, завжди підбадьорить нас і заохотить до навчання. Я рада, що Віктор Васильович виділив декілька хвилин часу, щоб поспілкуватися зі мною.

                ХХ століття пробудило клубівчан до політичного життя. Ще до Першої світової війни створено товариство “Січ”. До нього належала переважно молодь. Керівником “Січі” був Дмитро Рекетчук. Його скосив тиф після австрійської війни. Січовики збиралися в Онуфрія Івасюка (коло колії). Мали свою бібліотеку, хоругву малинового кольору з написом “Січ у Клубівцях”. Над полотном прив'язували синьо-жовту ленту. Січові збори розпочиналися піснею “Гей, там на горі Січ іде”. Членів товариства повчали, щоб у певний час були готові взяти у свої руки владу. Коли в Першій світовій війні австрійська держава розпалася, січовики взяли зброю і почали створювати українську державу. Однак їхні наміри не здійснилися. Після цього товариство січовиків у селі більше не відроджувалося.