Друк
Категорія: Вітання
Перегляди: 2031

  СЛОВО ПРО ВЧИТЕЛЯ

   "Мій учитель", – ці прості і водночас святі слова говорять про нього сотні, адже за багаторічну цілеспрямовану й наполегливу працю з-під крила Йосипа Дмитровича Карпіва ступили на широку життєву дорогу колишні його учні, теперішні вчителі, лікарі, підприємці, службовці, керівники установ.

   Мальовниче село Клубівці – це його мала батьківщина. Тут 5 січня 1946 року він народився. Широко відкритими дитячими очима вбрав він сонцем писану красу прикарпатської природи.

Навчаючись у Клубовецькій, а потім у Тисменицькій середній школі, проявив нахил до рідної мови і літератури, які йому привили Степан Михайлович Бат, Ярослав Олексійович Волощук.

Прагнення здобути знання привели його до Ужгородського університету, який успішно закінчив у 1969 році і був направлений учитель української мови і літератури Росохацької середньої школи Городенківського району. Пізніше переведений на посаду головного інспектора Тисменицького районного відділу освіти. З 1986 року свою трудову діяльність пов'язав з рідною школою. Спочатку працював заступником директора, а з 1991 року і до виходу на пенсію – директором. З його ініціативи школа була реорганізована в середню. Під його керівництвом зросла і удосконалилась матеріально-технічна база: створені нові навчальні кабінети, поповнився бібліотечний фонд, школа переведена на газове опалення. У 2004 році відзначено столітній ювілей освіти села і 10-річний ювілей середньої школи.

Пам'ятаючи, що школа стоїть учителем, Йосип Дмитрович створював умови для удосконалення творчого потенціалу педагога, формування його особистості з високим рівнем професіоналізму, методичної та загальної культури.

Та на яких посадах не працював би він, завжди з відповідальністю, виваженістю підходив до вирішення важливих питань у вихованні і навчанні підростаючого покоління.

Йосип Карпів – відомий краєзнавець. з 1960 року активний дописував газети "Вперед" Автор видань про Клубівці, місцеву школу, упорядник, співупорядник, редактор багатьох краєзнавчих збірників, альманахів учнівської творчості. За таку працю йому в 2007 році присуджено літературну премію імені Романа Федорова.

Ще працюючи в школі, Йосип Дмитрович поставив собі за мету зібрати в селі старовинні речі, одяг, гроші, гончарні вироби і відкрити краєзнавчий музей. В серпні 2010 року з участю широкої громадськості  було відкрито краєзнавчий музей. Йосип Карпів став його громадським директором. Цей культурно-освітній заклад з цікавістю відвідують учні та вчителі школи, жителі села, в ньому проводяться окремі уроки.

І щороку в пору золотої осені поспішають до вчителя його випускники, щоб віддати щиру шану, подякувати за уроки пізнання, мудрості, людяності.

Педагогічний колектив Клубовецької школи любить і шанує Йосипа Дмитровича, вони тісно співпрацюють. В стінах школи проводяться презентаціїйого книг, уроки історії у краєзнавчому музеї. А ще Йосип Карпів фотодокументує всі події, які відбуваються в школі і в селі.

Велика людська пошана йому – учителю, наставнику і дорогому клубівчанину.

Колектив Клубовецької ЗОШ І-ІІІ ступенів

 ПРЕЗЕНТАЦІЇ КНИГ ЙОСИПА КАРПІВА

На цісаревих іменинах...Читайте за посиланням...

Осене, застань мене в саду...Читайте за посиланням...

У зими на святі...Читайте далі...

Про золоту ляльку...Читайте далі...

У творчому саду Йосипа Карпіва...Читайте далі...

Історико-краєзнавчий нарис "Клубівці...Читайте далі...

10 років Клубовецькій ЗОШ І-ІІІ ступенів... Читайте далі...

Осене, озвися спогадом щемливим...Читайте далі...