- Деталі
- Категорія: Історія школи
- Перегляди: 985
27 жовтня 1960 року вступила в дію нова школа, - читаємо в книжці Йосипа Карпіва "Клубівці" (Історичний нарис, сторінка 169). вона будувалася кілька років. Цеглу для неї привозили з Тисмениці із Вірменського костелу. Керував будівництвом директор школи Кравченко Павло Григорович.
Художник Володимир Березний подарував педагогічному колективу школи картину "Клубовецька школа", на якій увіковічнено на полотні два корпуси школи.
- Деталі
- Категорія: Історія школи
- Перегляди: 1066
Директор краєзнавчого музею Клубівців Йосип Карпів:
"Шкільна правда" протягом десяти років усебічно відображує шкільне життя, думки і мрії учнів, їх працю в колективі однолітків, їх навчання і заняття спортом, їх творчість у різних царинах мистецтва. Авторами різножанрових газетних статей і фотографій є хлопці і дівчата різного віку, члени гуртка юних журналістів, діяльність яких спрямовують досвідчений керівник гуртка Оксана Пронюк-Кузьма і директор школи Володимир Пронюк. Вони ж - ці юні журналісти - є активними учасниками шкільних заходів. Важливо й позитивно, що про все вони уміють розказати й написати. Ні одна шкільна подія не залишається непоміченою.
На сторінках учнівського видання - зміст релігійних і державних, шкільних і родинних свят, незабутні зустрічі з цікавими людьми, організація навчальної і суспільно корисної праці, активізація позакласного читання, прилучення до пам"ятних скарбів рідного села.
- Деталі
- Категорія: Історія школи
- Перегляди: 1024
Заступник головного редактора учнівської газети “Шкільна правда” у 2017-2019 н.р., ведуча рубрики "Краєзнавство" Марія-Анна ТУРИК:
У цей весняний найтепліший місяць травень, такий багатий на хороші події, нашій газеті виповнюється 10 років і випускається сотий номер газети. Це справді дуже приємне свято для кожного. хто доклав в це хоча б трошки своєї праці. Газета ніколи не стояла на місці, наша школа дуже старанно працювала над нею, кожен учень і вчитель доклав зусиль для цього. Я дуже вдячна за те, що теж мала змогу попрацювати у цій газети. У мене залишилися тільки хороші спогади, залишився дуже гарний досвід роботи з словом і роботи з людьми. Газета «Шкільна правда» не тільки висвітлювала події школи і села, а й вчила учнів працювати командою, пам'ятати свою історію і разом творити майбутнє. Також я рада, що наша газета за допомогою інтерв'ю написала про дуже працьовитих, талановитих і при цьому простих людей в нашому селі.
- Деталі
- Категорія: Історія школи
- Перегляди: 1039
Головний редактор учнівської газети “Шкільна правда” у 2015-2017 н.р. Юлія ШЕШУРАК:
У травні виходить сотий тираж нашої газети… Так, я, справді, досі називаю «Шкільну правду» нашою газетою, адже все, пов’язане з газетою, дуже рідне та близьке.
Правду кажучи, коли мене попросили згадати період розквіту газети “Шкільна правда” і мій перший досвід досить важливої та відповідальної професії журналіста, я довго сиділа у роздумах… Знаєте!? Словами важко описати всю ейфорію того часу, але чому б не спробувати?
- Деталі
- Категорія: Історія школи
- Перегляди: 1000
Перша редколегія газети “Шкільна правда”- Галина Тарасівна Пронюк, учитель зарубіжної літератури:
Щиро вітаю редколегію газети "Шкільна правда" на чолі з Оксаною Ярославівною із десятиріччям. 10 років часопису "Шкільна правда", 10 років натхненної праці, 10 років ентузіазму, 10 років творчій ініціативі, 10 років постійного розвитку. Дякую Вам, Оксано Ярославівно. Ви закарбували історію школи, втілили багато креативних задумів, виплекали когорту юних журналістів. Невтомний труд на цій ниві породив плоди: любов учнів та вчителів, вдячність батьків, повага односельчан...
Також хочу подякувати Жданюк Ірині Дмитрівні, бо 10 років тому вона була біля витоків газети "Шкільна правда". Ірина Дмитрівна започаткувала традицію висвітлення шкільних подій у формі періодичного видання. Вона була дизайнером, редактором, інтерв’юером, фотографом...
- Деталі
- Категорія: Історія школи
- Перегляди: 1016
Перший редактор газети “Шкільна правда” Ірина Дмитрівна Жданюк, учитель художньої культури:
Насамперед вітаю маленьку ювілярку з десятиріччям! Газета тільки тоді жива, коли переливається цікавою інформацією через край. Коли кожен шукає свій допис, своє фото, свій тріумф на сторінках газети. Коли учні-дописувачі конкурують між собою за кращі статті, за кращі фото! Коли радісно несуться коридорами школи з газетою в руках. Так виглядає "Шкільна правда" зараз. Щиро вітаю її і всіх, хто бере участь у її творенні!
- Деталі
- Категорія: Історія школи
- Перегляди: 1952
Районна газета "Вперед"
13 листопада 2018 року увійде в літопис клубовецької громади як день відкриття спортивного залу з допоміжними приміщеннями загальноосвітньої школи. Разом з тим, знаковий цей день і в масштабах району, позаяк Тисмениччина отримала найпросторішу спортивну арену обладнану як для занять фізичною культурою, так і вдосконалення спортивних навичок з будь-яких видів спорту.
- Деталі
- Категорія: Історія школи
- Перегляди: 2409
Кожна людина у своєму житті згадує свою першу вчительку. Для кожного перша вчителька – це частинка його душі. Доброта, співчутливість, лагідність – усі ці риси характеру притаманні першій вчительці. Моя перша вчителька Марія Василівна Павлів. 25 років Марія Василівна трудиться на педагогічній ниві. Цього року вона випускає своїх четвертокласників. Отож приводів для інтерв’ю з своєю першою вчителькою є дуже багато.
– Маріє Василівно, скажіть, будь ласка, коли Ви прийняли рішення стати вчителем, хто вплинув на ваш вибір? Де здобували педагогічну освіту?
– Стати вчителем це мрія, напевно, кожної школярки, це мрія ще з дитинства. А здійснити цю мрію мені допомогли батьки, адже вони перші мене підтримали, а також на мій вибір вплинула моя вчителька математики. Педагогічну освіту здобувала спершу у Коломийському педагогічному училищі, а потім навчання продовжила у Прикарпатському університеті імені В. Стефаника, який закінчила у 1995 р.
- Деталі
- Категорія: Історія школи
- Перегляди: 2544
Помітивши гарні зміни у школі, ми вирішили взяти інтерв’ю у нашого директора Володимира Ярославовича Пронюка.
– Володимире Ярославовичу, за період Вашого керівництва школа дуже змінилася, оновилася, з’явилися інтерактивні дошки, нові парти тощо. Скажіть будь ласка, хто сприяв оновленню матеріально-технічної бази школи.
– Цим змінам сприяли зусилля багатьох людей. Найбільше приклалися голова Тисменицької ради Роман Крутий, начальник відділу освіти Світлана Шарабуряк, Депутати Тисменицької ради Б. Палагіцький та Юрій Проценко, також чималий вклад у ці зміни внесли депутати Клубовецької сільської ради та сільський голова Богдан Рекетчук. Особливо хотілося б подякувати депутатам сільської ради, які найактивніше допомагають.
- Деталі
- Категорія: Історія школи
- Перегляди: 2583
60 років тому у 1957 році закінчила Клубовецьку семирічну школу Карпів Ольга Іванівна, 1943 р.н., доктор хімічних наук. Ольга Іванівна завітала зі споминами та архівом фотографій у сільську бібліотеку. Свого часу Ольга Карпів займалася фотографією. У архіві майстрині багато цікавих світлин односельчан.
- Деталі
- Категорія: Історія школи
- Перегляди: 2820
Сьогодні день філолога. Це свято вчителів і викладачів у сфері мови і літератури. Фіологічну освіту здобула і вже 20 років працюєте у Клубовецькій загальноосвітній школі учитенлем української мови і літератури Наталія Василівна Івасюк. А п'ять років Наталія Василівна обіймає посаду заступника директора школи по навчальній роботі. При такому дні та ювілею професійної діяльності, ми вирішилиій розговорити Наталію Василівну.
– Наталіє Василівно, нас цікавить, чому Ви вирішили бути філологом?
- Деталі
- Категорія: Історія школи
- Перегляди: 3014
Наше інтерв'ю із завідувачем шкільного господарства Клубовецької ЗОШ І-ІІІ ступенів Бойко Миколою Васильовичем, з людиною, яка завжди у школі. Він потрібен скрізь і всюди, від найменшого цвяшка до великої будови. Без нього просто не обійтись. Він знає у школі все, лише не веде уроки. Він дбає про чистоту, затишок, тепло і комфорт у школі. Та про нього і його працю ми дуже мало знаємо. Нам ледве вдалося запросити Миколу Васильовича на спілкування. За час інтрев'ю не вгавав телефон, але попри всю зайнятість шкільного завгоспа, ми просто чудово поспілкуалися.
– Миколо Васильовичу, з якого часу ви працюєте на посаді завгоспа школи? Хто ви за фахом? При яких директорах працювали?
- Деталі
- Категорія: Історія школи
- Перегляди: 3568
До написання цієї статті спонукала звістка про те, що молодші школярі підуть у ліс збирати жолуді. Не скажу про користь цієї праці для суспільства, бо відомо, що ліс – це будівельний матеріал, паливо і свіже повітря, середовище для лікарських рослин. Скажу, що похід до лісу приносить радість дітям, бо спілкуються з природою, слухають добрі поради своїх наставників. Вони тут розкриваються у всій своїй вартості, як ніде інде. Цьому сприяє природне оточення.
- Деталі
- Категорія: Історія школи
- Перегляди: 4376
Учителя трудового навчання та образотворчого мистецтва Ярослава Михайловича Полетку у Клубівцях давно називають Заслуженим вчителем України, хоч звання заслуженого не вдалося добитися виключно через паперову бюрократію. Він - заслужений, легендарний Учитель, із когорти тих учителів, які тримають на своїх плечах Школу. Знайти світлини Ярослава Михайловича непросто, хіба із семінарських занять, чи школярі крадькома на уроці задокументують своїми сотовими телефонами. На такі дрібниці у Ярослава Михайловича просто бракне часу. Він людина праці, у ній його життя, його зміст, його подвиг, натхнення і творчість.
- Деталі
- Категорія: Історія школи
- Перегляди: 2863
Учнівський проект "Бабусина школа"
"Так, знання – це велике надбання, що ні в якому разі не пропадає даремно"
Розповідь про бабусину школу продовжує учень 7 класу Турик Олександр. Його бабуся - Бойко Марія Іванівна, ветеран нашої школи, вчителька української мови і літератури. «Бабуся навчалася в Клубовецькій семирічній школі 1950-1957 роках. Її першою вчителькою була Терлецька Стефанія Андріївна, а в 4 класі вчила Галина Петрівна. З початкових класів бабуся мало запам'ятала, хіба як приймали у піонери. Перед тим всі учні добре вивчили «Обіцянку юного піонера», бо за це ставили оцінку з читання. І тоді вже почали пов'язувати учням галстуки. Ось тут-то і все почалося.
- Деталі
- Категорія: Історія школи
- Перегляди: 2810
Учнівський проект "Бабусина школа"
«З Богом працю зачинаймо і все вперед поступаймо,
бо ми знаєм, що без Бога не дойдемо до порога».
Моя прабабуся, Войтович Марія, 1935 р.н., навчалася в Клубовецькій школі. Ця школа знаходилася по нинішній вулиці Шевченка у саду, де проживає зараз Данилюк Марія. Це було у 1945 році. Бабуся розповіла, коли вони прийшли перший раз до школи і не мали на чому писати, тому що була війна. Вчителі посилали їх додому принести хто який має папір. Діти збирали вдома клаптики паперу і приносили до школи, роздавали тим, хто не мав. Книжок не було. Тільки вчитель мав одну книжку. Вона називалася «Малі друзі».
- Деталі
- Категорія: Історія школи
- Перегляди: 6218
ПРОЕКТ "БАБУСИНА ШКОЛА"
Вчора я пішла до своєї прабабусі, Пронюк Ганни (1930 р.н.), у гості, та почала розпитувати її про дитинство па про школу.
- Бабусю! Скажіть мені, а Ви пам'ятаєте, як Ви ходили до школи ?
- Аякже!- відповіла бабуся, та й почала розповідати:
- Наша школа була там, де тепер живе Кучар Іван Романович. У мене були польські вчителі Мижевська, Островський, був ще один із Полагич писався Петро Гуцул.
- Деталі
- Категорія: Історія школи
- Перегляди: 2929
УЧНІВСЬКИЙ ПРОЕКТ "БАБУСИНА ШКОЛА"
Про свої роки у школі моя бабуся, Герман (дівоче прізвище Пронюк) Анастасія Федорівна, 1945 р.н., написала такий вірш.
Молоді мої літа пройшли дуже швидко,
Важкі були тоді час і добра не видко.
- Деталі
- Категорія: Історія школи
- Перегляди: 2798
УЧНІВСЬКИЙ ПРОЕКТ "БАБУСИНА ШКОЛА"
Цей проект запропонувала Тетяна Бабій 6 клас. Мета її проекту: довідатися якнайбільше про своїх рідних. Колись вони були такі, як ми. Які вони були? Розпитати своїх бабусь і прабабусь про їхнє дитинства, про шкільні роки і їхніх вчителів, друзів. Кожен, хто пропонує свій проект, набирає команду із 15 учнів і досліджує цю тему. Вже є перші роботи. І вони дуже цікаві. Ми друкуємо їх в шкільному віснику "Шкільна правда".
- Деталі
- Категорія: Історія школи
- Перегляди: 12053
Перелистуючи сторінки шкільної історії, я зазирнула в те недалеке минуле, коли наша школа стала середньою. Це сталося у 1994 році. Щоправда мене ще тоді не було. І так цікаво стало.
У 1994 році за бажанням клубовецької громади, зокрема батьків дітей, котрі навчаються в школі, у Клубівцях відкрито середню школу. Ці події описує у своїй книжці "10 років Клубовецькій ЗОШ І-ІІІ ступенів" колишній директор школи, а нині директор Клубовецького краєзнавчого музею Йосип Карпів. До цього часу у нас діяла восьмирічна школа, а наші бабусі ще добре пам'ятають семирічну школу.
Зупинюсь спершу на книжці Йосипа Карпіва, бо у ній зібрана вся десятилітня історія школи, трудові біографії чителів, досягнення випускників, багато цікавого історичного та дослідницького матеріалу.