Друк
Категорія: Учнівські роботи
Перегляди: 117

Моє дитинство пахне пригодами

   Новий рік пахне дитинством. У цей час хочеться згадати все, що відбувалося кумедного у моєму житті. Пам'ятаю, як ми з сестричкою билися за ляльку і ледь не вирвали волосся одна одній. А ще ми складали план будинку, потім ховалися на горищі і чекали поки нас знайдуть там. Признаюся, я і Таня ще досі потрапляємо в такі ситуації, що й соромно  розказувати.  До прикладу,  влітку ми з нею перелазили через канаву і у мене упав в шльопанець туди. Я побоялася лізти за ним  і попросила Таню. Та хотіла дістати його,  але випадково посковзнулася і впала в канаву. Я хотіла її витягнути звідти, та коли зловила її за руку, сама туди впала.

 

   Уявіть собі лишень, по дорозі йдуть люди і бачать, як з канави  вилазять два чудовиська. Ці чудовиська були ми, лишень одне чудовисько плакало, а друге сміялося. Та це ще нічого. Після школи ми з друзями завжди йшли на будову, що біля дитячого майданчика, там ми шукали великі палиці і ловили жаб. Напевно, після наших візитів у жаб ще довго боліли голови. Подібних історій дуже багато. Тепер так приємно згадувати їх в колі дорогих тобі людей. Моє дитинство пахне пригодами.

Діана ЛЕСЮК, 6 клас 

Моє дитинство пахне солодощами і радістю

   У дитинстві я була дуже енергійною дитиною, я любила бігати і скакати,  любила подарунки, гуляти по місті.  Коли я  жила на квартирі в Івано- Франківську, ми з мамою багато гуляли. Тепер ми переїхали в моє любиме село, з мамою вже рідко гуляємо, бо маю подружку.  Я пам‘ятаю,  коли Валерія прийшла у нашу школу. Це було  два роки тому. Я зразу захотіла з нею дружити, через якийсь час ми подружились. Спочатку ми часто сварились, але за ці два роки мені було найвеселіше з Валерією. Ми можемо допізна переписувалися з нею. Коли мама провіряла, чи я сплю, я швиденько  ховала телефон,  а потім знову витягала і писала їй. Ще я дуже любила придумувати свої історії і розказувати їх. На Різдво у дитинстві я прокидалася і бігла до ялинки і була щаслива, що є подарунки. Коли я була маленькою в мене  була любима іграшка – зайчик,  я її називала Арахіска.

Я думаю, що моє дитинство пахне солодощами і радістю.

Евеліна МАРЦІНКО, 6 клас

Дитинство - це час, коли трапляються цікаві і веселі історії

   Дитинство - це час, коли в нас трапляються цікаві і веселі історії. Час, коли ми граємося з іншими дітьми, придумуємо різні ігри. У дитинстві я з старшим братом вигулювала собаку. Пам’ятаю, одного разу собака побачила кота і почала мене тягнути за собою. Там було болото. А перед болотом була брама, в яку я ледь не врізалася. Ми перелетіли двометрову калюжу з  болотом . А в браму не врізалася, бо  я відпустила собаку. Потім мій брат ловив її по всій вулиці.  Ще пам’ятаю, коли в мене хитався зуб, тоді мама була в Києві, ми з братом я не могли його ніяк вирвати. Я виривала той зуб майже п’ять годин. У дитинстві я любила малювати, щось вирізати, ліпити, клеїти. Зараз все більше сиджу за комп'ютером і в телефоні. Колись ми з братом витягали всі свої чисті шкарпетки, робили собі бази з м'яких іграшок і кидали одне в одного шкарпетками. Часто робили шалаші.

        Моє дитинство пахне радістю, цукерками, новими іграшками і веселими історіями.

Валерія СИМОНЕНКО, 6 клас

   Я так би хотіла опинитися у дитинстві своєї мами

   Згадую себе маленькою, я була неповоротка, несмілива, мало що розуміла, шукала собі всякі пригоди. Зараз діти, наприклад,  другокласники, не похожі на нас, коли ми були у другому класі. Вони знають те, чого я не знала тоді. А ще, я так би хотіла опинитися у дитинстві своєї мами, у той час,  коли не було телефонів. З її розповідей знаю, що їм було цікаво і без них. Зі свого дитинства мало що згадую,  тільки те, що у мене була подруга, я з нею завжди гуляла, гралася.

Адріана СТАРЧУК, 6 клас

Світлина Людмили ПАЛАГІЦЬКОЇ