Казка   

   Були собі дві собаки Рижик та Блоха. Вони жили у чарівному краю, там завжди відбувалися дивні речі: то на хмарах виростали квіти, то собаки літали, то з’являлися і зникали кольори.

   Одного разу, коли Рижик і Блоха літали, раптово все навколо них стало чорно-біле. Інші кольори зникли. Собачки дуже засмутилися, бо світ став дуже сумним.

 

   Вони вирішили знайти та повернути кольори у свій край. Але як це зробити не знали.

– Може ми скажемо чарівні слова і все зміниться, – запропонував Рижик.

– А які слова? – спитала Блоха.

– До прикладу: раз, два, три, чотири, пять – все на місце має стать!

Собачки повторювали ці слова багато раз, та нічого не мінялося, світ був лише у двох кольорах.

– Чому не стало на свої місця? – допитувалася Блоха.

– Не знаю. – дивувався Рижик.

Їхню розмову перервала якась дивна тварина, яка нізвідки з′явилася перед ними. Собачки її ніколи не бачили і ніколи не чули.

– Доброго дня. А куди я попала? – запитала незнайомка.

– У країну собак, – відповіли чотирилапі.

– А ви хто такі? – допитувалася гостя.

– Ми? – здивувалися собаки, – Рижик і Блоха. Нас тут усі знають. А ви як потрапили у край собак?

– Рижик і Блоха? Ніколи не чула таких кумедних імен, - сміялася незнайомка.

– А ви хто такі? – спитала ображена Блоха.

– Та мене усі в світі знають. Я найгарніша і найрозумніша дракониха Кліда.

– Кліда? – переглянулися собачки, – Якщо ти найрозумніша, то скажи нам, що потрібно зробити, щоб повернути кольори у наш край.

–Ідіть у чарівний світ Веселки, вона вам допоможе, – порадила Кліда, – а я поспішаю на конкурс кращих поетів світу! Бувайте!

Кліда полетіла. До собачок долітали лише її кумедні рими:

Веселонько, поможи

Повернути кольори,

Сумні Рижик і Блоха

Зникла радість золота.

– Щасти! – помахали хвостиками собачки і зібралися в дорогу.

Летіли вони довго. Нарешті добралися до чарівного світу Веселки.

– О, шановна королево Веселко, я – Блоха, а це мій друг Рижик, – розпочала розмову Блоха.

– Мені дуже приємно познайомитися з вами, а чому ви завітали у мій край? – запитала Веселка.

Собачки розказали королеві свою історію. Веселка уважно вислухала їх, пообіцяла допомогти.

– Друзі, принесіть мені чарівну квітку – чорну розу. Тоді я зможу вам допомогти, – попросила королева Веселка.

Рижик і Блоха подалися шукати рідкісну квітку. Насправді вони не знали де її шукати. Але твердо вирішили мандрували по цілому світі в пошуках квітки. По дорозі собоски побачили мишку, яка називалася Міска. Вона плакала, Рижик і Блоха розпиталися, що сталося.

– Я плачу, бо загубила свою брошку, – відповіла Міска.

Собачкам стало жаль маленької мишки і вони вирішили їй допомогти.

– Не плач, ми тобі допоможемо, лишень роскажи, як виглядає твоя брошка?

– Така кругла, маленька і кольорова, – змалювала свою загублену прикрасу Міска.

Собачки довго нишпорити в траві, все винюхували. Врешті Рижик сповістив всіх:

– Є твоя брошка, Міско. Глянь яка малесенька і блискуча.

Мишка дуже зраділа. На радощах вона хотіла віддячити помічникам.

– Може я вам чимось допоможу? – спитала Міска.

Друзі розповіли мишці про те, що сталося у їхній собачій країні.

– Не сумуйте, друзі, – обізвалася Міска, – я знаю де ростуть чорні рози.

І вона повела собачок у країну, яка сховалася між двома горами. Країну вкриває тінь, яка падає від обох гір. І лишень там ростуть рідкісні квіти – чорні рози. Вони дуже красиві і дуже колючі.

– Ось вони, – прошепотіла Миска, – але їх сторожує величезний пес. Його можна задобрити тільки казкою. Він дуже любить казки і дуже багато знає їх. Тому дуже важко вгодити йому. Та ви постарайтесь.

Міска побігла. А чотирилапі пішли вмовляти великого чорного пса. Вони не придумували йому казку, а розповіли всю правду про причину свого приходу. Як виявилось, це була найкраща казка! Чорний пес не вірив, що є чарівна країна собак, де собачки літають. Здивувався тим, що зникли усі кольори, що є царство Веселки. Все було таке таємниче і цікаве для пса, що він дозволив Рижику та Блосі зірвати чорну троянду. 

– Дякуємо, – радісно занавкали Рижик і Блоха. І побігли до королеви Веселки.

Скоро казка мовиться, та не скоро дорога стелиться. Вони дуже потомилися, але не лягали спали, і вночі несли в зубах чарівну квітку.

Ось і дійшли вони до королівства Веселки.

– Королево Веселко, ми принесли вам чорну розу, виконайте наше бажання! – просили собачки.

– Добре, – відмовила Веселка.

Вона торкнулася чорної рози і квітка на очах у Рижика і Блохи перетворилася на гарну кольорову троянду.

– Беріть цю кольорову квітку і несіть у свою країну, – сказала королева Веселка, – Вдома зірвете пелюстки з троянди, підкинете їх вгору і розсиплете довкола, промовляючи такі слова: "Нехай все стане на свої місця і світ буде кольровим!"

Радісно підстрибуючи Рижик і Блоха поверталися у свою країну. Вони зробили все, що сказала їм королева Веселка. Після слів «нехай все стане на свої місця і світ буде кольровим!" у країну повернулися кольори. Світ став веселим і красивим. 

  Собачки раділи. Вони жили довго і щасливо, та всім розповідали про свої пригоди.

Казку написала Сондей Надія, 8 клас

Сондей Надія. Казка "Жабка і Мишка". Читайте за адресою...