Перша казка

Одного разу лісом йшов собі Вовк. А назустріч йому лисиця. Як побачила його лисиця то промовила:

 – А я якраз до тебе йду!

Вовк здивувався:

– Як це до мене? Ти ж казала що ми підемо до зайця.

– А я передумала, – вперлася Лисиця. 

– Ну що, тоді пішли, - погодився Вовк.

Йдуть вони разом, от і прийшли до вовкової хати. Вовк пішов їсти готувати, щоб пригостити гостю. А лисиця тим часом вкрала його взуття, закрила Вовка в хаті і втекла.

  Вовк почув, що двері закрилися, підбіг, почав гримати: – Гур-гур-гур. А двері –  ні сюди, ні туди. Тоді вовк взяв молоток: – Стук-стук! стук-стук! Довго возився, врешті відкрив двері. Вибіг з хати, а лисиці нема.

Розлючений Вовк пішов шукати хитру Лисицю. Запримітив її між деревами, давай наздоганяти. Гнав-гнав – та й упав.

А Лисиця-хитрунка поки    Вовк вставав знову забігла до його хати. Вовк зі злості як закричить:

– Ву-ву-ву-ву-у!!!

Та так страшно, аж дерева тряслися.

   Лисиця зі страху вибігла з вовчої хати, а сірий її хап, і у мішок. Зав’язав мішок і почепив на дерево.

  Зголоднілий і лютий пішов їсти. Попоїв, виходить, дивиться на дерево: а лисиці нема, мішок розірваний!

– Де ж та Лисиця поділася? – лютував.

   А Лисиця випила чарівну воду і сказала:

– Хай у мене зміниться голос. Випила ще і додала: – Хочу стати маленькою.

І от вона  стала Зайчиком. Йде лісом, підстрибує і зустрічає Вовка.

<– Зайцю, – питає Вовк. – Ти Лисиці не бачив?

   А Заєць як заричить:

   – Бур-р-р-р-р!

   Вовк налякався і дременув туди й сюди.

Анастасія Палагіцька, 2 клас 

Перша пісня Анастасії Палагіцької

 ОЙ ЯКА ВЕСНА КРАСИВА

Ой соловейко сів на дуб

І промовляє:

 – Стук-стук- стук!

Буде весела пора року. 

Приспів:

Ой яка весна красива.

Ой тут доля сіла,

Бо тут дуже гарно у краю.

 Квіти виростають

І ніжність дають

Дерева віють,

Як крила святі.

 Ой яка весна красива

Ой тут доля сіла,

Бо тут дуже гарно у краю.

 Буде пора року зацвітати,

Подарунки всім давати весна.

 Ой яка весна красива,

Ой тут доля сіла,

Бо тут дуже гарно у краю.

 Ліс співає мов пташина,

Сонце світить для рослини,

Бо тут дуже гарно у краю.

Анастасія Палагіцька,

14 жовтня 2015 року