Рубрика "Шкільна зачіска-2014"

   Сьогодні на вулиці похмура сирість, з ранку дощить і не видно кінця цієї в'їдливої мряки. Небо затягнулося хмарами і зовсім не схоже, що погода скоро зміниться на краще. Розкисла осінь...

А нам всі перерви треба сидіти в школі, в шумному класі або коридорі. Настрій вже подібний на погоду. І раптом – ідея: як врятувати день і підняти настрій. Даємо відповідь на запитання: що робити в дощ? – Зачіску! – відповість вам Діана із 9 класу і продемонструє майстер-клас, серію зачісок «Коли надворі дощ».

   Дорогі друзі, хочу поділитися враженнями про проведений захід «200 днів з Шевченком», учасницею якого я була. Він відбувся у четвер, 25 вересня 2014 року. Місцем проведення літературної зустрічі, за порадою Світлани Василівни, ми обрали клас інформатики. На захід були запрошені учні 7 по 10 класів, наші вчителі та шкільний бібліотекар. Відповідальною за організацію була Шешурак Юлія з 9 класу. А ведучою літературної зустрічі – Оксана Овчарчин з 8 класу.

   В  п'ятницю, 19 вересня, у школі, з ініціативи учнів була проведена акція "Допоможемо нашій армії". Всі учні школи відповідально підготувалися і прийшли вдягнені у вишиванки. Кожен клас підготував патріотичні вірші та молюнки. Розпочали акцію учні початкових класів, вони представляли свої твори і вносили посильну матеріальну допомогу в ящик, який стояв посеред залу, заздалегідь підготовлений організаторами. Продовжили акцію учні старших класів, декламували вірші, представляли свої малюнки та співали пісні. закінчили акцію молитвою за наших солдат.

  Осінь - дивовижна пора року. Восени з дерев опадає листя, на городах достигають овочі.  Вона то тепла, то плаксива. Буває часто падають дощі, сильні вітри. Рідні нагадують, що потрібно тепло одягатись, щоб не захворіти. А насправді, хочеться бігати, шарудіти листям, роздивлятися все навкрули: на городи, на ліс, на квіти, які так гарно цвітуть у квітнику і не бояться, що прийде зима. У Клубівцях осінь особлива, бо навколо села ліс. А він такий гарний, зафарбований у різні кольори: жовті, жовто-гарячі, червоно-коричневі, золотисті...

   Коли школа поволі затихає після бурхливого дня, замовкає дзвінок, старшокласники розходяться по домівках, а в початкових класах вирує життя. Зовсім інакше – воно, як домашнє. Учні виконують домашнє завдання, гуляють на вулиці, граються, спілкуються і займаються творчістю.

   Що може бути більш важливим, ніж дитячі мрії! Звичайно, вони бувають різними. Але вони обов’язково збуваються. Одні учні – йдуть цілеспрямовано до своєї мрії, зі шкільної парти, іншим – життя робить круті завороти, вони вибирають інші вузи, професії. Та попри все, життєві стежини щоразу повертають у дитинні мрії, і нерідко люди у зрілому віці обирають (набувають) іншу професію – свою улюблену. Або мрія ж стає їхнім хобі.

Я люблю свою країну. І хочу якомога сильніше допомагати їй. Я молюся, щоб війна на сході України зупинилася. Щоб російські сепаратисти вступилися геть з нашої землі. Щоб Україна процвітала. Щоб наш президент був відповідальним за долю людей. Щоб українські діти не жили війною.

    Започатковуємо нову рубрику  - "Шкільна зачіска-2014".

Ведуча цієї рубрики - Діана Павлюк із 9 класу.

Цю ідею ми планували втілити минулого навчального року. Та цьогоріч ми стали відважніші, літо додало нам впевненості, що у школі все важливе: і навчання, і дозвілля, і наш зовнішній вигляд. А волосся — предмет гордості кожної дівчинки. Тому немає нічого дивного в тому, що зачіска — є темою наших розмов на перервах, і нею можна здивувати однокласників.

   Сьогодні в 2 класі урок ІНФОРМАТИКИ. Учні вперше прийшли у комп'ютерний клас. Це велика подія для них, бо кожен зізнається, що комп'ютер дуже любить. Урок проводила учитель-класовод Катерина Петрівна Турик. Перший урок - інструктаж: правила безпеки під час навчання у комп'ютерному класі та дбайливого ставлення до  комп'ютерної техніки.

   Наш редакційний колектив вирішив провести опитування серед учнів 4-10 класів. Тема опитування продиктована часом. Оскільки зараз в Україні війна: російський агресор ввірвався на територію України, окупував АР Крим, зараз хоче захопити східні області, ведуться бойові дії, гинуть наші воїни і добровольці, захищаючи територіальну цілісність України та її незалежність. Ми глибоко переживаємо ці події. Ця тема найактуальніша зараз у наших розмовах і думках. 

  Які ми багаті у своїй рідній хаті вічними і непроминаючими скарбами – своєю духовністю. У невичерпній спадщині духовної культури нашого нашого села  є особлива, винятково важлива її частина – вишивка. Вишивка – це духовний символ українського народу, рідного краю, батьківської оселі, тепла материнських рук і дівочого відвертя.

11 липня — свято всіх ласунів — Всесвітній день шоколаду. Це свято вигадали французи ще в 1995 році, а зараз їх ініціативу щодо святкування Всесвітнього дня шоколаду підтримують любителі цих ласощів у багатьох країнах світу. І, ми учні Клубовецької школи, радо підтримуємо! Всесвітній день шоколаду – смачно-потужний день! За оцінками вчених, такий продукт, як шоколад, досить корисний для організму людини.

До нас літо поспішає,гарне з квіточками!  Ще й хмаринку обіймає - буде дощ з грибами!

Зеленіють пишні трави на моїй дорозі.          Привіт, літо! То так гарно, коли мирне сонце!

    "Ми - єдині. Єдина країна" - з такою назвою створена відкрита група в соціальній мережі "Вконтакти". Ініціювали її учні 4 класу, адміністратор - Євген Пронюк, Ілона Федорак - заступник адміністратора, Тетяна Кохман - редактор. Дата заснування 8 травня 2014 року. Із зрозумілих причин ми не подаємо посилань на жодну із соціальних мереж. Однак, створення цієї групи стало поштовхом для розмови на іншу досить важливу тему - патріотизм наших учнів. 

   Писанка (галунка, крашанка) – невід’ємна частинка Великоднього кошика, вона символізує радість, віру у Воскресіння Христа, весняне пробудження природи, добра. Історія писанок сягає в далеке минуле. Християни, які перейняли звичай писати писанки, побачили в них знак вічного життя. Писанка стала ще символом всепрощення й великоднього привіту. Мудрі представники старшого покоління кажуть: "У світі доти існуватиме любов, доки люди писатимуть писанки". І справді, тільки велика любов може творити такі дива гармонії та уяви. Кожна писанка — це окремий малесенький світ. Тут і небо із зорями, й вода з рибами, і древо життя з оленями й птахами, й засіяне поле, і триверхі церкви.

   Творчі роботи учнів 3 класу

   У нас в школі перед найбільшим християнським святом - Великоднем проводиться виставка робіт писанок. Ми малювали писанки, робили аплікації. А я вирішила зробити писанку з бісеру. Мій тато виточив мені дерев'яну заготовку і я почала бісером викладати на ній узори та написи. В цьому допомагала мені моя мама. Для українців писанка є символом життя, сонця, безсмертя, любові і краси, добра, щастя та містить глибокий зміст. Її можна дарувати на знак перемир'я, побажання здоров'я, краси і сили.

 Юні казкарі

 В одному казковому лісі жив собі маленький зайчик, який був великим боягузом. Звали цього зайчика Куцохвостиком. А інші зайчики дразнили його Боягузликом. Коли всі звірята йшли на галявину їсти смачненьку травичку, то всі зайченята бігли навипередки, хто скоріше найде найкращу травичку. А Куцохвостк йшов біля мами, притулившись хвостиком до маминих передніх лапок. Тільки як десь хрусне гілочка, то Куцохвостик аж тремтить від страху, потім нащурює свої довгі вушка і прислухається чи не йде часом злий сірий вовк. 

Так було і цього разу. Всі зайченята пострибали вперед.

Ви знаєте де живуть мрії? Ми вам розкажемо. Вони живуть у третьому класі Клубовецької школи. Вони сьогодні розговорилися. І ми довідалися, що третьокласники подружилися з найкращими веселковими мріями. Це так цікаво! Запрошуємо вас у світ мрій маленького серденька. Воно вже обирає свою професію, свій світ, у якому хоче творити дива. Хай вони збуваються! Хай світ буде сонячно-красивий, цікавий і багатий на приємні несподіванки. Хай буде щаслива наша Україна, а в ній - діти, котрі прагнуть мати найкращу усмішку в світі!

 

На останній тиждень березня випадають шкільні канікули. Це пора, коли вже квітує ліс, розпускають бруньки дерева, берези дарують смачний сік, перелітні пташки обживають свої гніздечка, в повітрі витає свіжість. Цей період дуже активний для господарів, садівників, бджолярів, городників. В цю пору учні мають велику нагоду спостерігати, як пробуджується природа, як обдаровує світ дивною красою. Окрім того, попрацювати з батьками на грядках - зрозуміти, що земля потребує їхніх рук та уваги. І звісно, відпочити, довше постати, набратися сил та весняної енергії, поспілкуватися з друзями, покататися на велосипедах та роликах. Одним словом - у нас весняні канікули!

 

Казка «Рятівниця лісу»

 Десь далеко, в далекім краю, там де сосни і ялини ростуть, була собі хатина, а в ній жила Божа родина. У ній росла дитина на ім’я Маринка. Вона дуже любила природу і усіх звіряток, які жили поруч з нею.

 Одного разу у ліс зайшли розбійники, які не любили природу. Вони хотіли знищити усе, що живе в природі. У той час до лісу прийшла Маринка. Її зустріла зграя розбійників:   

– Що ти тут робиш, дівчино? – запитали вони.

«Він був мужицький син – і став володарем у царстві духа.

Він був  кріпак – і став велетнем у царстві  людської культури»

Іван Франко

   Про таку неординарну постать як Тарас Григорович Шевченко писати складно і важко. І не тому, що про цю геніальну людину сказано і написано вже, здається, все, а тому, що не можна вмістити в словах всю велич цієї постаті, яка стала знаком, символом і легендою України. У рік 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка особливо чітко розумієш, що такі генії народжуються не раз на століття, а значно рідше.

Їх взяло Небо. Їхні імена навічно вкарбовані в історію України. Вони - Герої України, які заплатили найдорожчу ціну за волю і незалежність України - заплатили своїм життям. Юним, нерозквітлим...

Наш обов'язок - пам'ятати і продовжувати їхню справу. Берегти Україну, її волю і незалежність, боронити правду і стояти за справедливість.

Ми не зуміли віддати належне їхній пам'яті, бо на Україну звалилися нові великі випробування, аргесія Росії. Боротьба триває. Надіємося, Бог обереже нашу Україну і ми організуємо шкільну екскурсію до Києва, вклонитись пам'яті Небесної Сотні.

   Сьогодні досить складно уявити життя людей різного віку без Інтернету. Він зробив наше життя значно простішим: Інтернет-магазини дозволяють здійснювати покупки невихлдячи з дому, онлайн-трансляції замінили нам телевізор. Але є ще ожна важлива причина, через яку 95% підлітків просто-напросто липнуть до екранів телефону чи моніторів комп’ютера (ноутбука) – це соціальні мережі. Вони – це такий собі маленький (а може й великий) віртуальний світ, де можна як знайти друга, так і нажити ворога.

 

 "І на оновленій землі

Врага не буде, супостата,

А буде син і буде мати,

І будуть люди на землі"

Т. Шевченко

   Події, які розгорталися в Україні за декілька останніх днів, нагадували прискорені кадри з якогось бойовика, от тільки сценарій цього фільму писало саме життя, а дійовими особами і виконавцями були найкращі представники, які становлять цвіт української нації. Неможливо було повірити в те, що ці криваві трагічні події відбуваються в центрі Європи, в цивілізованому ХХІ сторіччі, де купка знахабнілих до краю бандитів, повіривши у свою безкарність, взяла у заручники 46-мільйонний народ з багатовіковою історією.

Я довго думала, яку силу розуму мав наш Тарас Шевченко, що зумів об'єднати всі покоління. Всім однаково цікаво читати "Кобзар". Шевченкові вірші завжди актуальні і до кожного звернені. Лише в моїй родині всі знають і читають Кобзаря. А в теперішній час, в ці події, його слова такі свіжі, ніби щойно написані. Хто він? Яку науку мав? Що так розумів і знав нас, тих що ще ненароджені були...

Один раз на тиждень у нас є урок  інформатики. За перші півроку ми вивчили: складові комп’ютера, як поводитися з комп’ютером і багато інших цікавих тем. Зараз ми вивчаємо  графічний редактор Paint. Ми будуємо різні фігури, зображення, вчимося вибирати кольори, зафарбовувати їх, переміщувати, повертати, збільшувати, зменшувати та інше. Ми використовуємо інструменти для створення зображення. Нам пояснюють що таке буфер обміну. Це все дуже цікаве.

 

Усі люди мають право на помилку…  А у дівчат їх безліміт!

 = = = = =

Василько пішов в ліс по гриби, пів дня проблукав не знайшов нічого.

- Мабуть не сезон, - подумав він і зліпив сніговика.

 = = = = =

Проект "Творімо казку"

Казки ми пишемо ще з першого класу. Ми їх придумуємо. Потім виготовляємо книжечки з казками: робимо обкладинки з кольорового паперу, з різними аплікаціями. Усередині пишемо свої казки і малюємо наших казкових героїв. Я написала казку «Горобець», Кохман Богдан  “Неслухняне курчатко”, Таня Кохман написала 3 казки: про Боягузливого Зайчика,  “Пригоди звіряток” і “Чудо-хмаринка”, Савик Вікторія “Лісові царі”, Мар’яна Турик «Про злу відьму»,  Ільницький Ігор “Загублени час”, Шешурак Богдана “Заєць-боягуз” та “Турик Марія-Анна ”Рятівниця лісу”.  

Мені сумно і я дуже переживаю за Майдан

Мені сумно і я дуже переживаю за Майдан. А ще Беркут б’є людей. А ще сильніше мені шкода людей, які стали жертвами Майдану. На Майдан пішло багато народу. А ще там є якісь хлопці в спортивній формі, їх називають «тітушками». Через цих «тітушок» дуже багато бійок на майдані. Я думаю , що люди не дурно стоять на Майдані, вони доб’ються змін в нашій країні. А ще я сподіваюсь на те, що будуть великі зміни в Україні і стане легше жити всім нам. А нам треба добре вчитись, щоб бути гідними громадянинами України.

Щоб здивуватися, потрібна мить, а щоб зробити дивовижну річ,

потрібні старання, терпіння і наполеглива праця.
До. Гельвецій
   

   Я ходжу на групу продовженого дня. Коли ми напишемо домашні завдання, наші вихователі вчать нас працювати з кольоровим папером, виготовляти цікаві аплікації. Сьогодні з вихователькою Галиною Романівною Карпів ми робили аплікації квітів. Для цього ми брали гофрований папір, розрізали його на смужки, скручували на спеціальну паличку, потім наклеювали на білий картон.

Приходить Вітька до першого класу.

– А ти рахувати вмієш? – Цікавиться вчителька.

Вітька: – Один, два, три чотири, п’ять, шість, сім…

Вчителька: – А далі?

Вітька: – … вісім, дев’ять, десять, валет, дама. король, туз…