Фантастична історія про планету zZz від Вікторії Савик

Розділ IV

Тим часом на Землі мама Лема міс Декс не знаходила собі місця, вона хотіла якнайшвидше побачити і обійняти сина, свій найдорожчий скарб. Міс Декс телефонувала у всі космічні станції, всім знайомим астронавтам, куди лиш могла. Вона безперестанно переглядала фотоальбом, на всіх фотографіях Лем усміхався  їй і заспокоював. Проте ніхто не володів інформацією і не міг повідомити зажуреній жінці, де її син і коли повернеться на Землю. Так у невідомості минали довгі дні і довгі ночі. А на планеті zZz ракета астровоїнів, яка прибула з Землі, щоб забрати астронавтів, здійснити запуск ракети не змогла. Ракета була пошкоджена, потрібен був час на ремонт. Капітан сповістив екіпаж:

– Прийдеться ще деякий час погостювати тут, використайте цей час для налагодження дружній відносин із мешканцями планети.

   Новорічна казкова історія

   Я дуже люблю Новий рік. Це свято люблять всі дорослі і малі. У цей час люди загадують бажання і хочуть щоб вони обов’язково здійснилися.

   Колись маленька дівчинка Анастасійка загадала чарівне бажання. Вона дуже хотіла, щоб воно збулося. Дівчина вірила, що вночі біля її ліжка стоїть Ангел-Хоронитель, хоч його ніхто не бачить. Тому вона прошепотіла до нього:

 – Ангелику, я так хочу щоб моє бажання здійснилося!

   У віконечко заглянула зіронька, було видно, як падає лапатий сніг. Він заколисав маленьку Анастасійку і та солодко заснула. 

2018-й рік! Нам всім запам'ятався цей рік. Ми будемо сумувати за ним.

Мені найбільше запам'яталося, як ми ходили у сільський музей. А ще ми з сім'єю ходили в ліс, їздили в парк. А коли прийшла зима, мені дуже сподобалося, як я їхала на санчатах і з батьками прикрашала ялинку.

   В школі мені цікаво, тут кожен день щось нове. Вчителька навчає мене, на перервах спілкуюся з друзями, однокласниками. Мій улюблений урок малювання. Мені дуже подобається в школі. Є різні концерти, лінійки. Цей рік був дуже гарним!

   Кожна пора року особлива по своєму. Наприклад, осінню всі вулиці вкриті золотом. Так приємно, коли йдеш і під ногами чути шелест листя. Цей шелест, як мелодія, яку ніколи ніхто не перевершить. Літо сповнене сміхом, радістю дітей, морозивом та різними плодами. Весна – пробуджує природу, цвіте і надихає всіх. Та на мою думку, діти найбільше чекають зими. Зима – білосніжна пора, всі вулиці, дерева, будинки вкриті білим пухом. Зима немов казка, яку прикрасив Чудотворець-Миколай. Своєю білою бородою він натряс багато лапатого снігу. Діти люблять гратися в сніжки, ліпити снігову бабу, кататися на санчатах. А ще казкова зима сповнена багатьма християнськими святами, за що її люблять всі люди. Це Різдво, коляда, Свята вечеря, Водохреща. А нині кожна дитина розкаже вам, як вона чекає святого Миколая. Для дітлахів це свято великого дива і неймовірної радості.

Фантастична історія про планету zZz від Вікторії Савик

Розділ IІI

Дні пролітали швидко. Лем поволі одужував. До 5 липня рука загоїлася. Ранком 5 червня Лем зраненьку пішов з мамою в той космічний центр, де мав бути запуск ракети у космос. Спершу була екскурсія, оглядали ракету. «Дорогі діти, погляньте ліоруч − це панель управління, праворуч − різні коробки, які я не зможу вам зараз детально розказати, вони всі потрібні на космічному кораблі», - пояснила екскурсовод. Далі Лем не слухав. Коли всі побігли за екскурсоводом, Лем заховався у одну із коробок. Екскурсія завершилася, екскурсовод вивів дітей і розпочався запуск ракети. Почався зворотний відлік. «Десять, дев’ять, вісім, сім, шість, п’ять, чотири, три, два, один, запуск» - люди закричали і ракета відірвалася від землі. А на землі залишилися великі клуби диму.

   Жив собі пес Цезар. Одного разу він гуляв по галявині, грався своєю улюбленою кісточкою. Та раптом побачив, що там щось біліється у кущі.

− Гав-гав! Ти хто? – гукнув пес. − Виходи!

   Але з-за кущика ніхто не вийшов, лише гойдалися гілочки.

   Цезар підбіг до куща і побачив біленьку собачку, яка зачепилася шерстю за колючий ожиновий кущ і не могла вирватися звідти.

   Цезар мав широку лапу, пригнув колючі гілки і допоміг зубами вічепити шерсть собачки. Вони довго вовтузились, аж нарешті вдалося її визволити. Обидва песики дуже зраділи.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

   Одного разу Федько вирішив прогулятися лісом. Гуляв собі, тай побачив Ведмедика, той плакав.

− Що трапилося, чому ти плачеш, Ведмедику? – поцікавився Федько.

− Я не помітив Їжачка і наступив на нього. Одна голка застряла у моїй лапці, - поскаржився косолапий.

   Йому було дуже шкода Їжака, хотів погладити його та перепросити. Та у нього нічого не вийшло лише поколов лапи. Іжак не рухався. Лише звився в колобок і не подавав ніяких ознак життя.

Фантастична історія про планету zZz від Вікторії Савик

Розділ ІI. 

Сьогодні Лем вирішив піти до школи не так, як завжди. Лем пішов не центральною дорогою, а звернув на стежку. По дорозі він збирав квіти для вчительки. Йому сподобалися ромашки. Нарвав цілий букет ромашок. Лем уже був біля воріт школи, звернув на сходи, та раптом почув дивні звуки. То було маленьке кошеня. Воно пищало. Лем пішов на звуки і побачив хуліганів, які знущалися над кошеням.  

– Припиніть негайно! - закричав Лем. Ті лише зареготали у відповідь. 

Фантастична історія про планету zZz від Вікторії Савик

Розділ I. Я буду астронавтом!

   У кімнаті ввімкнули телевізор. Почалися новини… Диктор чітко вимовляла слова:

− 2 червня на 5-ому каналі. Доброго дня наші глядачі! З вами Емма Лайбсон. Сьогодні у випуску новин такі головні події: «Диво-відкриття вчених», «Дівчина-лялька», «Кривавий світанок» та «Прогноз погоди від Дональда Крекка». Перейдемо до теми: «Диво−відкриття вчених». Передаю слово колезі Брендону Шембрне з науково-дослідницького інституте. Зв'язуємося, не перемикайте.

   Одного разу мама попросила Іринку та Юстинку піти в магазин по хліб. Вони не послухалися, а пішли в ліс погуляти. Дівчата бігали, веселилися і зайшли дуже далеко в ліс. Аж коли втомилися, обдивилися довкола і зрозуміли, що заблудилися. Сестрички ніяк не могли знайти дороги додому. Геть знесилені вони впали на травичку і заплакали.  

-  Що ми наробили? – мовила плачучи Іринка.

-  Допоможіть! – закричала Юстинка.

   Раптом перед дівчатками з’явився страшний бородатий дід. Це був злий чарівник.

   Перший день осені. Не знаю, як інші, але я дуже чекала цього дня. Осінь - моя улюблена пора року.  Осінню розпочинається навчальний рік у школі. Цього року я вже дев'ятикласниця. На урочистій лінійці Першого дзвоника сільський голова Богдан Рекетчук повідомив, що скоро буде відкриття спортивної зали, тепер у нас буде навчання у значно кращих умовах. Маленькі дошкільнята вже поселилися на другому поверсі нового приміщення. Це велика подія цього року. А ще нам дуже подобається перехідна галерея. Впевнена, це буде улюблене місце школярів.

Розділ VI. Справу розкрито

 Містер Шеммі лежав у шостій палаті. Клініка була приватна. У палаті сірі стіни, над ліжком висіла картина, на якій був зображений хлопчик з кулькою у темній безодні. Поряд був столик, крісло і книжкова полиця. Містер Шеммі прокинувся о 7.30. До палати зайшла молоденька медсестра місіс Грета Павелсон. Вона присіла на крісло і промовила:

– Доброго ранку! Ну як ви? Вже краще?

–Т-а-к.., – ледве вимовив містер Шеммі.

– От і добре. Зараз поставлю вам капельницю. Скоро поправитесь. – усміхнулася медсестра і пішла по капельницю. Повернулася швидко, однак довго не могла попасти у вену містера Шеммі. Аж після довгих старань їй вдалося підключити капельницю.

Розділ V. Підступний задум місіс Ліверсон

 Містер Шеммі не розумів що коїться. Коли зайшов у будинок місіс Ліверсон, хтось накинувся і вдарив його металічним прутом по голові. Містер Шеммі знепритомнів. Опритомнів на бетоні підвального приміщення. Поряд з ним була місіс Ліверсон.

 − Де я? − прошепотів містер Шеммі.

 − У моєму підвалі, - спокійно відповіла місіс Ліверсон, стоячи плечима до містера Шеммі.

 − Чому ми тут? -  наполягав детектив і пробував підвестися. 

 − Нас тут замкнули злочинці, – з іронією відповіла жінка.

Розділ IV. Новий злочин

   Наступного ранку містер Шеммі вирушив до місіс Ліверсон, щоб ретельно обстежити її дім. Автобус приїхав скоро. Містер Шеммі закомпастував проїздний квиток та всівся на сидіння біля вікна. Біля нього сіла жінка з грудною дитиною. Немовля без зупинку плакало. Молода мама не могла заспокоїти дитину Шеммі не любив, як плачуть діти та вирішив якось заспокоїти малечу. Він відкрив портфель, там були лиш світлини з різних місць злочинів. Він розглядав їх і розповідав про них немовляті. Містер Шеммі так захопився розповіддю, що не помітив як немовля затихло. Його спокійний, врівноважений голос заколисав дитину, вона заснула. Молода жінка подякувала дивному попутнику і подарувала брязкальце. То була улюблена іграшка дитини.Детектив розгубився. Геть розчулений склав фотографії та брязкальце у портфель.

Детектив Кен Йцукен

  Теплого, весняного дня, сидівши з лаборанткою Тріксі у своєму кабінет за впорядковуванням різних документів, я помітив знайомий лист. Та зненацька залунав телефонний дзвінок. Як не дивно, це була одна із перших клієнток, яка і досі залишилась моїм добрим другом, авторка цього листа.  За цікавою бесідою з місіс Чері я й не помітив, як минула година. Весь цей час Тріксі працювала за двох. Поглянувши на годинник і на ділянку зробленої роботи, я запропонував Тріксі пообідати зі мною в кафе, що навпроти.

Детектив "Годинник"   

   Містер Шеммі спустився сходами вниз і вийшов надвір. Жінки старшого віку сиділи на лавочці та уважно спостерігали за подіями навколо.

– Добрий ранок, Джиме! Куди ти поспішаєш сьогодні? - поцікавились жінки.

– І вам хай буде добрий! Поспішаю на зустріч з місіс Ліверсон, - з поспіхом відповів Джим.

– Лізочко, а ти поглянь який Джим молодець. Зовсім недавно розплутав справу і вже береться за іншу. Справжній герой! - з повагою сказала місіс Ганна.

   Навчальний рік цього року пролетів дуже швидко, вже середина травня, останнього місяця навчання. Зараз ми всі думаємо про оцінки і мріємо про літні канікули. Навчальний рік проходив дуже цікаво та весело. Ми поповнили свої знання, ще більше здружилися, багато читали, збагатили свій словниковий запас. Брали участь у концертах, Хресній Дорозі, новорічних виставах, у бібліотечних презентація. Наш клас дуже читаючий. До школи ми ходили з радістю тому, бо кожного дня на нас чекали пригоди. Ми ходили на екскурсії, грали ігри та дізнавались багато інтересного. Крім того ми займалися у різних гуртках. У нас дуже гарний класний керівник Наталія Ігорівна Михайлишин. З нею ми дружимо, радимося, організовуємо цікаві заходи. А зараз, якщо чесно, ми дуже чекаємо канікул.

   Жила собі дівчинка Світлана. Вона дуже любила  малювати природу  і ліпити тварин із пластиліну. Одного разу Світлана зліпила кішку і назвала її Соня. Колись у дівчинки була кішка Соня і вона за нею дуже сумувала. Того дня уночі Світлані приснився сон, та дівчинка не знала, що таке сон. Все було по-справжньому. Дівчинка гралася та розмовляла з пластиліновою кішкою. Зранку Світлана прокинулася і побігла до батьків, щоб розказати їм свою дивну пригоду.

− Мамо, тату, наша кішка розмовляє! – вигукнула Світлана.

Батьки здивовано подивилися на доньку.

− Чому ви не вірите мені, вона розмовляє! Я говорила з нею цілу ніч, - наполягала дівчинка.

Детектив Кен Йцукен

   «Перший вихідний за місяць, тепер можна розслабитись і відпочити,» - подумав я, але мої плани пішли шкереберть. Як тільки я подумав про відпочинок, до мене зателефонував невідомий чоловік і щось говорив про містичний туман, про якусь стару ворожку і про зниклого брата. Хоч в мене був всього один вихідний на місяць,  я погодився допомогти йому, тому що все це виглядало дивним. Здавалось би, просте природне явище, та з ним пов'язані крадіжки людей. Це все було дивне. Я домовився про зустріч з Віннером о 14.00 на Трафалгарській площі, біля фонтану.

  Детектив "Годинник" 

   Містер Шеммі прокинувся від мяукання свого кота Фера.

− Фере, перестань. Ти заважаєш мені спати. Тупенький кіт,» − знервовано промовив Шеммі.     Однак взяв кота на руки і поклав біля себе на ліжко. Почав його гладити по шерсті та так і заснув. Прокинувся двадцять хвилин на дванадцяту. Це була п’ятниця. Ранок був чудовим. Містер Шеммі одягнувся і поквапився на кухню поснідати. Він зготував собі яєчницю та чай. Смачно поснідав, взувся у черевики, надягнув піджак і вийшов на вулицю. Він ішов по вулиці і роздивлявся навколо. Співали птахи, грали музиканти, лунав сміх маленьких дітей. Все було чудово.

Розділ 1. Трагедія у сім’ї Барбарів

   Лондон. Звичайний робочий день. На годиннику 15:00, за вікном пахне весна, починають зеленіти газони, місто наче прокинулось із сплячки, нарешті закінчились дощі. Вікна мого кабінету виходять на терасу затишної кав’ярні, де завжди людно. Часто я спостерігаю за відвідувачами цього закладу, але сьогодні мої спостереження перервала незнайома жінка, яка швидко та налякано увірвалася до кабінету. Панічно щось говорила та показувала фото чоловіка.

Розділ І. У якому містер Шеммі назначує зустріч.

 Все почалося одного чудового літнього ранку. Джим Шеммі сидів у своєму кріслі і розмовляв з подругою дитинства Еммі Літерсон. Містер Шеммі був досить високим і худорлявим, мав темне хвилясте волосся та великі, карі очі. Він рідко посміхався, але коли посміхався то посмішка була щира. Шеммі був доброю людиною. Він був кмітливим, серйозним, врівноваженим, мав силу волі і взагалі був ідеальним. Він завжди допомагав людям. Саме за це його прозвали детектив Шеммі. Він розплутав не одну справу.

Розділ дев’ятий. Знищення головного порталу

   Ми зібрали усю суміш і полетіли у наш час. Суміші було мало. Коли я забіг до лабораторії шакал зник. Ми залишилися без сили, а скрижалю, щоб його переродити, не було.

– Ти приніс суміш? – почув я позаду себе.

   Це була бабуся. Я розповів їй про суміш.

– Ну що ж, розпочинаємо операцію "Метаморфоз-1", – сказала бабуся.

Розділ ІХ. 

   Агата виконала свою місію у Папероляндії і прийшов час повертатися додому. Дівчині сумно було прощатися з паперовими друзями, особливо з пурпуровим алікорном Річардом. Але вдома її чекали найдорожчі мама і тато, яких вона дуже хотіла пригорнути.

- Мої любі друзі-паперожителі, дорогий Річарде, - промовила Агата, я усіх вас дуже полюбила. Мені не легко покидати вас, але я мушу повертатись у реальність, там мої батьки, друзі, школа. Я вірю, що ще навідаюсь до вас. А може візьму з собою і батьків. Я хочу, щоб у вас було все добре. А зараз я створю Порпуролікричний вхід і повернусь додому. Прощавайте!

Розділ VIII. Запекла битва

  Агата почала діяти. Вона тихенько відчинила двері палати злого чарівника Седріка і навшпиньки попри стіну пробралася до клітки, в якій були замкнені паперові звірята. Шепнула їм: -Звірятка, це я прийшла, щоб вас врятувати.

  Агата витягла чарівну паличку і промовила заклинання, яке завчила напам'ять: − Андгумус… Зінтурміантрікс… Марінсмтаруг… Карендайлонто… Азінтус… Абракадабра… Лілітен-зунсікартунезма… лірі кус-Зінтус… Клітка відчинись!

Розділ VIІ.  Пізнання нових наук

 Тепер Агаті залишалося тільки одне, знайти своїх друзів у величезному та високому замку. Агата бігла коридором, там були столики з різноманітним зіллям. На першому столику було голубе зілля і надпис: «Не пий, бо виросте пір’я».

– Хм, може, взяти це зілля собі у кишеню? А, може, воно мені знадобиться? - подумала Агата і взяла зілля. Вона поставила його собі у праву кишеню плаття. Кишеня була глибока, туди могло поміститись дуже багато речей. Агата вже не вагаючись підбігла до інших столиків і забрала зілля, Столики були порожні, а у Агати добавилося шансів на перемогу.

П'ять хвилин гумору від Ігоря ІЛЬНИЦЬКОГО

- Любий,  я хочу на Різдво шубу.

- Господарочко ти моя! Зараз же піду куплю буряк та оселедець!

 Сміх ПідморгуєПосмішка

Після Різдва гуцул поїхав до Києва в гості до друзів.

 Господиня питає:

- Ви тільки що з Карпат. Ох, розкажіть, як ви провели там Різдво?

Розділ 8. Стерли  скрижаль у порох.

   Ми сіли у машину часу.

– Вкажіть час, місце і тип переміщення, – сказала АМЧ.

– 10 ст. до н.е. Японія, телепортація атомна.

   За декілька хвилин ми були в Японії, біля озера “Шуянагоку”. Скрижаль потрібно було занурити у воду, але температура води була вище 80 градусів. Викупавши скрижаль у озері ми пішли до вулкану. Потрібно було насичити скрижаль  димом виверження.

Розділ VI. Щирі сльози та нове знайомство

Агата з паперовими звірятами заховалися у кущах, щоб їх ніхто не побачив. Вони обдумували план, як дістатися до замку і здолати злого чаклуна Седріка. Агата запропонувала взяти з собою м’ясо, воно відволіче крокодилів. Вони тим часом зможуть стрибати про спинах крокодилів і таким способом добиратися до замку Седріка. Потім вони мають відгадати  три загадки, які зададуть тролі. Лиш тоді тролі пустять їх до замку. 

–       Ми здолаємо Седріка за допомогою сили дружби, - весело промовила Агата.

На уроці фізкультури, щоб діти крокували в ногу, вчитель час від часу повторює:
- Лівою! Лівою!
Маленький Івасик здивовано запитує:
- А що робити правою?

   Сміх ПідморгуєПосмішка

     У одному великому місті жили собі четверо собак, пес-тато Джек, мама Софія, син Джейкс та донька Джейсі. Вони любили мандрувати. Одного разу, коли вони гуляли парком, песик Джейкс запримітив у траві шматок ковбаси. Від відстав і швиденько, щоб ніхто не бачив, ковтнув ту ковбасу. Коли повернулися додому Джейксові стало зле. Мама Софія поклала Джекса у ліжко, накрила і дала вітамінну кісточку. Він зразу ж заснув. Йому приснилося, що він опинився у дивному будинку. На перший погляд здавалося, що там ніхто не живе. Але усяке зілля і різні пляшечки, колбочки та величезна книжка навіювали страх на Джейкса. Він здогадався, що це будинок злого чаклуна, про якого розповідали батьки.