Свої зимові канікули я провела дуже весело. Канікули найбільше запам'яталися святами. Кажуть, як зустрінеш Новий рік, так його проведеш. Я зустріла його весело. На Різдво до мене приходило багато колядників, засівальників, вертепи та маланка. А ще у мене народилася двоюрідна сестричка Анастасійка. Вона дуже гарна та мила. Це найяскравіша подія моїх канакул - подарунок Різдва. На зимових канікулах була справжня зима, випав сніг, мороз, було слизько. У мене був завжди святковий настрій. Я люблю зимові канікули, коли є сніг, сміх, друзі і родина. Я вітаю усіх з Новим роком, з народженням Ісуса Христа. А ще ми всім класом вітаємо з Різдвяними святами наших захисників, особливо друга нашої школи Дмитра Євдокимова.

   Христос народився!

   Шкільні зимові канікули розпочалися 30 грудня 2016 року, а завершилися 16 січня 2017 року. За ці 17 днів я гарно відпочила і провела чудово час. Канікули випали на великі християнські свята та події - Новий рік, Різдво Христове, Старий новий рік та Водохреща - Богоявлення Христове. Спершу прийшов до нас новий 2017 рік. Я зустрічала його у теплому родинному колі. До нас прийшли родичі, ми прощалися з 2016 роком, згадували події, які відбулися і нашій сім'ї, родині, селі, Україні і, звичайно, у нашій Клубовецькій школі.

   Добрі вчинки нам допомагають жити. Вони нам показують лице самого Бога. Це найкраще спасіння від гріха. Добрі вчинки нас вчать любити, бути ввічливими та уважними. Добрі вчинки – це найкращий скарб для нас. Ми маємо їх робити завжди.

   Зараз ми пишемо листи до святого Миколая, не треба вимагати у нього дорогих дарунків, а просити миру Україні, щастя, здоров'я рідним і подякувати Миколаєві за все, що він нам зробив доброго, від якого у душі стало так тепло.

   Прийшла Зима. Одного разу дівчинка Катруся зліпила два сніговики. Сніговики вийшли дуже гарні. Катруся довго любувалася, не могла відійти від них. На радощах покликала маму. Мама похвалила дівчину:

- Ти дуже гарно постаралася, доню. Твої сніговички казкові.

   А коли мама пішла до хати, сніговички ожили. Катруся дуже здивувалася. А вони заговорили до дівчинки:

Казки третьокласників   

   Була собі Осінь. Вона дуже хотіла царювати, щоб її пора року була увесь рік. Зустрілися одного разу Зима, Весна, Літо і Осінь на галявині. Зима каже: "Якщо ви не дозволите мені бути, то я накличу на вас хуртовину та лютий мороз". Весна теж мовила: "Я така гарна, що ви напевно дозволите мені увесь рік бути". Літо й собі каже: "В мене дуже ясне сонце, я вас тут припечу".

Осінь послухала їх і каже: "Я засиплю все листям".

І так вони сварилися доти, поки не прийшов Стрілець

Творять третьокласники

Прийшла до нас осінь з холодним дощем,

І плаче десь вітер в саду під кущем.

А дощик холодний плаче весь день,

Бо сонця немає, немає пісень.

А кицька залізла на мокре вікно

І дивиться перше осіннє кіно.

Творчість третьокласників

   Люблю осінь. Осінь чарує мене своїми кольорами. Коли на деревах затріпочуть, наче пташенята, перші жовті листочки, потім червоні, багряні, золоті, мені здається, що наш сад найкращий в світі. Куди не глянеш - сотні молодесеньких опеньків на тонесеньких ніжках дивляться на нас. Ми їх дбайливо зриваємо і кладемо в кошик. Вітер позбивав горіхи, треба визбирати. А он метушиться їжачок, обліплений золотистими листочками.

Казки наших третьокласників

– Здрастуй, царівно Осене! Почув я про твою красу незрівняну і от я весільні подарунки приніс: парчу золоту і коралі багряні, - промовдяє Жовтень і водначас чарує, чарує.

І зачарував царівну Осінь. Забула вона свого нареченого і дала згоду бути Жовтневі за дружину. Вже й день весілля призначили.

От і настав цей день. З усіх усюд з'їхалися гості. Лине музика, пісні величальні. Веселяться гості, п'ють мед-вино за здоров'я молодих, танцюють, співають.

   5 жовтня у 7 класі Клубовецької школи був суперовий урок інформатики, який провів Володимир Ярославович. На уроці ми працювали в комп'ютерній програмі Scratch. В програмі Scratch можна робити ігри, мультфільми, або програмувати різні речі.  Нашим завданням було обрати об'єкт та скласти алгоритм у середовищі  Scratch, використовуючи команди циклу, у результаті яких наші герої прокладали маршрут, як у лабіринті.  Уявляєте, мої однокласники вибрали cобі таких класних персонажів: різні тварини, відьми, казкові машини, котики та інші. Коли герої рухалися лишали за собою лінії, подібно, як обведені сторони квадратика  (як показано на дошці).

    Четвертокласники на уроці української мови вчилися писати замітки до газети. Коли школярі впоралися із завданням, то по черзі зачитували свої інформаційні повідомлення. Кращі замітки, які учні обирали голосуванням, вирішили розмістити у нашій шкільній газеті. На думку учнівського колективу кращими були замітки Лялик Ірини "Відкриття спортивного майданчика" та Савки Вікторії "Похід у музей". Переможниці самі набирали свої замітки у текстовому редакторі Word. А ми радо розміщуємо їх, підтримуємо такий експеримент і запрошуємо до творчості всіх школярів.

Літо - це пора, коли всім учням і вчителям пора відпочивати. Усі роз'їжджаються на море, в гори, а дехто організовує свій відпочинок вдома: ходить в ліс, на річку чи озеро. А я цього року відпочивала на Закарпатті. По дорозі ми роздивлялися краєвиди горів, зупинялися біля гірського джерела, милувалися природою. Коли приїхали, побачили високі і густі ліси, земля у них була коричневого кольору. Було дуже цікаво. Гірське повітря дуже чисте, ми багато мандрували. Тиждень відпочинку у горах проймав дуже швидко.

 Прийшла Весна і розбудила Природу. Прокидаються бруньки на деревах, із них незабаром народяться дитята-листочки. Оживають ніжні, голубоокі квіточки проліски. Тануть крижані ланци, які скували річки, озера та ставки. Природа розквітає і зворушує кожну людську душу своєю красою та кольоровою насиченістю. Саме тут Диво-художниця використала усю палітру фарб, втілила різноманітні ідеї. Раптом ця картина ожила, а з нею ожила планета Земля. Пташенята зранку вирушають на уроки співу, звірятка гуртом ідуть на полюваня, велетні-дерева вітаються із сусідами та розповідають дивовижні сни.

     Був літній день. Ніщо не нагадуво про дощ. Раптом на сонячному небі з'явилась похмура хмарка. Сонечко налякалось і швиденько заховалось за ліс. Хмарка насупилась і полився м'якенький дощик. Потім на небі з'явилась веселка. Це Сонечко зраділо що дощик минув і посміхнулось на всю землю. Яких тільки кольорів у ній не було і жовтий червоний і зелений фіолетовий і голубий оранжевий. Усі кольори веселки переливались і відтворювали усю чарівність природи. Жовта фарба злилась з зеленою, а червона стрибнула на голубу, оранжева ж швиденько заховалась в фіолетову. Ось такі дивні та гарні веселкові фарби.

Марцінко Оксана                             Зайчик і весна

   Був гарний, погожий день. Маленький зайчик сидів під кущиком і дивився на свій старенький кожушок.

   - Ой горе мені, - плакав бідолашний, - сніг розтанув, ніде заховатись, скрізь видно мій білий кожушок.

   Ласкаве сонечко побачило заплакане зайченя витерло йому промінчиком слізки і пообіцяло допомогти. Воно звернулося до весни. Уважно вислухала вона сонечко і вирушила на пошуки зайчика.

 Дутка Максим     Про дівчинку, що заблукала

 Прийшла весна. Дівчинка Софійка пішла в ліс за підсніжниками і заблукала. Сіла на пеньок і плаче. Побачив її зайчик та й питає:

- Чого ти, дівчинко, плачеш?

- Я хотіла нарвати собі цих білих квіточок і заблукала.

Віталій Білуник                      Вовчик і сонечко

   Маленький сірий Вовчик жив у великому лісі. Недалеко була простора галявина, на якій він любив гратися з друзями. На галявині росло багато-багато яскравих квітів, схожі на маленькі сонечка. Над ними кружляли барвисті метелики і гуділи бджоли. Одного разу Вовчик побачив, що сонечка зникли. Не залишилось жодного. Замість них з трави визирали білі, круглі, наче шарики, квіти.

  Надворі весна!

   Не тільки розпускаються брунечки, світить щиріше сонце, але і в душах стає світліше! Учні школи щиро вітають з веснянми днями. "Вітаю всіх з весняними днями. Усіх селян, родину, улюблену прабабусю, бабусь, маму, сестричок, друзів! Від щирого серця бажаю миру, тепла, здоров'я!" Юстина Самборська

 Весна увірвалася у наші серця. Геть відкинуті теплі рукавиці і шарфи. Учні відкриті для сонця і квітів. На гуртку "Натхнення" весні раді і наші барви заграли яскравіше. Ми старанно і впевнено виготовляємо квіти, але не просто так, а формуємо з них кудусамі, дерева щастя, великі квіткові панно. З кольорового тонованого паперу, виготовляємо фрагменти композиції. Нам подобається терпеливо працювати, щоб потім отримати хороший результат.

   Виявляється перерву між уроками  можна провести не тільки весело, але й цікаво -  з користю для себе. Таким чином ми, семикласники, відпочиваємо біля настільної гри "Лото". Ця гра захоплива, розвиваюча і гуртова. За умовами гри ми роздаємо кожному учаснику картки з цифрами, потім витягуємо із мішка бочки з різними цифрами та червоними кругами. І стартуємо. Кожен прагне перемогти. Гру приніс Попадюк Богдан і зацікавив нас усіх. Гра стала гарною вправою для розвитку уваги, зорової пам'яті та створення гарного настрою у класі.

Казкова історія

Навкруги була тиша. Прокидався осінній ліс, ледь-ледь прорізався шум золотих дерев та спів пташенят. Звірята умивалися і вирушали до своїх звичних справ. Серед цієї осінньої краси у одному чудовому лісі жила колюча родина. Дорослі їжаки щодня вирушали на пошуки їжі, а діти залишалися вдома і гралися. Та ледь зіп’явшись на ноги їжачки покидали батьків. Звісно, батькам було сумно і вони, як могли, відтерміновували цю трагічну подію. Але найсміливіше дитинча на імя Їжко вважало, що воно уже достатньо навчение і визріле для самостійного життя, а гострі колючки захиститься його від будь-якого ворога. Воно вирішило іти вже наступного ранку.

   Проведення пробного зовнішнього незалежного оцінювання (далі – пробне ЗНО) здійснюється за технологією та процедурами, що розробляються Українським центром оцінювання якості освіти.

   Тести пробного ЗНО відповідають програмам зовнішнього незалежного оцінювання (далі – ЗНО), укладаються Українським центром оцінювання якості освіти і є максимально наближеними до тих, що будуть надані під час основної сесії ЗНО.

 

 

   Дорогі учні, от і прийшла омріяна пора зимових канікул. Нас очікують новорічні і різдвяні свята, Свята Вечеря, коляда, катання на санках/лижах, гарні мандрівки. У цей святково-відпочинковий час радимо вам прочитати також казки, казкові історії, байки, оповідання наших школярів та поділитися своїми враженнями.

   Жила-була Зима. Кожного дня вона дарувала людям сніг і це було її основною роботою.Прикрашаючи землю пухнастим снігом, Зима бачила, як радіють діти. Щодня вони каталися на санчатах, гралися у сніжки та ліпили сніговиків. Але одного разу Зима раптово захворіла і не змогла вийти на роботу - не бкло кому сипати сніжком. Все навколо завмерло - не чути було ні дитячого сміху, ні веселощів. Усі засумували.

   В одному українському селі, яке знаходилося посередині дрімучого лісу, була казкова хатинка. А в тій хатинці жила маленька принцеса Вікторія і сірій котик Мурзик. В нього були пухнасті лапки. Він швидко бігав ними, пустував, витворяв всякі комедії. Принцеса дивилася на свого пухнастого друга і хотіла також бігіти, як він.

– Мурзику, а чому я не можу стрибати так як ти? – запитала принцеса.

– А тому, що ти не маєш чарівних капучіт, – відповів котик і показав на свої пухнасті лапки.

    У маленькій хатинці, що розмістилася посеред високих квітів, жили дві сестрички Калинка і Вербинка. Одного разу дівчата захотіли намалювати картину, та у них не було фарб. Вони так сильно хотіли малювати, що всім довкола розповідали. Але фарб ніде не було. Сестрички дуже зажурилися, не хотіли з ніким гратися, лишень думали про картину.

    У нас в школі справжні жнива: всі класи пишуть директорські контрольні роботи, учні чекають оцінок - результату своїх знань за перше півріччя. І, звичайно, переживають (дуже переживають!). Навіть перерви стали інакші, тихі, бо всі готуються до контрольної, особливо з математики. Цей рік став для нас особливим, у нас все змінилося, нас вчать багато  вчителів. 23 грудня у нас була підсумкова контрольна з математики, яку проводила вчителька математики Світлана Миколаївна Дуридівка. Було два варіанти по дев'ять завдань у кожному. Я писала перший варіант. 

   На уроці інформатики ми виконували практичну роботу. Нашим завданням було детально відтворити намальований на дошці Оксаною Ярославівною орнамент вишивки, замалювати відповідними кольорами, а потім освоїти повороти фігур і розміщення їх у дзеркальному відображенні. Ми зайняли робочі місця біля комп’ютерів і взялися працювати. Українські орнаменти дуже красиві, їх можна відтворювати у різних кольорах. Мені найбільше сподобалися синьо-жовті поєднання кольорів, традиційні наші символи.

   Сьогодні третьокласники попали в кадр і поділилися з нами своїми успіхами, які здобули крокуючи сходинками до інформатики.

   Баб'як Борис: - Я люблю інформатику. Сходинки до інформатики – це наука про комп’ютери та інформацію. Я вивчаю комп’ютер з другого класу. Мені подобається друкувати, малювати. Я вже навчився створювати теку, зберігати текст та малюнки. У другому класі ми вчили програму «Сходинки до математики», вона подібна на гру. Зараз ми вчимо дорослі програми Блокнот та Paint. Вчить нас Катерина Петрівна, уроки проходять у комп’ютерному класі. 

   Учасниками програми "Будемо жити" № 12, яка траслювалася 29 листопада на 5 каналі (Військове телебачення України) стали друзі нашої школи захисник України, учасник бойових дій Дмитро Євдокимов та івано-франківська поетеса Адель Станіславська. Приємною несподіванкою для нас став показ  листів наших школярів, які писалися Дмитру на фронт.  

   Недавно біля нашої школи постелили новий асфальт. Ми зразу ж зібрали команду тих, хто любить кататися на роликах і зайнялися цікавим та веселим заняттям - катанням на роликах. Першою прийшла кататися на роликах Павлюк Аня, учениця 3 класу. Її почин підхопила ціла команда веселих і спортивних школярів. Катання на роликах - це дуже веселий, рухливий і захопливий відпочинок на повітрі.

Члени нашої команди: Попадюк Богдан, Хомут Марія, Досюк Валентин, Федорак Ілона, Бойко Олег, Бойко Вероніка, Попадюк Тарас, Андріїв Анастасія, Квасніцький Максим, Шкробач Михайло.

Проба пера                Казкова історія

   Одного разу дівчинка Катруся гуляла полем поблизу хати. Дівчинка побачила нірку і захотіла попробувати залізти усередину. З тієї нори дуже ясно світилось різними кольорами. Коли Катруся пролізла усередину, вона побачила різних звірят. Спершу побачила маленького дракончика,  який дуже хотів їсти. Їй стало дуже шкода дракончика. Підійшла до нього,  допомогла  зірвати  гілку.