Я не уявляю свого життя без брата!   

У мене є старший брат його звати Едуард, йому 16 років він займається футболом вже 9 років. Коли ми жили в Києві, він ходив на тренування та ігри по футболу, а коли ми переїхали жити в Клубівці, брат з понеділка по п'ятницю живе в гуртожитку, там займається у футбольному клубі "Прикарпаття", до мене приїжджає тільки на вихідні, в суботу та неділю. Мій брат дуже любить грати в футбол, інколи він навіть грає в футбол у хаті маленьким м'ячиком. А ще ми любимо грати в бокс, брат від мене втікає, а я його наздоганяю і штовхаю на ліжко. Ми починаємо боксувати. Коли я запитую брата, чи він мене любить, він завжди каже "ні". Тоді я беру боксерські рукавиці і  кімната перетворюється на ринг.

 

   У нас був один цікавий випадок зимою, коли ми привязали нашу собаку Лаю до санок, я сіла на санки, а моя собака побачила кота та потягнула мене так, що навіть мій брат не міг нас догнати.

   У нас є мрія назбирати багато грошей та купити два ноутбуки. Я дуже рад,а що маю старшого брата. Без брата було б дуже скучно жити. Я не уявляю життя без свого брата Я дуже дякую батькам та Богу за те, що в мене ж такий веселий брат♡.

Валерія СИМОНЕНКО, 6 клас

Я люблю сестричку і буду її оберігати

   У мене є сестричка. Її ім'я Домініка, їй 5 років. Улюблене заняття Доменіки бавитися машинками і ляльками. Ми любимо грати мобільні ігри разом такі як: Roblox, Toca world, Livetopia. У нас є секрет. Коли я залишилась дома приглядати за сестрою, я випадково розбила чашку. Це наш маленький секрет, ми про це нікому не розказали. Поки що у неї мрія стати балериною, а я хочу стати стюардессою. Моя сестричка деколи мене ревнує до мого братика, але це нормально.

   Я дуже рада, що у мене є така сестра. Я її люблю і буду берегти.

Адріана СТАРЧУК, 6 клас

Надійка – справжнє диво!

   У мене є сестра Надійка. Вона надзвичайно весела і смішна. Я дуже люблю гратися з нею, адже наші ігри ніколи не бувають сумними. Надійка любить багато говорити, як на мене, це найкумедніше. Їй всього 3 рочки, але вона дуже розумна і міняється на очах.  Надійка – справжнє диво! Якщо б я не бачила її декілька днів, то  б не впізнала свою сестричку. Надійка завжди може вислухати мене. Хоч вона маленька, я можу довірити їй свої секрети, і точно знаю що вона збереже їх в таємниці. Звичайно ми інколи сваримося, найчастіше це через якісь незначні дрібниці. Коли вона ображається, то втікає в другу кімнату і сильно гримає дверми. Мені здається, що ще так кілька разів і двері відломляться. Але ці сварки роблять нас тільки ближчими. Хоч вона і трохи вредна, я дуже рада, що в мене є така сестричка. Так приємно коли я приходжу дому і Надійка біжить обняти мене з словами: - Тааанечка прийшла!

Тетяна КУЧАР, 6 клас