21 листопада - День Свободи та Гідності. А ще у цей день велике християнське свято Архангела Михаїла, покровителя України. У цей день згадуємо тих, хто боровся і бореться за свободу, за тих, хто зараз на передовій захищає нас. Вони, як ангели, вдень і вночі на посту. За традицією, яка складася у нашому ліцею, з нагоди таких дат і подій, ми беремо інтерв'ю у друга школи, захисника України Дмитра Євдокимова. 

– Слава Україні! Мене звати Таня, я журналістка учнівської газети "Шкільна правда", я дуже хочу взяти у вас інтерв'ю. Чи можете відповісти на декілька питань?

– Героям Слава! Приємно познайомитись! Надсилай запитання, постараюся відповісти.

– Дмитро, де ви зараз перебуваєте? У якій частині?

– В Луганській області, частина 24 ОМБ.

– Скільки років Ви вже на війні?

– Вперше попав на війну в 2014 році. Був до вересня 2015. Після того були контракти, ротації. В кожному році я був на фронті, просто тривалість була різна, коли пів року, коли два місяці, як який рік.

 

– А коли останній раз були вдома? Сумуєте за домом?

– Кожен сумує за домом, родиною. Але це служба, тож приходиться певний час бути відсутнім.

– А попри це Вам подобається бути воїном?

– Подобається.

– А скільки воїнів з вами служать?

– Ну це вже військова таємниця. Не можна розголошувати чисельність військ, які виконують завдання. Скажу лиш те, що достатньо, щоб не тільки зупинити ворога, а й за наказом посунути його назад.

– А чим Ви займаєтеся у вільний час? І чи є він у вас взагалі?

– Хто чим. Я спортом займаюся, читаю, з вами спілкуюся.

– Ми бачили Ваші фото з прапором, який ми Вам підписували. Дуже приємно, що бережете його.

– Так, цей прапор вже дуже багато де побував.

– У Вас є там домашні тваринки?

– Тут в нас є коти і собаки. Ось вони.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

– Дуже красиві!

 

– Можете вислати ще які-небудь свої фотографії для нашої газети?

– Та щось пошукаю для вас.

– Гаразд, дуже дякую за те, що захищаєте нас, що боретеся за мир і цілісність України та за цікаве інтерв'ю.

– І Вам дякую що підтримуєте і не забуваєте.

Тетяна БОЙКО, 7 клас 

З Майдану пішов на війну

–  Добрий день, Дмитро. Мене звати Діана. Я теж журналістка газети "Шкільна правда". Прошу відповісти на і на мої запитання?

– Добрий день! Звичайно що можна, постараюся відповісти)

–  Де саме ви зараз перебуваєте?

–  На сході України, в Луганській області, на війні.

– Ого!  Там зараз дуже небезпечно?

– Коли в противника є зброя, там завжди є небезпека.

– Де ви вчилися і на кого?

– Вчився спочатку в школі, потім в ВПУ-21. Верстатник широкого профілю.

– Важко напевне бути верстатником? Чи так собі?

–  Так собі. Для цієї роботи потрібен постійний стаж, в мене великий перерив, тож важко щось зараз казати.

– Скільки років ви на війні?

– Зразу ж після Майдану у 2014-му році я пішов добровольцем на війну. Був до вересня 2015. Після того були контракти, ротації. В кожному році я був на фронті, просто тривалість була різна, коли пів року, коли два місяці, як який рік.

–  Зрозуміло. Це дуже багато. За цей час у вас були нагороди?

– Та якісь давали.

– А яке у вас звання?

–  Старший солдат.

– А де ви спите?

– У бліндажах.

А що таке бліндажі?

–  Про бліндаж прочитай тут:  https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D0%B6  

–  Дякую, прочитала. Тепер вже знаю, що таке бліндаж. 

– Чим ви харчуєтеся?

–  Нам постачають продукти харчування, ними і харчуємося. Продукти типові для наших країв, картопля, гречка, макарони і т.д

– Вам страшно перебувати на війні?

– Ні, не страшно.

– А яка у вас родина? Є брати, сестри?

– Мама, я, брат, сестра.

–А щоб ви побажали учням нашої школи?

– Гарно вчитися, слухатися вчителів і бути чемними/

–  Щиро дякую вам інтерв'ю. Дякую вам за те що захищаєте від ворогів нашу Україну. До побачення!

–  І вам дякую! За підтримку і за те що не забуваєте! 

– Вишліть ще мені, будь ласка, фото котиків і песиків, яких ви годуєте! 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

–  Дякую за фото! 

–  Нема за що! Рости велика!

Діана КУЗЕНКО, 6 клас