Розробка сценарію

Цвіте калина під вікном і незабудки стиха мріють,

А травень квапиться до нас, несе прощання нашим дітям.

Вже подоросліли вони, вже рвуться з-під крила на волю,

- Учителько, благословіть,  своїм орлятам добру долю!

 

Клубовецька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

Випускний бал для учнів 4-го класу

 Сценка

Все прибрано незабудками (можуть бути малюнки або аплікації)

 Стіл, парта. За столом сидить вчителька, мама приводить дівчинку записувати в школу. Підводить до столу.

Вчителька:

-         Тебе як звати?

Дівчинка:

-         Я ... ... (Ім’я і прізвище)

Вчителька:

-         Ти хочеш вчитися в школі?

Дівчинка:

-         Ні! Але мама каже, що треба вчитися, а я не хочу. Дома краще, іграшок багато.

Вчителька:

-         Сідай, (ім’я дівчинки), отут за парту, послухай уважно. Ми також будемо гратися  на уроках – наші іграшки будуть букви і цифри. Ми будемо будувати з них речення, задачі. Це так цікаво. На уроці ти зможеш розказати і про свої іграшки, порахувати скільки їх в тебе. Познайомишся з хлопчиками і дівчатками, які прийшли вчитися.

 Весела мелодія

Грає весела музика і на площадку вибігають четвертокласники з надувними різнокольоровими кульками і малюнками незабудок. Формуються в рядочок. Дівчинка з-за парти вибігає до них.

 Діти уважно слухають свою вчительку.

Вчителька:

-         Дорогі діточки, я - ваша перша вчителька, а звати мене ______________..Пам’ятаєте цей день, коли ви вперше прийшли до школи?

Спробуємо разом пригадати..

Вчителька сідає за стіл, виходять двоє ведучих – хлопчик і дівчинка.

Ведучий:

Це все було неначе вчора...

Нас мама в школу привела,

А вчителька так ніжно й мило сказала:

- Дітоньки, пора!

Пора до знань, мої маленькі,

В країну мудрості й добра!

За руку взяла і повела,

Як мама – рідна й дорога!

Ведуча:

Це було все неначе вчора,

Ми всі маленькі і смішні,

Шукаєм маму на уроці,

Гриземо ручку, олівці...

А вчителька тихенько каже:

-         Візьміть у ручки олівці,

Ми намалюєм мамі небо

І жовте сонечко вгорі.

Ми намалюєм мамі квіти,

На Україні дорогій,

Ви – українські славні діти,

Ви діти славних козаків.

Діти тримають у руках найкращі свої малюнки, хто скільки має (два-три).

Вчителька:

-         А що ви намалювали для своїх батьків, ану покажіть?

 Діти піднімають руками вгору свої малюнки

Вчителька:

-         Молодці! Молодці! Я й не знала, що ви так гарно малюєте. Ви дуже любите своїх батьків, і даруєте їм найкращі барви рідної землі. А що ти намалював, ________? (вчителька звертається до хлопчика.

Хлопчик:

Я намалював незабудку.

Вона цвіте весною.

Така маленька і голубоока.

ЇЇ дарують на прощання...

Вчителька сідає за стіл.

Ведучий:

До нас закралося прощання,

Непрохано в травневий день,

Малюють діти незабудки,

Малює серце перший сум...

Малює сонце перший промінь,

Малює осінь перший лист,

Все відлітає й опадає,

Лиш пам’ять наша - назавжди.

Ведуча:

Чіпає травень незабудки,

На піджачки і на блузки,

- Не квапся місяцю, не треба!

Ми ще малі, лиш підросли.

А місяць з неба споглядає,

Співає з нами залюбки,

Бо незабудка – добра пам’ять,

На все життя, на всі роки...

 Пісня про місяць “Розмова зорі з місяцем” (або інша)

Вчителька:

-         Діти, а ви пам’ятаєте свій перший день у школі?

Діти:

- Пам’ятаємо!!! (всі голосно кричать, і піднімають руки)

Вчителька вибирає одного із учнів:

- Розкажи нам _________:

Вірш розказує:

 Все життя я буду пам’ятати,

Все життя я буду поспішати,

Із букетом вчорашнього літа,

В першодень вересневого свята

А тоді, ой, не спалося мамо,

Ще й всміхалося сонечко рано,

Напрасована форма шкільна,

Йдем до школи, матусю, пора!

Вчителька вибирає іншого учня.

Вірш розказує:

Ніби вперше цвіли георгіни,

Ми без шуму покинули ігри,

Спішимо, спішимо в перший клас

Ми учителько, йдемо до Вас!

 

Ви зустріли нас лагідно й мило,

Усміхались, і щось материне,

Таке добре, ласкаве в очах,

Ми знайшли отоді - перший раз!

 Дальше наступні учні.

Вірш розказує_______

Ми горнулись до вас всі роки,

Де черпали скажіть доброти,

Нас багато було – двадцять шість,

Ви схилились над кожним , усіх

Приголубили, словом зігріли,

Ми маленькі були ще не вміли

Ні писати, ні добре читати

А сьогодні  вже нас не впізнати!

 Вірш розказує: ________

За руку брали, виправляли,

Маленьких розуму навчали,

А ми, наївні, бо гадали,

Так завжди буде! Та не знали,

 

Що незабудка розцвіла,

Прощання перше принесла,

На все, на все, на все життя

Ви – перша вчителька моя!

Вірш розказує:

Ви вели нас в Тарасове словот

У квітучу барвінкову мову

У співучу, немов солов’ї

Прилітають до нас навесні

Ніби верби розчесують коси,

Стелить вечір замріяні роси,

Вийшов місяць до зір на розмову –

Ви навчали любити нас мову!

 

Ластів’яче гніздечко звили –

Ми здужіли, зміцніли крила!

Понесли українське слово –

Розцвітай наша рідна Мово!!!

Ведучий:

Пам’ятаєте, вчителько наша,

Скільки свят Ви для нас провели,

Ми співали пісні, танцювали,

Наче справжні артисти були!

 

Ми на сцені в шкільній виступали,

В бібліотеці, в класі щораз,

Кожне свято ми шанували,

Кожну дату квітчали в піснях!

 Ведуча:

То ж згадаємо радощі наші,

Заспіваємо рідних пісень,

Затанцюємо дружно разом,

Порадієм в заплаканий день.

 Діти підбігають до вчительки, виводять її за руки на середину класу. 

Вчителька:

- А якої будемо співати?

Попросимо вчителя музики допомогти.

Діти голосно:

-         (ім’я і по батькові вчителя музики),  допоможіть!

Виходить вчитель музики

Віночок українських пісень

Всі водять хороводи і голосно співають, кожен по черзі бере вчительку в танець і виводить центр кола, гарно вклоняється, цілує, дякує

Вчителька:

–  За що ви так дякуєте мені, дорогі діти?

Вірш розказує:

Ви навчали батьків шанувати,

Україну любити і знати:

Де широкий Дніпро, де Карпати,

Батьківщина моя - рідна мати.

 

Ми історію вчили завзято –

Щоб дідівськую волю кувати!

Берегти незалежність і долю

Й Україну свою чорноброву!

 Вірш розказує:_____

Ви навчили молитись до Бога

Щоб  здоров’я і силу нам дав,

Щоби легко навчались у школі

І веселим був кожний день.

Ви навчили любити й прощати,

Співчувати, допомогти,

І закони святі шанувати,

Свою віру повік берегти. 

Вірш розказує:

Ви навчили сміливими бути,

Не боятись правдивих слів,

Свою землю й родину любити

Захищати від ворогів.

Свою пісню і мову плекати,

Вишиванку вдягати щодень

Слава Богу і Україні

Промовляти й гордитись цим!

Вірш розказує:

А ще вчили кмітливими бути,

І цікавими у житті,

Божий світ не розгаданий вповні,

Тож і нам відкривати світ.

Вчили праці й любові до рідних,

Вчили мудрості і добра,

А найбільше вчили, щоб чесність

Була в наших розмовах й думках.

Вчителька:

Дорогі діточки, я й не думала, що ви все так пам’ятаєте і бережете в пам’яті.

Дякую вам.

Пісню вчителька дарує своїм дітям

 (далі вірші на вибір, залежно скільки дітей у класі, можна скоротити сценарій)

Гра про знання

Вірш розказує:________

Ми охочі до оцінок –

Добрі бали - добрий,

Бо міцні знання в пригоді

Будуть на любій дорозі!

 Вірш розказує:_________

А 12 наймиліше,

Найсолодше, найтвердіше,

Воно сонечко сіяє,

Всі в родині про це знають!

Пісня “Оцінка”

Ведучий:

Як розказують діти про школу?

Що говорять удома вони?

То ж підслухаймо їхню розмову,

Що про вчительку скажуть вони?

 Ведуча:

- Мамусю, в мене така гарна,

Найкраща вчителька зі всіх,

Вона сказала нам сьогодні,

Щоб любить нас усіх-усіх!

 Вірш розказує________

А я сказав своєму брату,

Що вчителька, ну просто клас!

Нам повезло, бо вона – перша,

А перша, то на все життя!

 Подячне слово батьків

Батьки:

Дорога ___________.  Ми довірили Вам наших діточок, таких маленьких і несмілих. А сьогодні ми дякуємо Богу – бо їх не впізнати. Жваві, цікаві, вірші розказують, пісні, танці, ігри  наперегонки. Веселі, розкуті, багато вміють, багато знають, а ще більше розпитують, цікавляться. Ви наповнили їх живильною водою, енергією добра і завзяття. Дякуємо Вам. Ті всі слова, які діти дарують вам сьогодні із наших сердець. Велика подяка, пошана і поклін Вам за ревну працю, за велике учительське старання, за материнську любов до кожного, за благословення добром і наукою. Нам сумно прощатися. Ми так звикли, що вони біжать до Вас. А час йде і прощання, як ці незабудки, що намалювали діти, заглядає в серце. Та знайте, Ви – наша на все життя , Щастя Вам, здоров’я, родинного тепла, наснаги на Многії-Многії роки.

 Вірш розказує:________

Спасибі Вам за рань мою невмілу,

Спасибі і за міць, що ми дужіли,

Спасибі за любов, що нас так гріла,

За слово, за добро, що в серці зріло.

Спасибі Вам за ласку, за турботу,

За цю нелегку вчительську роботу.

Спасибі Вам! На все, на все життя –

Ви – перша вчителька моя!

(Дівчинка  з вишитим рушником, з хлібом і сіллю виходить на середину класу, і стоїть до тих пір, поки ведучий читає вірш)

 (після цих слів дівчина підносить хліб, прибраний незабудками до вчительки, вклоняється і дарує їй,

Вірш розказує:_______

Учителько, несу сьогодні смуток

Зажурених, заплаканих очиць,

Несу блакить тендітних незабудок

І крик душі у цю прощальну мить.

 Несу слова, громам травневим рівня

Учителько, моя найперша, рідна,

Збагнути, як мені, що це востаннє?

І як повірити мені в прощання?

Дівчитка розсипають навколо вчительки аплікації з незабудок

 

Пісня про вчительку

Ведучий:

Благословіть учителько на долю

Благословіть четвертий рідний клас!

Щоб доброю і мудрою ходою

Ми йшли в нове, стрімке життя!

Ведуча:

Благословіть учителько сьогодні,

Бо вже чекає й кличе 5 клас,

Усе нове і вчителів багато

І як ми будемо, учителько, без вас!

 Заключне слово Першої вчительки:

Благословляю вас, милі діточки:

Слово вчительки

Вчителька:

-         Дорогі мої четвертокласники-випускники початкової школи, сьогодні підсумковий урок для вас. Візьміть з цих перших чотирьох років  все найдорожче і найдобріше, і пронесіть через усе життя. Пам’ятайте, що  перша вчителька завжди біля вас. І їй буде дуже боляче, коли ви зробите щось погане і дуже радісно, коли виростете добрими і розумними, роботящими і здоровими. Хай береже вас, Бог.

 Ведучий:

Малює хлопчик незабудку,

Малює небо голубе,

І квіточку тендітну й ніжну

Учительці своїй несе!

(діти даруюють учительці свої найкращі малюнки)

Грає мелодія вальсу

Диктор:

Вона ту квіточку тулила,

Тулила діток до грудей,

Вона і вчила, і любила

Як мама рідна - кожен день.

ЇЇ життя - то незабудка

Що скромно квітне все життя,

А в серці пам’ять добра й вічна,

Про синю квіточку добра.

 Шкільний вальс.

Хлопчик бере вчительку до танцю. Всі розбиваються по-парах. Хлопчики беруть – мам, дівчата – батьків, дідусів. Родинний вальс.

Спілкування. Спільне фотографування.

Автор сценарію та віршів Оксана Пронюк