Ведуча: (читати голосно, наголошуючи кожне слово - робити після кожного слова невеличку павзу. Слова написані через –(дефіс) розтягувати у прочитанні)

З у с т р і ч а й т е!!!

Цікавих і кмітливих!

Усміхнених, веселих, жартівливих!

Задуманих, закоханих, мрійливих!

Серйозних і дорослих, серцю милих!

 

Сучасних, прогресивних, заповзятих!

Старанних, працьовитих і крилатих!

Неприструнених, впертих, незбагненних!

І волелюбних, неповторних -

І н д и в і д у а л ь н и х!!!

Ведуча:

С-т-р-і-ч-а-й-т-е!

Насправді унікальний клас –

_____ козаків і ______ дівчат!

Призерів, переможців, активістів!

Спортсменів, силачів і футболістів!!!

 

Простих, земних, вродливих, яснооких!

ВИПУСКНИКІВ 2- 0- ______ року!

 

Директор школи:

Урочиста лінійка, присвячена

закінченню ___________ навчального року оголошується відкритою.

ЗВУЧИТЬ ГІМН УКРАЇНИ

Директор школи:

За доброю шкільною традицією кращим учням школи надається право підняти прапор України.

Директор школи:

Вклоняємося пам’яті тих, хто у боровся за волю і незалежність нашої держави України. Прошу учнів покласти квіти до пам’ятника_________.

Ведучий:

На цьому історичному подвір’ї,

Де пам’ять ввіковічила сліди

Прадавній дзвоник нагадає знову:

Ви пишете свою історію

                      В-и-п-у-с-к-н-и-к-и!

Ведуча________

В шкільнім літописі ваш почерк неповторний

Від нині і назавжди, навіки –

Ви – згідно алфавіту у журналі

ВИПУСНКИНИКИ НОВІТНЬОЇ ДОБИ

 Ведучий_________

Ви волі й незалежності потомки,

Сини і доні української доби

Експериментами новітніми гартовані -

Ви – гордість наша -  випускники!

Ведуча_________

 В історії напишуть імена,

напишуть нашу школу і освіту.

 Хтозна, а може серед вас

вже є майбутній президент,

великий вчений, історик, математик,

журналіст чи олімпієць...

Велике починається з малого...

Дрібне переростає у вагу...

З шкільної парти дуже близько до порога,

де кузня сильного, великого шляху.

Ледачому нема туди дороги,

лиш добре закочені рукави,

змочені потом, градом і снагою,

 нас приведуть на ті міцні щаблі.

 Ведучий____

Це - наші ВИПУСКНИКИ – 20_____ року!

Славні сини і дочки українського народу!

Юнь і врода нашого Прикарпатського краю!

Гідне козацьке і гетьманське коріння,

Надія і опора, наше майбуття -

Вітайте! Вітайте їх оплесками!

За цей період поки ведучі читають вітальні слова випускники обходять колом площадку і виструнчуються на почесному місці.

Духовний опікун о.______________ Молитвою розпочинає святкування.

 Звучить шкільна музика

ДИКТОР голосно:

ВИПУСКНИКИ – 20________ року!

Запрошуємо вас та ваших рідних

У мандрівку дорогими шкільними роками

З молитвою та родиною, з друзями-однокласниками,

З дорогими вчителями та незабутніми шкільними витівками

З бешкетуванням на перервах, з дорослістю та дитячістю,

З підручниками та щоденниками,

з списаними домашніми завданнями та творами на вільну тему,

З першою закоханістю та сучасними дискотеками.

Зі всіма твірними та похідними, що називається

«Я – ВИПУСКНИК – 20________ року!»

Офіційна частина виступів

Слово надається директору школи:

Благословення священика

Слово від районного відділу освіти

………

Розпорядження, укази по школі:

 ________

Дякую вам. Дорогі діти, батьки, педагоги, гості нашої школи, минув у спільній наполегливій праці ще один навчальний рік. Наші діти підросли, змужніли і подоросліли. Набралися знань і впевненості в собі. Цей рік був особливо напружений для нас усіх. Це рік – навчання, олімпіад, конкурсів, різноманітних змагань, тестів, ЗНО……………

…………………………………………….

 Знаєте, кожен рік приходжу на лінійку Останнього дзвоника з великим хвилюванням. Кожен рік особливий. Ми дуже привикаємо до дітей, і прощатися дуже важко. Хочу щоб ми всі дружно сказали нашим випускникам ті дорогі і потрібні слова у дорогу життя. Щоб вони відчули материнське тепло рідної школи.

Слово випускників

 Випускники розгортають великий плакат:

Прощай, рідна школо! Спасибі Тобі!

Мелодія вальсу

Вірш декламує: 

 На шкільнім подвір'ї вальс прощальний плаче,

Школо, рідна школо, відучились ми.

Ми попідростали, ми знання кували,

А знайшли у школі щось надто дороге.

 

Нам прощатись сумно: покидати друзів,

Залишати клас свій, парту під вікном.

Вчительку любиму, вчителя, і друга

Тих, що засвітили вогник у душі.

 

Сіяли зернята: вічне і розумне,

Колисали мову рідну, дорогу

Проводжали в долю: - Летіть соколята!

І благословляли нас усіх-усіх!

 Шкільний вальс.

Грає вальс, учні запрошують у танок своїх вчителів і батьків.

Під час танцю дівчина декламує вірша:

 Ви сьогодні, мамо й тату,

Як тоді років багато

На лінійку першу нас вели,

Ви в’язали білі банти,

Ви готовили сніданки

На оцінки споглядали залюбки.

 

Чи збагнули, чи не вспіли?

Що ми всі попідростали,

Мов пташки, що випурхнуть з гнізда,

Ви самі такі ще юні

Та кують, кують зозулі

Нам весну травневого дзвінка.

 

І цвітуть, цвітуть нам весни,

В’яжуть рокам перевесло,

А шкільним не буде забуття…

 Після танцю, всі стають на свої місця.

Ведучий

Шумлять тополі на шкільнім подвір’ї,

Калина білим бантом розцвіла,

На грудях незабудки голубіють

Це нам пора прощання розцвіла…

 

Не кличе дзвоник у затишшя класу,

І не спішать з журналом вчителі,

А нам за всі роки забракло часу

На дяку Вам, на шану дорогі…

 Пісня “                             ”

Про школу, про вчителя, про шкільні роки

 Ведуча:

В рідній школі 11 літ

Облітає калиновий цвіт

І рожевих півоній кущі

Розгубили пахучі листки –

Промайнули безжурні роки...

 

В рідній школі 11 літ:

Тут був СТАРТ, тут старання і злет

Вже ведуть ластів¢ят ластівки

У широкі незнані світи –

Промайнули солодкі роки.

 

Дорогі, дорогі вчителі

Ніжний смуток на моїм крилі

А небесна блакить, сонцежар, вітрукрик

У обійми мої летить –

Це прощання, прощання мить.

 

Не забуду, де б я не був,

Прийду в школу у рідний двір,

Ви зустріньте мене, Ви чекайте мене,

Ви багатство моє дороге

Буду дякувать, вчителю, вам!

Ведучий:

 До слова запрошуємо Першу вчительку 

Перша вчителька:

Ви прийшли до мене маленькими і полохливими, відірваними від рідної мами і нерідко кликали мене на уроці: - Мамо! Я вчила вас робити перші кроки в навчанні і тішилася коли палахкотіли ваші цікаві оченята. Ви росли розумничками.

Але ви дуже квапилися підрости, і таке недитяче бажання горіло в цих маленьких очах і велике питання: - Що там? А чекало вас все нове і нове. Предмети були важчі, а вимоги більшали. З'явились перші розчарування, біля першої вчительки було набагато легше... Але це нормально, всі діти проходять ці етапи зрілості. Ви дорослішали....

Я зберегла ваші твори, в яких ви пишете, ким мрієте стати. Послухайте лише як ви писали:

- - - - - - - -  (зачитати декілька творів)

- - - - - - - -

Не зрадьте своїх дитячих мрій!

 Ведуча: Просимо до слова класного керівника______

Класний керівник:

Учні, мої випускники-20_______. Ви вперше прийшли у мою долю, не просто як учні, а як мої рідні діти. Серце болить за кожного з вас. З вами пов'язані мої великі надії і сподівання. Наші уроки дружби і доброти повинні тримати вас вкупі все життя, де б ви не були. Ви – випускники – 20_______-го року – це зобов'язує, це накладає на вас низку відповідальності за долю людства, хай як це не звучить високо. Ви – творці на цій землі, і вашим почерком будуть писані звершення і прослава на землі. Нехай вона буде на ваш погляд крихітна і непомітна – ні - це велич! З таких крихіток твориться одвідчно добро, любов і мудрість... Благослови вас земле, на цей нелегкий труд! А зараз черпніть якомога більше і глибше – це знадобиться у вашій дорозі. Щасти тобі, випускнику –20_______-чі!

Цей урок закінчується, а тема ще не вичерпана. Пишіть, творіть і надихайте одне одного на добро, хай школа буде міцним фундаментом і підпорою вам у житті, а наша наука тією торбинкою, у якій завжди буде окраєць мудрого хліба. Щасти тобі, випускнику-20_______ року.

 Якби запитати в пташини

Як їй коли діти летять,

Коли у гніздечко спустіле

Самотньо сідає цей птах.

 

Гадаю їй сумно, їй сумно...

Як сумно сьогодні мені

Мої пташенята злетіли,

Незчулася я  і коли?

 

Чи крильця здужіли, зміцніли???

Бажаю щасливих доріг!!!

Я хочу щоб добрими були,

Щоб славили землю й  свій рід!

 

Щоб славили школу і місто,

Це дяка за вчительський хліб

Не конче усім у міністри,

В пошані любий земний труд

 

Прославте земне, добре, людське

Одвічний святий заповіт:

Будуйте, ростіть, проростайте

У рідній своїй стороні!

 Виступ учителя:

Дорогі випускники!

Славні сини і дочки нашої української землі!

Красиві, вродливі, стрункі, високі і горді!

Окрасо нашої школи ______

У солодку пору, коли пахне літо, цвітуть акації

А все земне наливається життєдайною енергією,

Ви покидаєте нашу рідну школу:

Колиску вашого дитинства,

Гойданочку вашого підросткового віку,

І сопілочку вашого першого ніжного захоплення.

Життя, як скрипка – торкне смичок замріяних  струн

і полине пісня…

Ваша пісня ще така юна і  ніжна,

у ній проскакують подорослілі ноти,

 які ще не хочуть відірватися

від материного, батьківського і учительського піклування.

Життя як скрипка і не раз смичок торкне розгніваних,

Втомнених, розгублених і розчарованих струн

і полине пісня…

Так ви йдете сьогодні з шкільної колискової

Ви йдете у Життя!

Дай Бог, щоб ваша скрипка шукала

Найчарівніші мелодії вашому серцю,

Щоб вбирала у себе все найдорожче, найсвітліше,

Найчистіше із людської доброти.

Не збайдужійте у життю, не розгубіться,

Тримайтесь одне одного, допомагайте і в радості і в горі,

Бо коли заграють дві, а то й три скрипки

Відступить все мізерне, крихке й нездале,

І поллється мелодія.

А ми її зразу почуємо, ми впізнаємо її

із сотні і тисяч мелодій на світі.

Дай Боже, добра, цим діточкам.

Благослови їх, Боже!

 Гарна, сильна українська пісня, яку б знали всі.

Ведучий:

Мамине благословіння

Мамині прості слова

Як вони у світі гріють

Бережуть у світі зла.

 І мама:

 Я благословляю вас, дорогі діти – випускники- одинадцятикласники. Благословляю ваші долі і дорогу, яку ви прокладете. Хочу щоб ці небесно-сині незабудочки росли і квітли на ваших стежках, палахкотіли наяскравішими вогниками безжури шкільного життя, нагадували шкільну науку, учнівську дружбу, перші симпатії. Щоб багаж, який ви здобули в стінах рідної школи вам знадобився у дорозі. Щоб ви ставали твердіше, міцніше, впевненіше на рідну землю: чи ученими, чи спеціалістами, інженерами, лікарями, вчителями, хліборобами – нашій Україні дуже потрібні усі-усі професії. Я хочу щоб ви буди гідними своєї школи, сім'ї, родини, України. Ростіть добрими і сильними, з вірою і добром ідіть у майбуття, а ми молитимемо вам щасливі долі. Благослови вас, Боже.

 ІІ мама:

 Дорогі діти, колись маленькими ми привели вас перший раз у цю школу. Ми тішились що доля повторила нам ще раз шкільні роки. Ми вчилися разом із вами, йшли з класу в клас, по-учнівськи переживали ваші труднощі і по-учнівськи раділи кожному успіху. Ми молоділи біля вас і навмисне відганяли думку про прощання. А воно не заставило нас чекати, воно не запізнюється, як бешкетуватий хлопчисько, воно слухняне і чемне. І як хочеться в ці хвилини, щоб воно запізнилось, бо як не готуєш себе до цієї зустрічі, вона завжди застає тебе несподівано. Тремтить у душі слово, бо добре знає і добре розуміє, що втрачаєш. А втрачаєш найсолодше, найдорожче, найбагатше і найдивовижніше у людському житті – шкільні роки. Лише вони зав'яжуть ті барвисті бантики на голубооких незабудках вам на пам'ять.

Дорогі діти! Ви пройшли і здали свій перший життєвий екзамен, від невмілого першого “а” у зошиті з письма до складних математичних рівнянь, фізичних законів та формул, хімічних реакцій, теорем з геометрії, біологічних дослідів та спостережень. Ви змужніли у стінах рідної школи, збагатилися всім необхідним, щоб іти сміливо і впевнемо життєвими дорогами. Хто хотів вчитися, той гортав велику книгу знань, а хто не хотів – той збайдикував молоді роки.

Ваш екзамен – то підсумок вашої роботи, старання, та підсумок батьківської вимогливості і наполегливості. До цього екзамену ми йшли всі разом: учні, вчителі і батьки. Всі разом вкладали свою працю і оцінено сьогодні нас.

Мені сьогодні дуже приємно за результати своєї дочки. І я впершу чергу хочу подякувати вчителям за їхню працю, за вміння донести і пояснити, за учительський талант, учительську мудрість і терпіння, за велике бажання вчити і радіти кожному успіху.

Спасибі всім друзям-однокласникам, бо лише у сильному класі можна здобути сильні знання. А наш клас насправді сильний і дружний, у ньому хотілося вчити, тут горів учнівський азарт, потяг до знань.

Спасибі всім батькам, що створили маленьку добру сім¢ю, яка називалася 11 клас, де їхні діти розкрили свої здібності і нахили, помагали одне одному, доповнювали одне одного, де панувала атмосфера доброти і дружби.

Я дякую Богу, що ми всі живі і здорові прийшли до цього дня, що є радість і добрий смуток у серці, що є що берегти і згадувати.

 Говорять, що лелека, коли навчить своїх лелечат літати, відпускає їх у широкий світ та й сідає на високому дубі, довго-довго дивиться вслід, а потім співає. Ніхто й донині не знає яка то лелеча пісня, думають що лиш це прощальне “кру-кру”.

Ми сьогодні, дорогі батьки і вчителі, як ті лелеки, довго-довго дивимося на своїх лелечат і не віримо, що все так швидко, що це наші діти, які от-от і полетять. Якою буде наша пісня, що ми їм заспіваємо в дорогу. І Дай Бог, щоб вона була доброю.

Коли ви почуєте спів, не подібний на жодний з пташиних, пам'ятайте, що то лелека 11 класу відпускає своїх лелечат. Летіть, наші дорогі діти! Дай вам, Боже, добра! Вчіться, здобувайте професії, не цурайтесь одне одного, провідуйте школу, вчителів, пам¢ятайте ту науку, яку взяли у стінах рідної школи.

Щасливої дороги, лелеки з 11 класу!

 Ведуча:

Батькове розумне слово

І порада й доброта,

Це найперша допомога

Мудрість татова свята.

 Батько:

         Дорогі діти! Я від імені усіх батьківі хочу побажати вам знайти свою стежину у житті. Продовжити навчання, обрати гарну професію, працювати і жити на землі чесно, мудро, по-людяному, шануючи добросусідські стосунки, звичаї і традиції нашого народу, поважаючи старість і піклуючись про молодшого братика, сестричку. А найбільше я хочу, щоб ви виросли добрими, здоровими і щасливими. Щоб не покидали свою рідну землі, вибороли на цій землі своє право бути щасливим. По-батьківськи хочу добра кожному з вас, щоб ви не схибили з своєї дороги, щоб не спокусило вас зло і отруйне зілля наркотиків та облуди. Бережіть себе діти, бережіть своє здоров¢я, молодість, беріть від життя все найкраще і найпотрібніше. Щоб не кричало з болю батьківське серце за вас і не лились материні сльози. Будьте добрими, не чиніть жорстокість та злочин, женіть злих порадників з свого двору.

Вчіться, знання потрібні скрізь. Володіючи професійно своїм фахом, ви вже забезпечені роботою. Дорога знань нелегка та потім приходить віддяка. Будьте професіоналами своєї справи. Будьте добрими, діти!

Легенька музика або бальний танець, який виконує 1 або 2 пари.

Виходять маленькі ведучі на сцену:

 Ведучий – першокласник:

Ви витримали всі екзамени!

Ви були просто молодці!

Пишаємося щиро вами

На вас рівняємося всі!

 

Нехай щастить вам у дорозі

Продовжуйте навчання всі!

Не забувайте лиш у ВУЗі,

Що нам потрібні МОЛОДЦІ!

 Ведуча - першокласниця

Хай вам вітри студентські віють

Якраво молодість цвіте

Не забувайте рідну школу,

І все найкраще й дороге.

  

Коли в начальники підете

У бізнесмени, в “буржуї”

Ви рідній школі помагайте

Щасти вам, спонсори, в житті!

Ведучий:

Прощай, рідна школо, і всі педагоги,

Учителько, вчителю мій!

Спасибі за мудрість, за хліб і турботу

За прикрощі наші – простіть.

 

За всі побажання, за всі сподівання

Спасибі вам, рідні батьки,

Покинули клопіт, і пильну роботу

Сьогодні ви з нами прийшли.

 

Спасибі малята і вам, першоклашки,

За добрі і гарні слова,

Не будемо нині у долі гадати

Дай Бог, щоби добра була!

 

Спасибі усім, хто творив оце свято,

За пісню, за слово, за гарний танок

Це все нам в дорогу, в шкільну нашу скриню

Яку понесем у життя.

 Ведуча:

 Ми були багаті у добрій цій хаті,

Ми були цікаві, веселі й завзяті

Ми тішили серце, ми тішили душу

А зараз прощатись не вмію, а мушу.

Прощай, рідна школо, колиско любові,

Прощай весь учительський наш колектив,

Прощайте подруги і хлопці-друзяки

До зустрічі, мої В И П У С К Н И К И!              

 (Махає рукою па-па)

 Студентської долі, студентського щастя,

Професій цікавих бажаю нам всім

Не зазнавайтесь, не одцурайтесь

Тримаймося вкупі на довгі роки!

 

 А вам, педоги, здоров'я і сили

Творіть диво Мудрості, сійте зерно!

Спасибі! Спасибі! І ще раз спасибі!

За те, що зернятко в душі проросло! (прикласти руку до грудей і вклонитися)

 11 класники стають в коло, грає легесенька музика, вони тримаються міцно за руки , ведуть повільний танок. Один учасник зачитує слова:

 Хвилини прощання... Неминучі, невблаганні... і як не тяжко вимовити це слово – вони останні... Ті, що так міцно зв'язували нас з дитинством, з рідними, близькими, незабутніми шкільними роками. Слова губляться і, навіть, бояться набрати того змісту, якого збагнемо вже завтра, післязавтра, через роки...

Востаннє... Востаннє гасатимемо шумними шкільними коридорами, востаннє ці парти, ці стіни, галасливі класи, красиві однокласниці, востаннє так солодко пахне безжура, бентежність дитинства, і саме болючіше – востаннє... прощання з вами, дорогі Вчителі.

Ми знайшли у Вас друга, порадника, знайшли батьківську науку, мудрість, материну доброту, чуйність. По-дитячому наївні, буйні, смішні ми завдавали вам не раз прикрощів, болю. Простіть нас... Простіть і за цей останній невивчений урок – урок прощання. Де ті параграфи, де ті формули, якими міряно втрату найдорожчого, найсолодшого і неповернутого???

Простіть нас... Прийміть дяку нашу, любов нашу , повагу нашу, дорогі вчителі. Ви зуміли зріднити нас в своїх стінах, ви ніколи не робили різниці між нами, ми всі були одинакові, рівні, ми були – діти.

 Не вірю словам,

                не вірю  прощанню

На спомин рокам –

               хвилину останню,

       Де друзі усі,

              Де всі вчителі,

                      Де ми ще малі,

                            де ми школярі...

 Пісня “______________”

Після того ведучий і ведуча стають в коло, а малий першокласник бере дзвінок і обходить коло з дзвіночком.

Грає легенька мелодія.

. Підходять класні керівники і ввиводять свої випускні класи з лінійки, учні махають руками ПА-Па. Зал встає, аплодує.

 

ЗАКЛЮЧНЕ СЛОВО

Директор школи:

Урочиста лінійка завершення навчального року ( Останнього здвоника) вважається закритою.

Гімн України “Ще не вмерла України і слава і воля”

Всі встають струнко, голосно співають гімн.

 Автор розробки О. Пронюк