Друк
Категорія: Ціннісне ставлення до праці
Перегляди: 119

   Юрій Юрійович Старчук – вчитель інформатики у нашому Клубовецькому ліцеї. Він дуже цікава особистість: захоплюється книгами та науковими фільмами, та любить свою роботу і навчати дітей. Якраз на Великдень у нього був ювілей. Тож ми маємо гарний привід взяти в нього інтерв'ю.

– Юрію Юрійовичу, чи подобається вам професія вчителя? Чому?

– Так подобається, люблю навчати дітей чомусь новому та цікавому.

– Як ви навчалися у школі і якими були ваші улюблені предмети? Де навчалися після школи?

– Навчався на відмінно, закінчив Клубовецьку школу із золотою медаллю, мені подобалися точні науки, тому улюбленими предметами були математика, фізика. Після школи навчався у Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника на фізико-технічному факультеті. Тут я отримав диплом бакалавра та диплом магістра із відзнакою.

 

– Чи легко вам вдається навчати дітей інформатики?

– Можу сказати, що молодших дітей навчати інформатики набагато легше, вони є слухняними, а от старші деколи вередують.

– Який був ваш перший вчительський урок?

– Це був п'ятий клас. Було досить непривично, але з часом звик.

– Ви були учнем цієї школи, а через скільки років повернулися в школу вчителем?

– Я закінчив 11 класів, здобув повну загальну середню освіту. Після школи поступив у ВНЗ (ПНУ ім. В. Стефаника на фізико-технічний факультет) де я 4 роки здобував вищу освіту, після отримання диплома бакалавра я поступив в магістратуру (ще +1,5 роки навчання). Після отримання диплом магістра я пішов працювати в нашу Клубовецьку ЗОШ І-ІІІ ступенів (тепер ліцей) і паралельно поступив в аспірантуру для здобуття ступеня PhD (навчання 4 роки, зараз я на 2-му курсі). Отже, повернувся в школу після 5,5 років і працюю тепер майже вже 2,5 роки.

– Як вам, коли ваші вчителі тепер стали вам колегами по роботі?

– Мені спочатку було незвично бути вчителем, але і вчителям напевно було незвично мене бачити як вчителя, а не як їхнього учня. Але тепер я призвичаївся. 

– Бути вчителем – це ваша мрія? Хто вплинув на вибір професії?

– Я б не сказав, що це мрія, але мені подобається моя робота. Мені подобається, що я використовую свої знання, навчаючи інших.

– Ви успішний чоловік? Яка формула успіху?

– Вважаю, що так! Я хотів здобути вищу освіту (диплом бакалавра і магістра) – я її здобув, хотів поступити в аспірантуру – поступив. Мені подобається навчатися, здобувати нові знання, досліджувати і навчати інших.

– Ви любите своє село? Що вам подобається у селі?

– Так, мені подобається моє село. Подобається його розташування, досить близько до обласного центра, подобається, як село розвивається. 

– Яке ваше хобі? Чим займаєтеся у вільний час?

- Почнемо з того, що вільного часу у мене не так багато, бо крім роботи у школі я ще навчаюся на 2-у курсі аспірантури на фізико-технічному факультеті. Але коли я маю вільний час, то я люблю читати книги, дивитися фільми.

– Тоді які ваші улюблені фільми та книги?

– Улюблених фільмів є дуже багато, найбільше подобаються детективи, із останніх фільмів, які я переглянув і які найбільше мені сподобалися були «Темні води», «12 злих чоловіків», «Невидимий гість». Про книги: я читаю наукову фантастику або нон-фікшн. Із останніх прочитаних книг найбільше сподобалися «Гадки не маємо», «Сліпобачення», «Ми».

– Що найважливіше для вас у житті?

– Знайти себе у цьому світі.

– Ваші побажання учням.

– Бажаю учням вчитися на відмінно, нехай для них здобуття знань буде легким та цікавим. Успіхів, високих результатів та незламного бажання до знань!

– Дякуємо вам, Юрію Юрійовичу, за гарне спілкування. Ми теж хочемо вас привітати із днем народження. Все, що ми знаємо з інформатики, ми зобов’язані Вам. Ми вдячні за Вашу щоденну самовіддану працю! Бажаємо Вам завжди залишатися таким же глибоким, цікавим і ерудованим, не знати хворіб, смутку і бід, побільше радості і щастя, та успіхів у будь-якому Вашому починанні!