Напередодні Дня вчителя я взяла своє перше інтерв'ю з дуже інтересною людиною. Це Ткаченко Віктор Васильович – мій вчитель англійської мови і мій класний керівник. Віктор Васильович - професіонал своєї справи, учитель, з великим досвідом роботи. Ми бачимо і відчуваємо, як Віктор Васильович горить любов’ю до своєї праці і до нас, учнів. А ще він веселої вдачі, усміхнений, життєрадісний, завжди підбадьорить нас і заохотить до навчання. Я рада, що Віктор Васильович виділив декілька хвилин часу, щоб поспілкуватися зі мною.

 

– Вікторе Васильовичу, я підготувала декілька запитань для Вас. Моє перше запитання: які мови Ви знаєте?

– Українську, німецьку, російську і англійську мови.

– Чи подобається вам вчити дітей англійської мови?

– Я працюю в школі тридцять п'ять років і це дуже важко. Але я хочу, щоб наші діти могли володіти англійською.

– Хто вплинув на Ваш вибір професії?

– Коли я ходив до школи, мені подобалося, як викладають мої вчителі. І в університеті, коли я навчався, мені також дуже сподобалась методика викладання вчителів. Тому і я вирішив, що буду вчителем і, навіть, зараз коли я вчу дітей, я пояснюю їм так, як пояснювали колись мої вчителі.

– А Вам подобається наш клас?

– Моя сім'я і мій клас – це єдине, що у мене є, тому дуже сильно люблю.

– Скільки Ваших випускників обрали професію вчителя англійської мови?

– Точно не знаю, приблизно дев'ять.

– Чи були Ви за кордоном ?

– Колись 5 років прожив у Чехії. 

– Ви служили в армії ?

– В армії служив два роки і хоч я з воєнної сім'ї, але мені було важко.

– Ким Ви у дитинстві мріяли стати? 

– Я хотів продавати морозиво, бо я думав, що буду ласувати його дуже багато.

– А яка зараз у Вас мрія?

– З'їздити в деякі місця. А ще я хочу, щоб саме мій клас, здобували прекрасні знання. Щоб всі діти  виросли справжніми громадянами України, і щоб кожен міг сказати, що наша країна найкраща, наша школа найсуперовіша, а всі наші вчителі люди з великими серцями, широкими душами і т.д. Вони хочуть, щоб ми виросли справжніми громадянами, адже від нас залежить наша держава.

– Що для вас найголовніше в житті?

– Вірити в те, що у майбутньому наша країна розцвіте і зараз для цього треба дуже наполегливо працювати, не жаліючи своїх сил і вмінь.

– Яке Ваше життєве кредо ?

– Воно дуже просте: я хотів би зробити цей світ трошки кращим. І оскільки багато клубовецьких дітей вибрали професію пов'язаною з англійською мовою, гада. Що я цього досягнув.

–  Де Ви ще викладали англійську мову, крім нашого Клубовецького ліцею?

– Три роки після університету я працював у Житомирській області, в середній школі с. Красносілка, потім сім років я працював в Остринській школі, а потім Бог привів мене до Клубівців. І в кожній школі мені везло на прекрасних колег, щирих та сердечних людей професіоналів.

    Я дуже дякую Віктору Васильовичу за спілкування. Він надзвичайно цікавий співрозмовник. Питань у мене є ще дуже багато, адже кожен рік у школі, кожен випускний клас вчителя—це велика розмова. Одне, що я зрозуміла вже сьогодні, що на землі є такі люди, які змінюють світ, роблять його світлішим, активнішим, мудрішим і багатшим. І цю людину я знаю! Це Віктор Васильович Ткаченко! А для нас усіх наука: кожного дня робити хоча б по одній хорошій справі і наша країна розцвітатиме. 

Тетяна ТУРИК, 7 клас