30 вересня у Клубовецькому ліцеї відбулося свято до Дня Вчителя. Насправді, це свято відрізнялося від усіх попередніх. Насамперед, воно пробуджувало у нас відчуття поваги та пошани до всіх захисників, які служать чи служили нашій Україні. Виступ розпочався із  вірша, який передавав настрої кожного учня: про непросту долю рідного краю, про новий спосіб життя під час війни, про сум та ностальгію за рідною школою та про велику працю та наполегливість наших вчителів, які не покладаючи рук допомагали нам жити звичайним життя. Цей вірш передає так багато емоцій та відтінків, що його неможливо описати в двох словах, тим більше що авторка вірша сиділа у залі.

 

   Під час виступу також лунали чарівні пісні від наших талановитих дівчат, під час яких неможливо було не пустити сльозу. Усі ці пісні були такими рідними, вони так торкали душу, що здавалося, кожен з нас переживав ту історію. Ми згадували про мешканців нашого села, які також боронять нашу країну, за що ми їм неймовірно вдячні. Ми віримо, що буде перемога. Що кожен повернеться додому живим, здоровим із словами: «Перемогла Україна! Перемогла свобода, єдність та незламність!».

   Згодом, учні нашої школи особисто подякували усім вчителям. Бо й справді, учитель – цей невтомна праця, це бажання дати дітям якнайбільше, якнайкращі знання. Ми ніколи не зможемо подякувати нашим рідненьким вчителям достатньо. Бо вони, як і наші воїни, захищають Україну, лише на іншому фронті.

    Увесь виступ був дуже чутливим. На  завершеня святкового концерту, прозвучав вірш "Малюють діти щастя у віночку..." Про те, що буде мир, про подяку нашим вчителям, про маленьких дітей, які малюють мир на своїх малюнках. Потрібно тільки вірити. Тільки вірити та не здаватися. У кожного з нас знову буде чисте, мирне небо над головою, буде нова свобода. Ми святкуватимемо ще сотні свят, але ніколи не забудемо про біль та втрати, які ми отримали.

   Дорогі наші Вчителі, у цей день хочемо подякувати кожному з вас. За вашу неоціненну працю, за те, що тоді, коли у нас забрали нашу весну, ви дарували нам тепле літо на своїх уроках. Що дали змогу забути хоча б на хвилинку про цей страшний час. Ваша праця, ваша наснага назавжди буде вписана золотими буквами на сторінках нашої великої історії. Ви є нашими прикладами незламності. Прикладами того, якими ми маємо бути. Бо кожен з вас дав нам те, чого нам так не вистачало – віру. Окрема подяка всім, хто дав вимушено переселеним дітям увагу і тепло, колись ваша праця буде щедро винагороджена. Ваша праця – неоціненна.

  Зі святом, наші любі вчителі. Ми обіцяємо, що ми дочекаємося миру, що дочекаємося перемоги. Дякуємо, що допомагаєте проходити цей нелегкий шлях.

   Дякуємо за підготовку свята, розробку сценарію, репетиції та підтримку заступнику директора ліцею з виховної роботи Марії Василівні Дутці, педагогу-організатору Олесі Романівні Марцінко, звукооператору - завклубу Роману Петровичу Середюку, поетесі Оксані Пронюк, юним співачкам Божені Антошків, Оксані Марцінко з 9 класу, Ірині Лялик, Яні Шелемей з 10 класі та всім учасникам заходу. Ведучими були Тетяна Павлюк та Ілона Стецюк з 11 класу. Фотозону з шкільних фотогафій з учителями підготував гурток "Натхнення", керівник Ірина Дмитрівна Жданюк. Особлива подяка нашим глядачам і слухачам - дорогим вчителям - це та аудиторія, яка підтримує і зігріває очима, увагою та оплесками.

   Дякуюємо Богу на нашим ЗСУ, що ми мали можливість вийти на рідну сцену і сказати найдорожчі слова ВЧИТЕЛЯМ. Слава Україні! Героям слава! А у кожного Героя були теж Вчителі.

Ілона СТЕЦЮК, 11 клас

Дякуємо за світлини  Ірині Дмитрівні ЖДАНЮК

Світлини та фрагмент відео можна переглянути на сторінці "Шкільна правда" у Фейсбуці. Дивіться тут...